Як відомо, купувати крадене – негоже. Та цим правилом знехтували кіровоградці, які фігурують в описаній нижче кримінальній справі як потерпілі. Повіривши у байку шахрая про те, що він працює у системі охорони здоров’я і має можливість красти там ПММ, вони спокушалися дешевизною пропонованих ним бензину і дизпального та віддавали йому грубі гроші наперед. І залишалися ні з чим.
Приміром, кіровоградець П. потрапив у пастку афериста за таких обставин. На початку січня минулого року справи привели цього добродія в Кіровоградську райдержадміністрацію, що на Балашівці. Залишивши авто на вулиці, П. зайшов у приміщення. У вестибюлі він здибався із чоловіком середніх літ, який поцікавився: ""Солярка по п’ять гривень потрібна? Можу п’ятсот літрів продати". П. визнав пропозицію заманливою. Звісно, він поцікавився у візаві, де він бере дешеве дизпальне. Той сказав, що працює завідуючим гаражами такої-то лікарні. Невдовзі П. уже віз його у напрямку того закладу. І от П. за вказівкою супутника зупинив машину біля приймального відділення тієї лікарні. Там "завгар" взяв у П. півтори тисячі гривень авансом і вийшов з авто, сказавши, що повернеться через кілька хвилин і що тоді вони вже вирушать до гаражів за пальним. П. його так і недочекався…
Того ж місяця дурисвіт завітав у контору приватної фірми на Черемушках і поцікавився в офісної працівниці, чи не потрібен їй бензин по десять гривень за літр. Жінка відповіла, що купила б літрів зі сто. І запитала: "А звідки бензин?" Гість відповів, що пальне – з гаражів такої-то лікарні, якими він завідує. Дама витягла з гаманця десять купюр по сто гривень кожна, віддала їх, як гадала, завгарові і сказала своєму колезі, щоб заводив машину та їхав із цим чоловіком по бензин. І вони рушили. На півдорозі до лікарняних гаражів, "завгар" сказав, що йому треба вийти у справах. Вийшовши, він не повернувся.
У такий спосіб аферист шахраював до березня нинішнього року. Згідно з матеріалами досудового слідства, за цей час він ошукав вісьмох кіровоградців. Найбільше від нього постраждав водій маршрутки (із 115-го маршруту). Цей трудяга віддав незнайомцеві сім тисяч гривень!
Поставши перед судом, пройдисвіт твердив, що надалі не буде кривдити людей, обіцяв виправитися. Також просив застосувати до нього закон про амністію. Підставу для помилування називав таку: він – одна дитина в батька, якому виповнилося 72 роки.
Суд так і вчинив – амністував шахрая і звільнив його з-під варти. Згідно із цим же вироком, він має повернути потерпілим гроші, які виманив у них. Загалом це – понад двадцять тисяч гривень.
До речі, цей вирок – уже не перший у біографії цього чоловіка. Раніш його притягали до карної відповідальності за розбій, хуліганство, присвоєння владних повноважень.
Віктор ІВАНЕНКО