Двадцять першого листопада помер останній боєць УПА, що жив у нашому місті, – Семен Климович Сорока, який народився третього серпня 1928 року в родині хлібробів із села Кричильська на Рівненщині, а в 15 років уже був зв’язковим УПА.
Двадцять третього лиcтoпада в храмi Святого Володимира Українcькoї автoкефальнoї правocлавнoї церкви кропивничани попрoщалиcя з ним. Прощалися рiднi, друзi, учасники АТО, побратими по боротьбі за незалежність України, міські урядники, серед яких і міський голова Кропивницького Андрій Райкович.
– Сьогоднi Кропивницький прощається з останнiм дiючим бандерiвцем. Семенові Сороці Господь відміряв довгий вiк, але це було життя, сповнене страждань, – сказав під час свого прощального слова голова обласного відділення Національної спілки письменників України Василь Бондар. – Семен Климович продемонстрував усім нам, яким треба бути на своїй землi, як можна гідно прожити життя…
Про померлого цього дня багато хто говорив, адже за чимало років своєю незламною незалежницькою позицією він здобув немало прихильників і послідовників.
– Ми познайомились із Семеном Климовичем майже 30 років тому. Він був дуже скромною, чесною і порядною людиною, прикладом та старшим товаришем. Завжди йшов з чистою душею, – зазначив голова обласного товариства політв’язнів та репресованих Віктор Полтавець, який запропонував назвати безіменний сквер Кропивницького, що знаходиться біля пам’ятника борцям за волю України, саме на честь Семена Климовича Сороки.
– Багато містян його дуже добре знали та захоплювалися ним. За своє життя він звів собі рукотворний пам’ятник. Він був майже як рідний дід для багатьох молодих людей, у тому числі і для мене та моїх друзів. Він навчав нас, як своїх власних онуків. Ми завжди знали, наскільки він щирий та рішучий до ворогів найціннішого. А найцінніше, як він вчив, – це Бог, Україна і Родина, обов’язково саме в такому порядку. Він завжди вів нас уперед і посяде почесне місце в пантеоні Героїв України, бо згорів для того, щоб не згасли ми, – сказав депутат міської ради від ВО «Свобода» та голова обласного осередку ВГО «Сокіл» Геннадій Маламен.
– Семен Сорока підлітком приєднався до Української повстанської армії, був зв’язковим під псевдо «Ясен», – розповів про померлого начальник відділу внутрішньої політики міської ради Кропивницького Сергій Запорожан. – Ясно, що на теренах Західної України, де правила радянська влада, таких людей постійно переслідували, тримали під ковпаком. У 1952 році був заарештований і Семен Климович Сорока. Отримав 25 років таборів. Звідти було організовано втечу. Три тисячі кілометрів протягом п’яти з половиною місяців він пішки добирався до рідної домівки. Мама йому потім сказала, що не сподівалася його побачити. Він не припинив боротьби й по Рівненщині, Львівщині, Волині шукав побратимів. Переховуючись від переслідувань, переїхав на Кіровоградщину, з якою на багато років пов’язав свою долю. Коли почалася відлига, почав надолужувати те, що втратив у юності, – вчитися на вчителя-біолога й хіміка. Спочатку – в Кіровоградському педагогічному інституті ім. О. Пушкіна, а потім – у Київському університеті ім. Т. Шевченка. На Кіровоградщині вчителював з відомим педагогом Василем Сухомлинським, але весь час перебував під ковпаком правоохоронних органів. Тому роботу потрібно було покинути. Із 70-х років він працював газозварником у будівельних організаціях. Із кінця 80-х багато хто із нас почав бачити його серед учасників мітингів рухівців, національно-демократичних товариств, які наближали час, коли здійсниться найзаповітніша мрія Семена Климовича – проголошення незалежної, соборної, самостійної України.
Наш кор.
