Про перейменування трьох кіровоградських вулиць – Дзержинського, Калініна і Орджонікідзе – йдеться у рішенні топонімічної комісії при виконкомі міської ради, ухваленому у вівторок. І хоча це рішення – рекомендаційного характеру (останнє слово – за міською радою, а перед тим питання про перейменування розгляне її виконком), велика ймовірність того, що скоро вулиця Дзержинського називатиметься вулицею Академіка Тамма, вулиця Калініна – вулицею Шульгіних, а на місці вулиці Орджонікідзе матимемо аж дві – Кавалерійську (від вулиці Медведєва до Тимірязєва) та Ельворті (від вулиці Медведєва до Колгоспної).
Ідея увічнення пам’яті про нашого славного земляка, лауреата Нобелівської премії і Героя соціалістичної праці Ігоря Тамма, в назві однієї з кіровоградських вулиць належить колективу заводу "Радій". Пригадується, кілька місяців тому члени топонімічної комісії, розглядаючи це питання, так і не дійшли єдиної думки про те, яку саме вулицю перейменувати на честь Тамма. Тоді ж комісія за пропозицією її голови секретаря міської ради Ігоря Волкова ухвалила з’ясувати, що думають з цього приводу самі кіровоградці. На виконання її рішення серед відвідувачів сайту Кіровоградської ради було проведене відповідне опитування. Як повідомив у вівторок на засіданні комісії Ігор Волков, у тому опитуванні взяло участь близько двох тисяч кіровоградців, найбільше з них висловилися за перейменування вулиці Дзержинського.
Що стосується занесення в місцеву топоніміку прізвища Шульгіних (Яків Шульгін – видатний громадсько-культурний діяч України XX cтоліття, його сини Олександр та Володимир були членами Центральної Ради, останній героїчно загинув у бою під Крутами), при вирішенні цього питання не виникло дискусій про те, яку саме вулицю варто перейменувати на честь цього славетного сімейства. Члени комісії погодилися з автором відповідного клопотання – депутатом Ленінської райради Ігорем Бур’яновим – про те, що найбільш підходяща для цього вулиця Калініна, де знаходиться будинок, в якому протягом п’яти років проживали Шульгіни.
До речі, Ігор Волков, підкресливши, що сам є давнім прихильником перейменування вулиці Калініна на честь Шульгіних, повідомив: міська влада планує цього року ще й видати книжку про цю легендарну родину.
Вирішуючи долю назви вулиці, яка зараз носить ім’я Орджонікідзе, члени топонімічної комісії задовольнили одразу два клопотання – голови облорганізації Федерації роботодавців України Павла Штутмана та члена Українського геральдичного товариства Віталія Кривенка. (Перший пропонував перейменувати цю вулицю на честь родоначальників місцевого машинобудування братів Ельворті, другий вказував, що Кавалерійська – це першоназва цієї вулиці і просив просто повернути її. Одним із аргументів Віталія Кривенка було те, вона походить від назви Єлисаветградського кавалерійського училища (1865 – 1917) – одного із найзнаменитіших військових навчальних закладів Росії тих часів).
На цьому ж засіданні комісія розглянула звернення керівництва Кіровоградської музичної школи № 1 щодо розміщення меморіальної дошки Генріху Нейгаузу на її будинку та своїм рішенням рекомендувала виконкому міськради дати дозвіл на її встановлення. Також комісія розглянула звернення обласної організації ветеранів-підводників, яка клопотала про надання їй дозволу на встановлення в обласному центрі пам’ятника Герою Радянського Союзу Ізраїлю Фісановичу. Визнавши, що такий пам’ятник Кіровограду потрібен, комісія попередньо визначила кілька місць, в одному із яких він може бути розміщений, – перехрестя вулиць Гагаріна і Пашутінської, ріг Великої Перспективної і проспекту Комуністичного та майданчик у мікрорайоні Шкільному, поряд з вулицею Фісановича. До питання про пам’ятник Фісановичу комісія ще повернеться на одному із наступних зібрань.
Розглядався на засіданні й проект концепції міської топонімічної політики, запропонований краєзнавцем Юрієм Матівосом. Виявивши в цьому документі чимало раціональних зерен, комісія звернулася до краєзнавця Костянтина Шляхового, одного зі своїх членів, з проханням врахувати їх при доопрацюванні його концепції, розробленої ще у 2006 році.
