А от троє кіровоградців, які минулого літа попалися на збуті фальшивок, виготовляли псевдогрошові знаки в інтернет-кафе. Треба зазначити, той заклад розташований не де-небудь на околиці, а на головній вулиці нашого обласного центру, і зрання до пізнього вечора там повно відвідувачів.
Але одне діло – виготовити підробку, а інше – розрахуватися нею за товар чи послугу. Так, не ликом шитим виявився оператор місцевої автозаправної станції, з яким один із згадуваної вище трійці (працює таксистом) спробував розрахуватися підробленими 200 гривнями. Оглянувши папірець із зображенням Тараса Шевченка, заправник одразу зрозумів, що це – підробка, причому дуже жалюгідна. Оператор викликав працівників міліції, й ті невдовзі затримали таксиста, а згодом і його двох спільників.
У процесі дізнання з’ясувалося, що ці троє, роздобувши десь диск із зображеннями вітчизняних грошових знаків, надрукували їх з допомогою звичайного принтера на офсетному папері. Частину фальшивок виготовили вдома, частину – в інтернет-кафе. Стосовно таксиста і його друзів порушено кримінальну справу, яка зараз розслідується.
Звісно, фальшивомонетництвом займаються й організовані злочинні групи. Вони використовують і обладнання, й матеріали більш високого рівня, ніж згадувані вище кіровоградці.
А дехто навчився з однієї банкноти робити…кілька! Так, відповідно до банківських правил, можуть замінюватися на цілі "банкноти, розірвані і розрізані на дві або більше частин, крім розрізаних на вузькі смуги, і склеєні (склеєна ділянка не повинна заважати визначенню платіжності та склеюватися з іншими банкнотами), в тому числі із втраченими частинами, якщо не менше 55% загальної площі частин, що залишилися, безумовно належать одній банкноті". Цим і скористався кілька літ тому мешканець Буковини, студент одного з вузів Харкова. Йому вдавалося з однієї спеціально пошкодженої купюри виготовляти три й отримувати щедрі винагороди від банків. "Рвач", аби не потикатися до одного банку із купами наклеєних на калькований папір "половинками", рейдував країною від міста до міста (Рівненська, Вінницька, Черкаська, Херсонська, Тернопільська й інші області). Почалося з того, що спритник позичив під свій проект 5 тисяч гривень. Заробив 15 тисяч, швидко розрахувався з кредиторами, лишивши решту на "розвиток". Коли ж до буковинця прийшли міліціонери, то виявили в нього сотню стогривневих купюр, пошматованих натроє…
Дехто, виявивши у своєму гаманці фальшивки, поспішає їх збути іншим людям. І марно – є великий ризик бути притягненим до кримінальної відповідальності за збут підроблених грошових знаків. За цей злочин передбачено досить суворе покарання – позбавлення волі на строк від 3 до 7 років. Щоправда, суди не практикують відправляти до в’язниць людей, які не мають ніякого стосунку до виготовлення фальшивих грошей, а просто схитрували – отримавши підробки, намагалися збути їх іншим.
Та притягнення до кримінальної відповідальності – подія не з приємних.
Тому правоохоронці радять кожному, у кого виникли сумніви щодо походження банкноти, звернутися до банківської установи з проханням підтвердити справжність чи несправжність купюри. Якщо гроші таки несправжні – поспішіть у міліцію.
Можна перевірити купюру на справжність і самому. Перше, на що потрібно звернути увагу, – наявність водяного знаку. Адже виготовити його бездоганно доволі складно, а його імітація з допомогою фарб та жирів часто недосконала.
Неодмінно треба знати, що справжній водяний знак видно лише на просвіт, а імітаційний – під будь-яким кутом зору. Зверніть також увагу на якість паперу. Фальшива купюра може складатися з двох окремих шарів, які при потиранні можуть розходитися. Фарби на підробках також не завжди якісні, тож кольори іноді переливаються. Якщо таку купюру потерти, на руці залишиться фарба.
Спеціалісти радять звернути увагу й на захисні волокна, які іноді підробляються шляхом їх нанесення просто на поверхню банкноти, тоді як на справжніх купюрах вони повинні бути занесені у товщу паперу. Ще однією ознакою підроблених грошових знаків є відсутність поступового переходу від темних кольорів деталей малюнка до світлих. Звертайте увагу не лише на великі, а й на дрібні купюри – номіналом до 20 гривень. Нерідко підробляють саме їх, розуміючи, що до 100- або 200-гривневих купюр громадяни придивляються прискіпливіше.
Віктор КРУПСЬКИЙ