Так називалася виставка художників-аматорів Кіровоградщини у галереї «Єлисаветград», на якій були представлені 52 любителя пензля. Підкреслюю, любителя. Для кожного з авторів пейзажів, портретів, натюрмортів живопис – то просто забава, хобі.
Не в юному віці прийшла до них пристрасть тримати пензель у руці і зупиняти мить на полотні. Наприклад, аматор зі Світловодська Анатолій Сіромаха малювати почав після 40 років. А зараз ще й інших навчає. До речі, до Кропивницького з міста над морем він привіз найбільшу представницьку делегацію художників-аматорів. А Надія Мовчан з Новомиргорода за професією закрійник, але потім зрозуміла, що її покликання – це малювання.
І ще про одного учасника виставки «Квітневі почуття» хочу згадати. Тобто про учасницю. Моя колега журналістка Людмила Макей «привселюдно», під час призентації експозиції зізналася: їздила, їздила з художниками, писала, спостерігала і …доспостерігалася. На виставці представлена симпатична робота автора «Натюрморт».
У кожного з п’ятдесяти двох аматорів – своя історія причетності до мистецтва живопису. А те, що вони причетні, сумніву не викликає. Скажу більше, деякі, представлені в експозиції роботи аматорів, розбудили в мені більше почуттів, ніж окремі виставки профі. Невеличка за розміром (трохи більше від похітоновських мініатюр) пейзажна композиція «Берізки» світловодця Василя Андрющенка сповнена ніжності і світла. А жанрова композиція вже згадуваного Анатолія Сіромахи «Побачення рід дощем», як мені здається, несе в собі глибинний зміст. Принаймні, я перейнялася філософськими мотивами автора. А що вже говорити про триптих олександрійця Олександра Журавльва «Вівальді. Космос». Очей не відірвеш.
Звісно, я не можу сказати персонально про кожного учасника цієї чудесної виставки, хоч дуже хотілося б згадати і про красеней-коней олександрійки Наталі Ткаченко і про ліричні портрети її землячки Валентини Безкоровайної. Не забути і про єдину роботу в техніці артквілт самобутнього автора з нашого міста Людмили Кривенко.
Деякі роботи помічені у каталозі як копії знаменитих живописців, але більшість – то вільний політ фантазії. Виставка «Квітневі почуття», здається, обіцяє стати традиційною, адже проводиться вона вже вдруге. І кожен учасник вернісажу, якому його ведучий, власник галереї Микола Цуканов давав можливість висловитись, згадував про це. Адже не так багато у аматорів можливостей виставлятися. Про це з деяким сумом говорила мені Надія Мовчан, висловлювались і інші художники. Виставка у популярній галереї обласного центру багато що важить.
Свої нюанси в урочисту атмосферу відкриття внесли студенти музично-педагогічного факультету Олександр Воєводін і Тетяна Кондратенко задушевними піснями.
Валентина ЛЕВОЧКО