На Фортечних валах у Кропивницькому розпочато спорудження пам’ятного знака жертвам Голодомору. Ведуться земляні роботи, далі буде зроблено курган, на якому встановлять гранітний хрест. Завершити облаштування пам’ятного місця планується в цьому році, до Дня пам’яті жертв Голодомору.
Нагадаємо, що ініціатором спорудження пам’ятника виступила відомий в місті бізнесмен та меценат Людмила Шубіна, яка разом зі своїми однодумцями створила ГО "Меморіал жертвам Голодомору". Також всіляко підтримують цей проект і міська влада, особисто міський голова Андрій Райкович, радник міського голови Євгенія Шустер. Збір коштів на пам’ятник було розпочато ще в 2012 році. На сьогодні на рахунку організації – близько трьохсот тисяч гривень.
Як не дивно, навколо такої святої справи, як спорудження пам’ятного знака жертвам Голодомору, виникає чимало інсинуацій. Зокрема, дехто звинувачує в соцмережах Людмилу Шубіну в тому, що начебто вона назбирала в людей сотні тисяч гривень, а потім не відомо куди їх поділа. Звучали звинувачення і на адресу влади – мовляв, не той проект вибрали. На ці закиди відповіли на прес-конференції сама Людмила Шубіна та голова товариства політв’язнів і репресованих Віктор Полтавець.
– Мене, як мешканку нашого міста, як людину, яка зі слів своєї бабусі, батьків знає, що це була за страшна трагедія в Україні – Голодомор, – глибоко обурював той факт, що колишня влада фактично закопала в землю на набережній 480 тисяч гривень, поставивши на такі шалені бюджетні гроші якийсь гнилий "зуб" замість пам’ятника, – зазначила Людмила Шубіна. – У мене виникла ідея спорудження меморіалу жертвам Голодомору на Фортечних валах, де ховали померлих від голоду в ті страшні роки. Мене підтримали інші – Полтавець, Ратушняк, Митрофаненко. Ми створили громадську організацію й почали збирати благодійні кошти на спорудження меморіалу. У результаті було зібрано близько двохсот тисяч гривень. Причому, мешканці міста зібрали лише 5 тисяч 776 гривень. Пам’ятаєте ті скриньки, що були встановлені в центрі міста, по школах, вузах та інших закладах? Ми розкривали їх комісійно, була порахована кожна копійка. Варто зауважити, що не були щедрими і місцеві бізнесмени.
Підприємства області зібрали 71 тисячу гривень, громадські організації – 15 тисяч. Кожне прізвище, кожна назва підприємства зафіксовані в документах, підкріплені печаткою (Людмила Шубіна надала цей перелік ЗМІ. – Авт.). Особисто я внесла на рахунок громадської організації сто тисяч гривень. Тож дивно мене звинувачувати в тому, що я вкрала якісь гроші. Виходить, вкрала їх у себе?...Оскільки у 2013 році в країні розпочалися буремні події – Майдан, потім війна, рука не піднімалася збирати гроші далі, тому ми поклали їх на депозит у банку. На сьогодні набігло за рахунок відсотків ще 136 тисяч гривень. Разом маємо 349 тисяч гривень. Нещодавно ми оформили всі необхідні дозволи, і я хочу висловити щиру подяку владі – особисто Андрію Райковичу, Євгенії Шустер, які дуже допомогли в цій справі. Без них я б не одержала дозволи на рівні Києва, міністерств. Також завдяки перемовинам Андрія Райковича з керівництвом ТОВ "Елгран", що виготовлятиме хрест, ми отримали величезну знижку на ці види робіт.
Стосовно ж проекту, то, як зазначив Віктор Полтавець, дійсно, спочатку розглядався інший варіант, запропонований архітектором Геннадієм Савченком. Однак вартість його у рази більша, ніж той проект, що реалізується зараз.
– Спочатку Геннадій Савченко називав чотири мільйони гривень, потім – два, мільйон двісті, – каже Віктор Полтавець. – При цьому не надав нам калькуляції, не пояснив, звідки взялися ці цифри. У будь-якому випадку, благодійних коштів все одно на нього не вистачило б. І не варто дорікати владі, що вона зробила цей вибір. Їй навіть сподобався спочатку більше перший варіант. Однак проект із хрестом обрало наше товариство, згодом його підтримали члени архітектурно-будівельної ради. Тож якщо в когось є претензії – то висувайте їх не владі, а нам. Ще хочу зазначити, що влада не те що не ховалася від цього питання – вона зуміла все добре організувати, залучила до обговорення громадськість і надає всіляку підтримку в спорудженні пам’ятного знака.
Варто зауважити, що, за словами Людмили Шубіної, все одно зібраних коштів не вистачить на реалізацію проекту в тому вигляді, в якому він замислювався. Потрібно буде, зокрема, ще викласти плиткою велику територію навколо пам’ятника, облаштувати доріжки, створити зелену зону, забезпечити освітлення. Тож вона знову звертається до небайдужих кропивничан із проханням зробити свій внесок у цю добру справу. Не обов’язково це повинні бути "живі" гроші. Можна, наприклад, зібрати насіння квітів й передати їх громадській організації для висадження на території меморіалу. Це вже роблять студенти, вони ж пообіцяли виконати й самі посадити квіти.
Олена КОЛЕСНИКОВИЧ
