На початку травня цього року Кропивницьким ширилися чутки, що в місті з’явився педофіл, який “полює” на маленьких хлопчиків. У деяких електронних ЗМІ навіть були публікації про те, що начебто хтось від когось чув про чоловіка, який чіплявся до дитини в під’їзді багатоповерхівки.
Чутки виявилися правдою. І правда ця мала продовження 20 листопада нинішнього року, коли Ленінський районний суд Кропивницького виніс вирок неодруженому раніше не судимому 35-літньому уродженцю нашого обласного центру, звинуваченому в розбещенні неповнолітнього. Як виявилося, статевого насильства зазнав хлопчик, якому на той момент ледь виповнилося сім (!) років. Дядечка такий юний вік “об’єкта його пристрасті” не зупинив, а, очевидно, навпаки, заохотив.
На закритому судовому засіданні хлопчик, який перебував там, звісно, з батьками та представником служби у справах дітей виконавчого комітету міськради, розповів, як усе сталося.
Четвертого травня мама послала малого по молоко в магазин, який знаходиться поряд з будинком, де вони живуть. Там до нього підійшов незнайомий дядько і запропонував придбати поліетиленовий пакет, щоб хлопчик туди поклав те молоко, бо, мовляв, так же нести незручно. Зворушена турботою дитина погодилася. Коли малий, повертаючись додому, зайшов у під’їзд, побачив, що дядько прямує за ним. Не підозрюючи нічого лихого, хлопчик почав підійматися сходами, але чоловік зупинив його і попросив телефон, щоб подзвонити. Дитина сказала, що не має грошей на рахунку, але дядько засіб зв’язку все одно відібрав силою і сказав, що віддасть, тільки уже в себе вдома. Потім почав нишпорити по кишенях дитини і мацати його статевий орган. Малюк злякався, заплакав, просив повернути телефон. Тоді “добрий” дядя змилостивився і пообіцяв мобілку віддати, якщо малий його... поцілує. Хоч як був переляканий хлопчина, все ж цілуватися з чужим дядьком відмовився. Та той не здавався – витяг з телефону батарею і знову наказав: “Цілуй, а то твоєму телефону гаплик!” На суді дитина пояснювала, що дуже не хотіла цілуватися, але разом з тим і дуже боялася за свою мобілку, тому, врешті, погодилася на цей жах і поцілувала. В цей час почулися кроки – то хтось спускався східцями з верхніх поверхів, і дядько, повернувши телефон, приклав палець до губ, сказав: “Ти нічого не бачив!” і накивав п’ятами. В цей час прибігла мама...
Жінка про той день згадувала: послала сина в магазин самого, бо він розташований поруч з їхнім будинком, дорога туди й назад займає зовсім мало часу. Тож, коли минуло хвилин 10 чи 15, а дитини не було, вона занепокоїлася і почала йому дзвонити, але він не відповідав, а виклики відхиляв. Тоді стривожена мати вийшла в під’їзд та почула плач свого синочка і чоловічий голос. Вона кинулася вниз, але тільки встигла побачити якогось чолов’ягу з розібраним телефоном у руках, який віддавши його синові, пустився навтьоки...
Мати зрозуміла: хтось намагався скривдити, а може, й скривдив її дитину. Оскільки переляканий син доладу пояснити нічого не міг чи не хотів, вона попросила сусіда, щоб той показав запис з відеокамер, встановлених у під’їзді на кожному поверсі. Коли почали його переглядати, у сина сталася справжня істерика: він закрив кришку ноутбука, просив не дивитися, побіг у свою кімнату, повторюючи: “Я не хотів цього робити!” Мама ж, побачивши, як на відео якийсь здоровань лізе рукою в штанці її дитини, а потім примушує себе цілувати, викликала поліцію...
До честі правоохоронців, спрацювали вони швидко і вже 6 травня затримали любителя дитячих поцілунків. Поставши перед судом, він, щоправда, цю свою любов усіляко заперечував. Мовляв, справді він побачив дитину в магазині і захотів їй допомогти, для того й купив пакет. У під’їзд зайшов услід за хлопцем, бо хотів там справити нужду. А коли побачив у малого телефон, у нього виник намір його відібрати, що й зробив, але дитина просила віддати, то він повернув. І нічого більше.
Але суддя дійшов висновку, що вина підсудного повністю доведена слідством і підтверджується, зокрема, й відеозаписом, тому призначив йому покарання у вигляді позбавлення волі на п’ять років і шість місяців.
Так що, у даному випадку педофілу не вдалося відкрутитися. І важливу роль тут відіграло відео, яке підтвердило слова дитини. Але, як правило, сексуальну мету дій дорослих по відношенню до дітей за відсутності згвалтування довести вкрай важко. За справи розбещення без згвалтування поліція намагається взагалі не братися. Виникають проблеми і на стадії судочинства, бо такі справи дуже інтимні,травматичні для психіки дітей, нерідко потерпілі та їхні батьки не хочуть про них говорити. А дітлахи прагнуть якомога швидше забути про пережите – вмикаються захисні психологічні реакції.
Світлана МИХАЙЛОВА
