– Мене це ніяк не влаштовує, оскільки гроші залишаються в тіні, – сказав Сергій Ларін на першому засіданні ради з питань удосконалення діяльності ринків, що відбулося минулого вівторка. Створити цю раду голова облдержадміністрації розпорядився не так давно, після оприлюднення проекту Податкового кодексу, який викликав такий широкий резонанс у підприємницьких, і не тільки, колах. Місія новоствореного консультативно-дорадчого органу – залучити представників малого бізнесу до формування державної політики у сфері підприємництва. До складу ради увійшли керівники профільних підрозділів облдержадміністрації, територіальних органів міністерств та відомств, адміністрацій ринків, повпреди торговців, а очолив її Сергій Ларін.
Цікаві дані оприлюднив на засіданні цього органу і кіровоградський міський голова Олександр Саінсус. Виявляється, за січень – жовтень нинішнього року з 18 ринків обласного центру лише третина виконала плани з бюджетних платежів. Так, за цей час до міського бюджету надійшли 844 тисячі гривень ринкового збору, а у відповідному періоді минулого року – мільйон 50 тисяч гривень. (І це при тому, що, за визнанням одного з підприємців, учасника засідання, в певні пори року деякі кіровоградські ринки наповнені торгуючим людом на 150 – 200 відсотків!) Невидимий оку занепад торгівлі на ринках змушує нову міську владу обстежити ці території, щоб виявити там нелегалів.
Утім, торгувати на ринку законно – не значить почуватися там комфортно. У цьому Сергій Ларін та Олександр Саінсус переконалися, відвідавши днями Центральний, Колгоспний та так званий оптово-овочевий (на вулиці Героїв Сталінграда) ринки Кіровограда. Так, люди, які торгують там, не отримують у повній мірі послуг, за які платять ринкам. Наприклад, у дощову, як на цьому тижні, погоду, на Центральному ринку утворюються величезні калюжі. Впала в око Сергію Ларіну та Олександру Саінсусу і захаращеність ринків, у зв’язку із чим виникло запитання: а якщо, не доведи Боже, пожежа?..
Під час наради і самі торговці нарікали на неувагу ринкових адміністрацій до їхніх умов праці. "Охоронців на ринку більше, ніж прибиральників", – обурювався один, як він себе назвав, "ринковий пролетарій". "Навіть туалет для нас платний", – наболіло іншому представнику "гегемона". Олександр Саінсус закликав керівників ринкових господарств подбати про створення належних умов для торговців та відвідувачів.
Ішлося на засіданні і про давні проблеми, пов’язані з правами власності на малі архітектурні форми, як називають підприємці свої контейнери та подібні їм споруди. Висловлювалися претензії з приводу млявого, на думку торговців, процесу укладання договорів оренди таких об’єктів. Керівництво ринку, обвинувачене в цій тяганині та інших неподобствах, наводило свої аргументи на свою користь… 
– Я – не суддя, – підсумував ці дебати Сергій Ларін, маючи на увазі те, що не справа виконавчої влади – розбиратися у спорах між суб’єктами господарювання. Натомість Сергій Миколайович закликав конфліктуючі сторони сісти за стіл переговорів.
На думку голови облдержадміністрації, варто було б укласти меморандуми про співпрацю між владою, адміністраціями ринків та торговцями. Також Сергій Ларін поділився з учасниками засідання своїм наміром відродити на Кіровоградщині вирощування овочів у промислових обсягах. Значить, обласному центру потрібен овочевий ринок з цивілізованими умовами торгівлі.
Великі надії в наведенні ладу на кіровоградських ринках Сергій Ларін покладає на новообраний орган місцевого самоврядування на чолі з Олександром Саінсусом. Олександр Дмитрович сказав, що міська влада готова надати приміщення у будинку міськради, де регулярно давалися б консультації представникам малого бізнесу. В тому числі – з питань оподаткування.
Що стосується проекту Податкового кодексу (його ще не підписав навіть голова Верховної Ради), начальник головного управління економіки облдержадміністрації Світлана Горбенко повідомила, що в останній редакції цього документа враховано пропозиції підприємців. Зокрема, тепер ним передбачено, що фізична особа-підприємець сплачуватиме єдиний податок у випадку, якщо кількість найманих нею осіб не перевищуватиме 10 чоловік. Для платників фіксованого податку максимальна кількість найманих працівників – 5. Ставки єдиного податку залежатимуть від кількості людей у населених пунктах і встановлюватимуться місцевими радами. Так, у містах, де проживає більше 500 тисяч людей, ставка цього податку визначатиметься у межах від 20 до 600 гривень, у містах з населенням від 150 до 500 тисяч осіб – у межах 20 – 400 гривень, в інших населених пунктах – у межах 20 – 200 гривень.
Підприємці, які взяли участь у цьому засіданні, жодних претензій до новацій в оподаткуванні їхньої діяльності не висловлювали. До речі, й страйк, який влаштовували на позаминулому тижні торговці з Центрального ринку, тривав недовго – кілька днів.
Віктор КРУПСЬКИЙ
Фото Ігоря ФІЛІПЕНКА та Юрія СОЛТЕКА
