Кількість підліткових самогубств в Україні зростає через участь дітей у небезпечних іграх в Інтернеті.
На думку психологів, ті, що придумують такі ігри, тонко розбираються в психології підлітків. Вони тиснуть одразу на три больові точки. По-перше, «беруть на слабо», і багато хто виконує завдання злочинців, щоб довести собі й комусь свою силу. По-друге, маніпулюють дітьми: страх втратити рідних сильніший за страх власної смерті. А по-третє, підносять самогубство як вирішення всіх проблем у житті, допомогу й полегшення.
Суть таких ігор полягає в тому, що підліток виконує за командою куратора кілька завдань. Майже завжди вони пов'язані з каліцтвами або небезпекою. Фінальний наказ – убити себе. Часто, якщо дитина відмовляється, злочинці погрожують убити рідних.
Батькам, щоб уберегти дитину від таких жахливих ігор, фахівці рекомендують бути пильними й контролювати її спілкування у віртуальному світі.
1. Поставте дитині нейтральне питання стосовно того, чи чула вона про такі ігри. Якщо нічого про них не знає, то добре. Якщо знає, то уважно слухайте розповідь. Якщо в ній повно подробиць і деталей, про які не пишуть у мережі, то є ризик, що ваша дитина в грі.
2. Немає сенсу говорити, що такі ігри небезпечні, бо на підлітків це не діє. Набагато ефективніше сказати, що ними маніпулюють.
3. Завдання вашої розмови – навчити підлітка мислити критично й думати про мету того чи іншого вчинку, обмірковувати все, що з ним відбувається.
4. Багато батьків вирішують встановити тотальний контроль над дитиною – забрати телефон, зачинити вдома. У цьому теж немає сенсу, адже підліток, якщо захоче, завжди знайде доступ до Інтернету. Чим більше його обмежувати, тим більше способів обійти заборони він знаходитиме. Ваше завдання – не контролювати, а надати підтримку, щоб дитина звернулася до вас із проблемою, а не приховувала її.
5. Важливим є емоційний зв'язок із дитиною. Більше обнімайте її, розповідайте, що в її віці теж помилялися, встрявали в якісь небезпеки, а вам допомогли рідні. Дитині важливо розуміти, що навіть її «ідеальні» батьки теж оступалися. Це нормально, як і просити допомоги в інших.
6. Навіть якщо ви впевнені, що у вашій родині все добре, зайва пильність усе ж не завадить. Такі ігри – той випадок, коли вторгнення в приватне життя сина чи дочки виправдані. Переглядайте їхні телефони та сторінки в соцмережах, але так, щоб діти не дізналися про це.
7. Якщо розумієте, що дитина в грі, не лайте її. Проявіть інші емоції – заплачте, покажіть, як сильно ви засмучені і як за неї хвилюєтесь.
НМЦ ЦЗ та БЖД Кіровоградської області
