У середині березня цього року перед Кіровським районним судом Кіровограда постав мешканець нашого обласного центру, який дуже-дуже, просто надзвичайно любив каву і ніяк не міг противитися цьому почуттю, за що, власне, й поплатився.
А було все так.
Неодноразово раніше судимий чоловік (зокрема, тільки з 2008 по 2015 роки за крадіжки та шахрайство його чотири рази засуджували на різні строки позбавлення волі) уроків для себе зі свого минулого ніяких не виніс. І після чергового суду на роботу й не подумав влаштуватися. А жити за щось же треба було – їсти, пити, одягатися. Тож у листопаді 2015 року, перебуваючи у майстерні знайомого, він побачив, що той залишив свій телефон без нагляду. І, недовго думаючи, схопив мобілку й кинувся навтьоки. Тут же здобич продав, то й мав гроші на прожиття хоча б на певний час.
Але ж зима на носі, от-от захурделить, а теплого взуття не мав бідолаха... Прогулюючись буквально через день після останнього над собою суду – 26 листопада (суд, який дав йому іспитовий термін два роки, відбувся 24-го) центром Кіровограда, зайшов погрітися в магазин “Каррі” на вулиці Дворцовій. А там взуття – на будь-який смак! І стоїть воно на полицях не по одному черевику, як в решті магазинів, а в коробках, парами. Вибирай, приміряй, купуй. Чоловік вибрав (не багато – не мало за 1699 гривень, хоча там були й дешевші черевики, та чого там розмінюватися на дрібниці?), приміряв, так сподобалося, що аж знімати не захотілося. То й не зняв, так і пішов у них додому, не розплатившись. А тут уже й гроші за раніше викрадену мобілку закінчилися. Тому знову поцупив телефона у свого ще одного знайомого: зустрівши його на перехресті вулиць Гоголя і Калініна, попрохав у того мобілку, вже набагато дорожчу, ніж попередня, – більш як за 1500 тисячі гривень, нібито щоб зателефонувати, та й дав драла з нею в руках...
Життя налагоджувалося: взутий в гарні теплі черевики, гроші які-не-які є. Але дуже, просто непереборно хотілося кави – цього вишуканого запашного напою аристократів... Тож чоловік 15 січня 2016 року попрямував у магазин “Продукти” по вулиці Шевченка, 41 і, як сказано у вироку суду, “шляхом вільного доступу... впевнившись, що його дії ніким не будуть помічені, таємно здійснив крадіжу однієї пачки кави ”Якобс Монарх" вагою 400 грамів вартістю 259, 95 грн...." Пачка чимала, та вистачило її кавоману буквально на добу, бо вже наступного дня (16 січня) він у цьому ж магазині знову поцупив уже дві упаковки такої ж кави. “Чашку кофею бодрящего” він, очевидно, наливав не тільки собі, а й знайомим і знайомим знайомих, бо навіть дві пачки закінчилися швидко. І 17 січня довелося любителю розчинної кави прямувати у “Продукти” вже втретє, але не востаннє – ще двічі, буквально щодня, обкрадав кіровоградець цей торговельний заклад (19 січня, 22 січня). І брав виключно “Якобс Монарх” по 400 грамів.
Очевидно, у точці на вулиці Шевченка той товар закінчився. Через це кавоман цілих три дні не пив ароматного напою, а не четвертий не витримав і 26 січня вже у магазині “Продукти-24" по вулиці 50 років Жовтня поцупив дві пачки ”Якобса"! Вистачило їх “надовго” – аж до 7 лютого, а 8-го довелося знову навідатися у цей же торговельний заклад по каву. Узяв скромно лише одну велику пачку за 259, 95 гривні.
Мабуть, у магазині по вулиці 50 років Жовтня швидше помітили зникнення розчинної кави, ніж по вулиці Шевченка. І кавоман попався... А в березні постав перед судом.
Вину свою чоловік по всіх епізодах визнав повністю, покаявся у вчиненому. Але суд врахував, що кіровоградець не має жодного законного доходу, раніше неодразово притягувався до кримінальної відповідальності, крадіжки здійснив, маючи не зняту і не погашену судимість, що свідчить про небажання стати на шлях виправлення, тому, приєднавши невідбуту частину покарання, позбавив волі любителя кави на 4 роки і 6 місяців. Тепер у нього, мабуть, наче у пісні, “чорна кава, як розставання гірка, спогад сумний виклика...”
Світлана НАДУТЕНКО
