У міліцію регулярно звертаються люди, які постраждали від легальних, але недобросовісних підприємців. Того на роботу не влаштували, тому з орендою житла не допомогли, а гроші за ці послуги взяли добрячі. Правоохоронці, ознайомившись із договорами, які показують їм заявники, зазвичай розводять руками: мовляв, криміналу тут немає, ви ж бачили, що підписували. І дійсно, ті угоди, як правило, не передбачають реальних зобов’язань допомогти клієнтам у пошуку роботи чи житла, у них ідеться всього-на-всього про надання інформаційних послуг. А от підприємець, про якого йтиметься далі, за невиконання взятих перед людьми обов’язків поплатився свободою.
У липні цього року у відділи міліції нашого обласного центру почали масово надходити заяви на підприємця Романа К., чий офіс знаходився у торговельному комплексі на вулиці 50 років Жовтня. Люди просили притягти його до відповідальності за те, що він узяв у них наперед гроші за металопластикові вікна та двері і не встановив їх. Цілком можливо, правоохоронці на перших порах відповідали на це приблизно так: "Ми – міліція, а не управління у справах захисту прав споживачів". Але заяви у людей взяли (тепер в органах внутрішніх справ, кажуть, із цим строго). А коли цих звернень набралося десятків зо два, порушили кримінальну справу. В листопаді ж Романа К. взяли під варту.
Недавно справу за звинуваченням його, 28-річного підприємця з Нікополя у шахрайстві, розглянув Ленінський районний суд Кіровограда. Виправдовуючись, підсудний розповів, як у травні минулого року уклав із дніпропетровським заводом договір про те, що реалізовуватиме в Кіровограді його продукцію, як, прибувши у червні до нашого обласного центру, винайняв тут приміщення для офісу та набрав монтажників, як чудово вівся його бізнес, поки у липні він на вимогу заводу-виробника не почав брати із замовників 100-відсоткову передоплату, внаслідок чого замовлень значно поменшало. Ще гірше справи пішли, коли завод розірвав з ним договір. На той момент Роман К., за його словами, був винен людям близько тридцяти тисяч гривень і, щоб виконати зобов’язання перед ними, змушений був розраховуватися із заводом за рахунок наступних замовлень. Мовляв, викручувався як міг, поки його не посадили. "Але, – підкреслив підсудний, – я мав намір виконати усі замовлення".
Судячи із усього, Роман К. розповів суду не всю правду про причини своїх бізнесових проблем. Деяке світло на це пролили оголошені в суді свідчення представника адміністрації дніпропетровського заводу (його допитували в ході досудового слідства): "1 серпня наше підприємство розірвало договір з Романом Миколайовичем, оскільки було дуже багато претензій від кіровоградців. Після того замовлень від нього ми не отримували".
Схоже на те, що нікопольський підприємець на певному етапі своєї діяльності в Кіровограді почав тринькати гроші, які мав віддавати виробнику. На що він їх витратив – відомо лише йому одному, бо нічого цінного в нього удома правоохоронці не знайшли.
Суд визнав Романа К. винним у шахрайствах і призначив йому покарання у вигляді трьох років позбавлення волі. Десять місяців із цього строку він уже відсидів у слідчому ізоляторі. Цим же вироком Романа зобов’язали відшкодувати потерпілим збитки.
Їх, потерпілих, у справі нараховується 29. Кожному із них Роман винен від 500 до 15000 гривень.
