Маючи у власному господарстві такий самий, але в дещо гіршому стані агрегат, чоловік вирішив, що нічого страшного не станеться, якщо маточину (центральну частину колеса) причепа, що належить сільгосппідпрємству, поставить на свій власний. І найняв для цього знайомого петеушника. А щоб на сільгосппідприємстві нічого не помітили, зняв із власного причепа маточину, вручив її юнаку і сказав: «Постав замість тієї, яку знімеш».
Хлопчак виявився тямущим. Він швидко здійснив обмін маточин, за що отримав від доброго дядька аж дві пачки морозива.
А через кілька днів моторний петеушник на прохання того ж чоловіка зняв з вантажівки сільгосппідприємства внутрішню обшивку кабіни. Вартість цього замовлення склала десять гривен. Хто знає, скільки б часу петеушник удосконалював свої технічні навички, якби не міліція. Коли до нього прийшли правоохоронці, злодій не став тримати в секреті особу свого благодійника. До карної відповідальності притягнули обох. Хлопчака – за крадіжку. Дорослого – за втягування неповнолітнього у злочинну діяльність.
Суд призначив кожному з них умовне покарання.