Із дев’ятого грудня минулого року в Кропивницькій міській раді посаду її секретаря обіймає Олег Колюка, який до того очолював міське управління комунальної власності. Кореспондент «Вечірньої газети» зустрівся з посадовцем і розпитав у нього про його приватне й публічне життя.
Бути партійцем «Пропозиції» – свідомий вибір
– Олеже Сергійовичу, ви тепер належите до кола публічних осіб, про яких кропивничани мають і хочуть знати якнайбільше. Тож розкажіть, звідки ви родом, де навчалися, чого досягли в житті, які маєте захоплення, родину…
– Народився я 1980 року в Світловодську. Згодом з батьками переїхав до села Суботці колишнього Знам’янського району (тепер – Кропивницького). Там пішов до загальноосвітньої школи, яку закінчив 1998 року. Після цього вступив до Кіровоградського інституту регіонального управління та економіки, де здо-
був кваліфікацію юриста за спеціальністю «Правознавство», ступінь молодшого спеціаліста. У 2001 році за цією ж спеціальністю вступив до Харківського національного університету внутрішніх справ, заочно навчався спочатку в полтавському, а потім у кіровоградському відділеннях цього вишу. При цьому почав паралельно працювати за спеціальністю – юристом. Після закінчення навчання здобув вищу освіту. Оскільки свою трудову діяльність пов'язав з публічною службою, то 2018 року вступив на заочну форму навчання до Класичного приватного університету, а 2020-го отримав ступінь магістра за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування» за освітньою програмою «Державна служба».
Свій трудовий шлях розпочав 2002 року юристом у Знам’янському комунальному підприємстві теплових мереж. З 2004 року значну частину свого життя пов'язав з Кропивницьким – почав працювати юрисконсультом у холдинговій компанії, яка управляла одними з найбільших заводів у місті – «Гідросила» та «Червона Зірка». Багато в чому саме там відбулося моє професійне становлення.
У 2011 році, пройшовши конкурсний відбір, був призначений начальником юридичного відділу Кіровоградської міської ради, пізніше, уже при моєму керівництві, реформованого в управління. Через три з половиною роки роботи в міській раді пішов зі служби й вирішив працювати на себе: зареєструвався як фізична особа-підприємець за напрямком «Діяльність у сфері права» й надавав юридичні послуги. У 2016-му знову вирішив повернутися на службу в органи місцевого самоврядування. Взяв участь у конкурсі, переміг у ньому й очолив міське управління комунальної власності міської ради Кропивницького, де працював до грудня 2020 року. На посаду секретаря міської ради мене переведено саме з тієї посади. За час, відколи я працюю в Кропивницькому, прикипів до цього міста, воно для мене стало рідним.
Із дитинства захоплююся спортом, особливо – футболом. Граю змалку на аматорському рівні. Це захоплення посідає в моєму житті доволі значне місце. Загалом намагаюся в усьому, навіть у хобі, досягти того максимуму, на який здатен. Усе, чого досяг, що маю, – завдяки власній праці, роботі над собою, підтримці рідних і близьких мені людей. Наприклад, ще з юнацтва мріяв бути тренером футбольної команди. Тому 2019 року закінчив тренерські курси й отримав офіційний диплом Федерації футболу України категорії «С» й маю право тренувати аматорські дорослі й дитячі команди, чим і займаюся. Аматорська команда, головним тренером якої я є, ставала чемпіоном Знам’янського району, та й зараз бореться за призові місця. Також захоплююся історією, зокрема краєзнавством, геральдикою. Маю певні досягнення: написав першу про історію Суботців книжку «Суботці. Історико-краєзнавчий нарис». Розробив герби і прапори сіл Суботці й Мошориного. За цю роботу відзначений обласною премією імені Якова Паученка як переможець у номінації «Геральдика й вексилологія». Є членом Українського геральдичного товариства.
Одружений, дружина Оксана також за фахом юрист, маю двох доньок – восьмирічну Марію й тринадцятирічну Єлизавету. Сім’я, родинні традиції, цінності для мене – основний мотиватор досягати чогось нового, розвиватися. Я дуже люблю свою сім’ю й роблю все можливе, щоб моя родина почувалася комфортно.
– Що спонукало вас піти в політику й балотуватися до міської ради Кропивницького (тепер – Кропивницька міська рада) від партії «Пропозиція»?
– Раніше не уявляв себе на державній службі чи в органах місцевого самоврядування. Коли вступав на навчання, то мріяв працювати самостійно, хотів стати адвокатом. Вважав, що це такий юридичний максимум особисто для мене – адвокатська діяльність. Але пов’язав своє життя зі службою в органах місцевого самоврядування. І не жалкую про це. Керівна посада в органах місцевого самоврядування вже передбачає певну непряму політичну спрямованість, бо це все ж публічна служба, де ти співпрацюєш з депутатами, громадою, тобто уже повинен бути де в чому політиком. До того ж до обрання мене 2020 року депутатом міської ради я вже був депутатом Суботцівської сільської ради 6-го скликання.
Торік міський голова Андрій Райкович, який є одним зі співзасновників, лідерів політичної партії «Пропозиція», запропонував мені балотуватися кандидатом у депутати від цієї політичної сили. Я погодився, бо для мене було важливо, що саме від нього ця пропозиція надійшла й що саме ця політична сила відстоює місцеве самоврядування, інтереси міст і сіл. Її співзасновниками є міські голови Кропивницького, Дніпра, Житомира, Миколаєва, Чернівців, Каховки. Тож зважаючи й на те, які люди входять у «Пропозицію» й що вона займається конкретно місцевим самоврядуванням, я на пропозицію Андрія Павловича одразу ж пристав.
Завдання секретаря – об’єднання депутатів навколо спільної мети
– Результати місцевих виборів у Кропивницькому були для вас очікуваними? Коли й за яких обставин вас рекомендували на посаду секретаря міської ради?
– Результати виборів у Кропивницькому виявилися очікуваними. І велику роль у цьому відіграв авторитет міського голови. Бо «Пропозиція» – партія молода, тому про неї іще мало що відомо. А міський голова Андрій Райкович – лідер цієї партії в Кропивницькому, і вся передвиборна кампанія трималася на його авторитеті. Разом з тим у команду, з якою він ішов на вибори, увійшли успішні люди різних професій. Це й ефективні управлінці, і освітяни, і підприємці та промисловці, і представники галузі охорони здоров’я. Усі професійні, чесні, порядні люди. До того ж, було проведено значну роботу перед виборами й під час виборів. Тому команда «Пропозиції» й очікувала на хороші результати. Перед нами стояло завдання, щоб міського голову обрали в один тур і щоб партія була представлена в міській раді якомога більшою кількістю депутатів. І, як бачите, завдання виконано: Андрій Павлович переміг у першому турі, а до міської ради увійшли дев’ятеро депутатів від «Пропозиції» (найбільша фракція), до обласної – п’ятеро, що також немало, зважаючи на те, що партія не була представлена належним чином в усіх округах в області і що це були перші для неї вибори. У Кропивницькому районі хороший результат, у «Пропозиції» там друга за чисельністю фракція, у райрадах у місті – теж немало депутатів.
Після виборів міський голова запропонував мені очолити депутатський корпус міської ради. Я погодився працювати з ним в одній команді й далі, тільки тепер на адміністративній, більш високій посаді. Мене представили на погоджувальній нараді як кандидата на посаду секретаря міської ради, депутати підтримали мою кандидатуру, вдячний їм за довіру. Звичайно, розумію, що на секретареві лежить велика відповідальність, він має працювати з усіма депутатами, із усіма фракціями, усіх чути.
– Перші засідання нового скликання міської ради зазвичай проходять бурхливо. Але не цього разу. Журналісти й громадськість відзначили конструктивний діалог політичних сил новообраної ради, майже одностайне обрання керівників, зокрема вас на посаду секретаря міської ради. Що стало запорукою цього?
– Ще не будучи обраним секретарем, я допомагав у підготовці проведення першого засідання сесії новообраної ради, адже маю юридичний досвід і досвід служби в органі місцевого самоврядування. Перша сесія пройшла доволі конструктивно, усі заплановані питання розглянуто й ухвалено позитивні рішення. Зокрема, обрано заступників міського голови, членів виконавчого комітету міської ради, секретаря, затверджено членів депутатських комісій й положення про комісії. Вибори відбулися в кінці попереднього року, тож перед обраними міським головою, депутатами одразу постало важливе завдання – формування міського бюджету на наступний рік та галузевих програм. Загалом міська рада нового скликання, не затягуючи ці важливі питання, затвердила головний фінансовий документ міста і почала розглядати програми. Тож вдячний усім депутатам: і тим, які одразу підтримали, і тим, що дискутували, за конструктивну роботу, розуміння процесів, що відбуваються в місті, а також розуміння того, що необхідно терміново вирішувати організаційні й бюджетні питання, щоб місто могло жити узвичаєним життям, без потрясінь. Також і фахівці міської ради добре підготувалися до проведення першої сесії. І, звичайно, авторитет міського голови посприяв тому, що засідання пройшли плідно й усі нагальні питання позитивно вирішили.
– Ви вже звикли до нових крісла й кабінету? У чому полягають ваші головні функціональні обов’язки як спікера й координатора діяльності депутатського корпусу, депутатських комісій міської ради?
– Чи звик я до нових крісла й кабінету? Мене обрали секретарем міської ради четвертого грудня, а офіційно призначений на цю посаду дев’ятого грудня. І одразу почалася робота над підготовкою пленарних засідань першої сесії, зокрема утворенням постійних депутатських комісій, створенням положення й регламенту Кропивницької міської ради, формуванням міського бюджету, внесенням змін до галузевих програм на 2020 рік. Це все треба було опрацьовувати й готуватися до засідань, тому я одразу ж включився в роботу. Тож до своїх нових крісла й кабінету звик непомітно під час роботи, якої чимало.
Головні функції секретаря – робота з депутатами, організація й підготовка сесійних засідань спільно з профільним виконавчим органом – управлінням апарату ради. Це також підготовка до роботи постійних депутатських комісій, координація, методологічне й організаційне забезпечення діяльності депутатів. Тобто все, що стосується організації роботи ради в цілому й депутатів зокрема. От зараз, наприклад, розроблено проєкт регламенту міської ради 8-го скликання. Я вибудував у цьому напрямку роботу так, що в розробці цього важливого для організації роботи ради проєкту документа взяли участь представники всіх фракцій та політичних сил, які представлені в міській раді, фахівці виконавчих органів – юридичного управління, управління апарату міської ради, а також голова Громадської ради при міській раді. Долучалися до роботи під час обговорення проєкту регламенту й громадські організації. І от ми спільно напрацювали цей документ.
Взяли за основу регламент 7-го скликання, узгодили його з чинним законодавством, узагальнили пропозиції політичних партій, громадських організацій. І на четвертому засіданні неформальної робочої групи опрацювали фінальний проєкт регламенту. Тепер його розглядають на засіданнях постійних депутатських комісій. Після цього відбудеться його винесення на другу сесію міської ради, яка запланована на друге лютого.
Підготовка до засідань постійних депутатських комісій – це також моє й управління апарату ради завдання. Нам необхідно подбати, щоб усі питання, винесені на розгляд міської ради, були представлені депутатам і розглянуті на засіданнях депутатських комісій. Усі гострі кути сесійних питань необхідно обговорити й дійти за можливості щодо них згоди, аби вже на сесії робота була конструктивною, депутати розуміли суть питань і їхні значення.
Завдання секретаря – організація всіх депутатів, незалежно від політичних поглядів, об’єднання їх навколо вирішення міських проблем, бо в місцевому самоврядуванні, на мою думку, політики має бути обмаль. Секретар повинен дбати, щоб депутатів об’єднували спільна мета, робота над вирішенням міських проблем, ухваленням ефективних і потрібних рішень для нашої громади.
Децентралізація – одна з найефективніших реформ
– Яке головне завдання мають вирішити міські депутати нинішньої каденції, зважаючи на складну економічну ситуацію в країні, пандемію? Децентралізація – це незворотний процес?
– На сьогодні ми всі бачимо, що з відомих причин стан і економіки, і систем охорони здоров’я, соціального захисту людей непростий.
Тому депутати, на мою думку, мають вирішувати проблеми в даних та інших галузях максимально ефективно й підтримувати позитивні напрацювання міського голови, виконавчих органів і самих колег… Депутатський корпус обрано не для лобіювання чиїхось приватних інтересів, а для вирішення загальноміських нагальних справ. Проблеми є, але головне, щоб вони не стали кризовими, щоб не допустити їх у міських галузях економіки, охорони здоров’я, освіти, житлово-комунального господарства. Тому я думаю, що саме для вирішення цих глобальних для міста питань і має об’єднатися депутатський корпус і ухвалювати необхідні рішення, які пропонуватимуть фахівці.
Щодо децентралізації: гадаю, що це – незворотний процес. Питання тільки в тому, наскільки широко її буде впроваджено, чи не обмежать її на центральному державному рівні. Почалася вона добре, було надано більше повноважень органам місцевого самоврядування. І фінансовий ресурс передано на місця набагато більший. Це видно за тими масштабними інфраструктурними проєктами, які було реалізовано в місті за останніх п'ять років. Звичайно, що можливості децентралізації ще потрібно вміло і ефективно використовувати. Але останнім часом почалися спроби децентралізацію обмежити, передавати повноважень і функцій місцевим радам якнайбільше, а фінансових ресурсів для їх вирішення - якнайменше. Взагалі, децентралізація – одна з найефективніших реформ, які розпочинали в країні. Вона засвідчила свою дієвість, громади зацікавлені в ній, бо ніхто не бачить так добре проблеми, як місцеві голови, депутати. Але мало бачити проблему, її потрібно ефективно й швидко вирішувати. Для цього необхідні кошти, і бажано не чекати, поки їх спустять з державного, обласного бюджетів.
Я як секретар міської ради й депутати маємо робити все необхідне, щоб у жодному разі децентралізацію не було припинено. А навпаки, щоб іще більше передавали з державного рівня на місця і повноваження, і відповідний фінансовий ресурс. За державою, на мою думку, мають залишитися оборона, функції забезпечення міжнародних відносин, стратегічні напрямки в охороні здоров’я й освіті. А місцеві турботи – житлово-комунальний напрямок, транспорт, місцеві питання охорони здоров’я й освіти – на рівні міст і сіл.
– Над чим працюєте саме зараз, які найнагальніші питання розглядатимуть депутати на найближчому засідання сесії міської ради?
– Як я вже казав, триває робота над розглядом регламенту – документа, за яким мають працювати депутати й виконавчі органи. Це – як правила гри для них. Крім того, виконавчі органи міської ради розробляють і представляють програми розвитку за галузями: житлово-комунальне господарство, охорона здоров’я, освіта, молодь і спорт, транспорт, земельні відносини й т. д. Ці програми повинні бути якісними, фінансово обґрунтованими, вирішувати проблеми громади й окремих містян. А депутати мають розуміти, про що йдеться в них, які міські проблеми вони мають вирішувати.
На наступній сесії міської ради депутати розглянуть галузеві програми, регламент, низку інших організаційних питань. Важливим є і проєкт рішення про структуру й загальну чисельність міської ради. Міський голова задекларував реформу структури ще й тому, що з ра-йонів у місті в результаті реформування на державному рівні функції соціального захисту населення передано на міський рівень. У міській раді створять департамент соціальної політики, до якого увійдуть два районних управління соціального захисту населення та управління соціальної політики міської ради. Цим шляхом пішла вже більшість обласних центрів.
Під моїм головуванням відбулася нарада, на якій ішлося про повноваження районних у місті рад. Їх ключовим видом діяльності все ж був соцзахист, який переходить до міста, тож тепер їм треба делегувати повноваження як базовим органам місцевого самоврядування в місті. Голови районних у місті рад виклали свої пропозиції, разом із заступниками міського голови, керівниками виконавчих органів ми їх опрацюємо і внесемо пропозиції і міському голові, і міській раді, які саме повноваження міська рада делегує районним у місті радам.
– Наприкінці нашої розмови варто повернутися до її початку, щоб перед читачами повністю постав ваш портрет як громадянина й посадовця. То ви реалізували свою юнацьку мрію стати адвокатом? І чи тренуватимете надалі футбольну команду? Адже роботи тепер у вас значно побільшало…
– Мрії стати адвокатом я досяг. Коли очолював міське управління комунальної власності, то склав кваліфікаційні іспити, пройшов стажування й отримав статус адвоката, маю відповідне свідоцтво й занесений у реєстр адвокатів. Але у зв’язку з тим, що не можна суміщати адвокатську діяльність зі службою в органах місцевого самоврядування, призупинив адвокатську роботу.
Я не звик сидіти просто так, без діла, завжди намагаюся максимально використовувати свій час для якихось активних процесів, для розвитку. Так і з тренерською діяльністю: займався цим увечері, після роботи або у вихідні. Але зараз не знаю, чи вистачатиме мені часу на тренування на посаді секретаря міської ради. У будь-якому разі команду підтримуватиму. А от чи тренуватиму її – покаже час.
Записав Юрій ЛІСНИЧЕНКО
