У картинній галереї Петра Оссовського обласного художнього музею минулих вихідних відбувся ХХХ зліт геральдистів України, який раніше було заплановано провести в Ялті.
Наше місто не вперше прийняло розробників гербів (це – головна функція геральдистів). До того ж, у нас мешкає голова Української геральдичної колегії Анатолій Авдєєв. З інших міст через складну ситуацію в країні приїхало небагато учасників. У заході взяли участь представники геральдичної спільноти з Олександрівки, Луганська, Києва, Кіровограда, а також місцеві історики, краєзнавці та мистецтвознавці, що тісно співпрацюють з геральдистами: Василь Білошапка, Олег Бабенко, Павло Босий, Олександр Сікорський, Микола Гречуха. Мав приїхати на зліт і герольдмаршал Росії Ігор Сметанніков, котрий перебуває нині в родичів у Придністров’ї, але з тієї території, як і з Росії, заборонено в’їжджати в Україну чоловікам до шістдесяти років. Інших колег з Росії в умовах, що склалися, не запрошували.
На кіровоградському зльоті було цікаво не тільки його учасникам, а й гостям, бо вони зробили для себе багато відкриттів. Герби є не тільки підтвердженням певного аристократичного походження, а й розповідають про рід занять, місце проживання і навіть захоплення того, кому герб належить. Герби мають країни, міста, села, родини, окремі люди і навіть корпорації. Анатолій Авдєєв з гордістю нагадав присутнім , що першим у Радянському Союзі селом, котре розробило і затвердило власний герб, стала Червона Кам’янка Олександрійського району на Кіровоградщині. Сьогодні ж найканонічнішими є, мабуть, не українські герби, а герби країн Африки, колишніх колоній Франції та Великої Британії – держав, у яких добре розвинені традиції геральдики.
Учасники зльоту зійшлися на думці, що треба на державному рівні організувати структуру, яка б контролювала процес створення та затвердження гербів і не допускала дилетантства і непрофесіоналізму. Присутня на заході заступник голови Кіровоградської облдержадміністрації Віта Атаманчук запропонувала документально оформити запит щодо цього до органів влади: Президента України та Верховної Ради. А ще зліт утворив постійно діючий оргкомітет українських зльотів з представників Києва, Черкас, Луганська, Дніпропетровська, Миколаєва та Кіровограда і прийняв рішення про заснування відзнак для нагородження найкращих українських геральдистів Українською геральдичною колегією та оргкомітетом зльоту.
Учасники зльоту оглянули експозицію обласного художнього музею, який підтримує тісні стосунки з геральдистами і не вперше надає приміщення для проведення засідань зльоту. Вони подовгу затримувалися біля творів мистецтва минулого століття та біля ікон. А після цього поїхали в державний музей-заповідник І. Карпенка-Карого (Тобілевича) "Хутір Надія" – меморіальну садибу родини Тобілевичів, що дала українській культурі неперевершених драматурга і акторів. Учасники зльоту геральдистів також відвідали розташовану на цвинтарі неподалік могилу Івана Карпенка-Карого та членів його родини. Під час екскурсії цікаві й маловідомі навіть професійним дослідникам деталі наводив директор Кіровоградського обласного архіву Олег Бабенко.
Згодом геральдисти взяли участь у відкритті меморіальної дошки польському письменникові, драматургові й журналісту Міхалу Хороманському (до його 110-річчя) – уродженцеві нашого міста, випускникові Єлисаветградської класичної чоловічої гімназії. Саме на будівлі на вулиці Шевченка, 3, де раніше вона знаходилася (тепер це – аварійно-рятувальний загін спецпризначення управління ДСНС у Кіровоградській області), і встановлено пам’ятну дошку з ініціативи Кіровоградської обласної організації "Асоціація польських журналістів України" ім. Кароля Шимановського та польської громади міста. Як відзначив на відкритті голова обласного осередку Національної спілки письменників України Василь Бондар, Міхал Хороманський здобув собі світову славу, але залишається маловідомим в Україні загалом і Кіровограді зокрема, бо жоден з його восьми романів, перекладених багатьма мовами світу, так і не вийшов друком українською мовою...
