Коли моя донька почала дорослішати, як і кожна мати, я в першу чергу хвилювалася, щоб вона під впливом якоїсь поганої компанії не почала курити, вживати наркотики чи пити алкоголь. Напевне, ця тривога була в кожного з батьків, діти яких народилися в дев’яностих або на початку вже цього століття. Однак зараз, виявляється, вони "ловлять" кайф інакше. Набагато страшніше і не витрачаючи на це ні копійки.
Про собачий кайф мені розповіла дванадцятирічна дівчинка, моя родичка. Побачивши, як наш собака уві сні здригається, вона запитала мене:
– Це в нього собачий кайф?
Я перепитала, що це. Дівчинка здивувалася:
– А ти не знаєш? Це ж зараз багато хто його ловить. Треба обмотати шию мотузкою чи колготками і прикріпити його до якогось крюка. Потім людина затягує поступово зашморг. Кажуть, що при цьому отримуєш задоволення. Я сама не пробувала і ніколи не спробую, бо боюся, що задихнуся. Це дурня, як на мене, ті, хто так робить, божевільні. Але серед моїх однокласників багато хто спробував цього собачого кайфу. Навіть в Інтернеті, у соцмережі "В контакте" виклали. Здригаються при цьому точно як собака зараз уві сні.
Я подивилася те відео й майже півгодини не могла прийти до тями. Видовище було страшне і бридке. А потім зайшла у всесвітню мережу, аби дізнатися про це більше. Прочитала про жахливі факти. Як з’ясувалося, тільки у Черкаській області за останній час від таких забавок повісилися 12 підлітків. А можливо, жертв по всій Україні – сотні, адже майже завжди такі випадки поліція кваліфікує як дитячий суїцид.
Лікарі пояснюють: задоволення на кілька секунд людина отримує внаслідок того, що в мозок різко приливає кров, і вона непритомніє. Діти впадають у стан ейфорії, починаються галюцинації, з’являються, як під час клінічної смерті, картини з минулого. Звучить жахливо, але підлітки дійсно називають це кайфом, вони сприймають це як гру. Частіше за все таке "практикують" удвох – один себе душить, а інший "для страхування", щоб у випадку чого вчасно його відкачати. Але як дитина, не маючи медичної освіти, може допомогти людині, яка задихається? Так діти і помирають.
Дехто, дізнавшись про те, що я збираються написати статтю на цю тему, мене відмовляв – ще дізнається хтось, хто не чув про собачий кайф, про такий безкоштовний вид задоволення й сам захоче спробувати. Однак я маю донести цю інформацію до батьків. Адже багато хто з них теж не знає про ці страшні забавки, а значить, ні батько, ні мати не зможуть провести відповідну профілактичну роботу з дитиною, попередити її, що це смертельно небезпечно.
Та моя маленька родичка розповіла мені не тільки про це. Виявляється, нещодавно в однієї з її подружок був день народження, і компанія пішла в одну із місцевих кальян-кав’ярень в центрі міста. За триста гривень діти замовили кальян зі смаком молока. А ще пили портвейн “777”. Дівчина стверджує, що сама не пробувала, ненавидить алкоголь, а ось кальян їй сподобався. Та потім подружки почали себе поводити так бридко, що вона звідти просто втекла – було соромно за них. А у мене виникло відразу кілька запитань. По-перше, як комусь могло прийти у голову пропонувати кальян дітям, навіть якщо він і без спеціальних тютюнових таблеток? (Хоча в цьому я не впевнена, адже у більшості випадків тютюн таки використовується). Як свідчить практика, доволі часто підлітки, спробувавши покурити кальян, переключаються потім на звичайні цигарки. Тим більше, що всі кальянні суміші містять ароматичні домішки, і вдихання такого смачного диму спонукає людину до чергового використання кальяну, а це вже залежність. Якщо ж тютюн таки був присутній, то це вже пряма шкода здоров’ю, хоча на одиницю тютюнової суміші для кальяну припадає менша кількість нікотину, за один сеанс частіше всього його вдихають набагато більше, ніж навіть при викурюванні однієї цигарки.
По-друге, як таке могло статися, що діти в кав’ярні напилися портвейну до неадекватного стану? Якщо принесли його із собою, то офіціанти, мабуть, мали б це помітити і заборонити дітям розпивати алкогольні напої. Якщо ж портвейн дванадцятирічним дівчаткам продали, то це вже кримінал.
Ось так, за одну розмову зі школяркою моє уявлення про захоплення сучасних дітей різко змінилося. Звичайно, далеко не всі діти в Кропивницькому ловлять собачий кайф та курять кальяни по кав’ярням. Але факт залишається фактом. І напевне, на це слід звернути увагу і батькам, і правоохоронним органам, і соціальним службам, що мають проводити серед дітей та підлітків профілактичну роботу.
Олена КОЛЕСНИКОВИЧ
