У Кіровоградському дошкільному навчальному закладі яслах-садочку № 47 "Горобинка" впровадили проект із соціальної адаптації та реабілітації дітей з особливими потребами з допомогою каністерапії.
Каністерапія (від лат. сanis – собака) – один із видів анімалотерапії або лікування з використанням тварин. Це доступний та ефективний вид допоміжної терапії, а також інноваційний метод реабілітації дітей з особливими потребами, який дає можливість їхньої успішної соціалізації в суспільстві. Він широко застосовується у всьому світі і тільки нещодавно привернув увагу фахівців в Україні. Перші кроки у Кіровограді із залучення домашніх улюбленців до роботи з дітьми, які мають особливі потреби, були зроблені у дитячому садочку № 47, спеціалісти якого опрацювали досвід країн Західної Європи з цього питання та ввели у кількох групах заняття з каністерапії.
– Робота з дітьми, які мають особливі потреби, ведеться у нашому садочку планомірно, і ми постійно шукаємо можливості зробити її більш ефективною, – каже завідуюча закладом Лариса Самаріна. – На каністерапіїї ми зупинили свій вибір тому, що серед інших видів анімалотерапії він найбільш доступний і водночас найефективніший. Заняття із собакою можна організувати в садочку у звичних для дітей умовах, щоб запобігти зайвим стресам. Крім того, доброта собаки, його бажання контактувати з дітьми, щира радість від дитячої уваги надзвичайно важливі для досягнення нашої мети.
Каністерапія застосовується як допоміжна методика при роботі з дітьми, що важко йдуть на контакт, допомагає розвитку емоційних, розумових здібностей, а також розвитку рухових функцій. Даний метод використовується при лікуванні дітей із синдромом Дауна, хворих на ДЦП, аутизм, при роботі з гіперактивними малими, у корекційній роботі з дітьми із затримкою психічного розвитку; дітьми, що мають проблеми у спілкуванні та поведінковій сфері, як засіб підвищення адаптаційних можливостей хлопчиків та дівчаток з особливими потребами.
Проводиться каністерапія лише з тими дітьми, чиї батьки висловили зацікавленість у проекті. Це комплекс вправ, спрямованих на конкретну, заплановану реабілітаційну мету. Підхід до кожного учасника – індивідуальний, з урахуванням його можливостей та потреб. При цьому проводяться як індивідуальні, так і заняття в міні-групах (не більше трьох – чотирьох малюків). Уся робота – під контролем кінолога, дефектолога, вихователя та інших спеціалістів. А собака-"лікар" в цьому дитсадку – голден ретривер Міф.
У чому ж конкретно полягають заняття? Застосовуються і тактильна методика, і розвиток дрібної моторики рук. Діткам на першому етапі пропонують доторкнутися до собаки, погладити його, навіть покататися на ньому. Малюки зав’язують Міфу бантики, розчісують його. Їм пропонують розчіски різного кольору – так дітлахи ще й вчаться розрізняти кольори і вибирати правильний. Дрібну моторику рук розвивають і завдання одягнути поводок на собаку, пристебнути карабін до ошийника. Дітлахи дають псу команди, при цьому вихователь озвучує умову: команда має бути чіткою, аби Міф зрозумів дитину. Це мотивує до навчання і збільшує можливість засвоєння знань. Також дитина охоче запам’ятовує зміст тексту, героєм якого є її новий друг – пес Міф. І все це – на фоні позитиву, легко, ненав’язливо. У цьому, власне, і феномен каністерапії. Дітки з особливими потребами мають труднощі в спілкуванні, контактах з дорослими, однолітками, взагалі навколишнім світом. А каністерапія виводить їх на взаємодію із суспільством через тварину. Від собаки вони не очікують критики, лише – позитивні емоції. В результаті діти проявляють позитивне емоційне ставлення до занять та ігор, потребу до спілкування з собакою, однолітками та дорослими; дотримуються правил поведінки, необхідних для спілкування й співпраці з оточуючими людьми та собакою, адекватно поводяться в соціальному середовищі. Спостерігаються активізація рухової, мовленнєвої та пізнавальної діяльності; розвиток загальної та дрібної моторики, сенсорних здібностей, орієнтації в просторі та в собі; розуміння та розвиток мовлення, розширення пасивного та активного словника дітей; розвиток мислення, органів чуття та сприймання, покращення пам’яті і уваги.
Вдосконалюється виконання доручень, ігрових дій за наслідуванням, за зразком та за словесною інструкцією.
До слова, невипадково для цих занять обрали голден ретривера. Представники цієї породи собак апріорі не бувають агресивними. Вони – дружелюбні, з м’яким характером, обожнюють гратися, навчатися, спілкуватися. А ще вони люблять дітей і ніколи їх не образять. Колись голден ретриверів, яких ще називають сонячними собаками, виводили як мисливських собак – на піднесення дичини. Але згодом їх активно почали використовувати як поводирів, помічників хворих людей. Вони чи не найкраще піддаються дресурі – якщо із собакою займається вмілий дресирувальник, пса можна навчити вмикати чи вимикати світло (якщо вимикач на стіні – на доступній для нього висоті), принести телефон, газету, капці, навіть донести додому продукти із магазину. А ще голден ретривери вміють… усміхатися! Не дивуйтесь, це дійсно так – достатньо почухати пса за вухом, і в нього з’являється усмішка. Міф – типовий представник своєї породи. Що б дітлахи із ним не робили – він "усміхається" і махає хвостом.
За словами кінолога Аліни Хрустальової, далеко не кожен собака може бути використаний для каністерапії. Міф пройшов ряд тестів, що визначили його придатність за поведінковими особливостями, склав іспити з дресирування і лише потім був допущений до роботи з дітьми.
– Серед усіх тварин саме собаки найбільше потребують контакту з людиною, а для анімалотерапії особливо важливим є саме момент співпраці. Собака-терапевт отримує від роботи з дітьми справжнє задоволення і весь час транслює свої емоції оточуючим, створюючи відповідний настрій. Працюючи з дітьми, що мають особливі потреби, Міф грається з ними, виконує їхні накази, допомагає дітям справитися із завданнями вихователя. При цьому собака має абсолютно спокійно ставитися до будь-яких змін у поведінці чи настрої дітей, ні в якому разі не виявляти і найменшої агресії, навіть якщо мимоволі йому було завдано болю, бути повністю підконтрольним кінологу. На Міфа менші діти сідають верхи, заплітають йому кіски, рахують зуби, і обом сторонам це приносить лише задоволення. Крім того, діти, командуючи немаленьким собакою, стають більш впевненими в собі.
Проект з каністерапії триває в садочку №47 менше року, однак вже зараз можна говорити про позитивні тенденції в плані соціальної адаптації дітей з особливими потребами.
А тим часом...
Раніше вважалося, що собака вдома може викликати у дітей алергію. А зараз вчені довели, що діти, які живуть у родині, де є собаки, навпаки рідше страждають на алергію, а також на ГРВІ, особливо у перший рік життя.
Існує ще один цікавий факт, який виявили американські психологи. Коли дитина читає вслух, артеріальний тиск у неї підвищується, а пульс частішає. Однак при читанні у присутності собаки ці показники залишаються у нормі.
