“Ви відчуваєте занепокоєння, виходячи з дому? У вас виникає непереборне бажання повернутися і ще раз окинути поглядом свою домівку, щоб переконатися, що там усе в порядку? Якщо хочете знати, що відбувається у вашому будинку й біля нього, коли ви далеко, камери стеження допоможуть вам у цьому! Відеоспостереження ”бачить" всіх, хто підходить до ваших дверей, а запис допоможе скласти фоторобота правопорушника..." – обіцяє реклама засобів відеозапису.
Так воно і є. Справді, відеокамери зовнішнього спостереження, які для нас вже стали звичним атрибутом життя (їх встановлюють у громадських місцях, власники різних закладів замовляють для захисту свого майна) фіксують все і всіх, хто потрапляє в поле їх “зору”. І статистика свідчить, що 50 відсотків вуличних крадіжок, наприклад, було розкрито завдяки зовнішним камерам. Але, виявляється, останнім часом з‘явився і такий вид кримінального “бізнесу”, як крадіжки того, що має гіпотетично попереджати ті крадіжки, відлякуючи злочинців своєю присутністю, – тобто камер відеоспостереження. Та навіть те, що власник відеокамери побачить на записі їхні “фейси”, злочинців не зупиняє.
Не злякався цього й неповнолітній уродженець смт Ювілейного з Дніпропетровської області, котрого якимсь вітром занесло в наш обласний центр. Він з грудня 2015 року і до середини 2016-го зняв зі стін будівель і в під‘їздах багатоквартирних будинків міста близько двадцяти (!) камер зовнішнього спостереження. “Працювати” хлопчині доводилося ночами – від першої години до четвертої ранку, коли більшість кропивничан солодко спала. Крав він камери не лише біля приватних будинків і квартир. Сміливості й нахабства вистачило і на те, щоб поцупити їх зі стін однієї із загальнооствітних шкіл Кропивницького, стоматологічної поліклініки імені святого Луки, ТОВ “Сакура Ко”, обласного театру ляльок, магазинів “Глобус” і “Ситий тато”... Траплялося, що за одну ніч знімав по кілька відеопристроїв. І хоча коштували вони немало (від близько шестисот до більше двох тисяч гривень кожна), хлопцю перепадало всього по двісті гривень за штуку – саме за стільки він їх збував.
Кому саме – навіть на суді, який відбувся вже на початку цього року, не зізнався. Як і в тому, хто йому допомагав у цьому “бізнесі”. Адже на кількох відеозаписах чітко видно, що парубій був не один під час нічних прогулянок – якийсь чолов‘яга підставляв йому плече, аби він дотягнувся до відеокамер і зняв їх. Твердив: крав сам, і крапка.
Хлопець пояснив судді Кіровського районного суду Кропивницького, що змушений був обкрадати людей та установи, оскільки матерільно мало забезпечений, простіше кажучи, працювати не хотілося, а жити ж за щось треба. Вину свою підсудний визнав повністю і розкаявся в скоєному. Тож суддя врахував, що хлопець характеризується позитивно, перебував у скрутному матеріальному становищі, а батьки належно не займалися його вихованням, і, призначивши йому покарання у вигляді позбавлення волі на чотири роки, тут же, в залі суду, звільнив його від його відбуття з іспитовим строком два роки. Але присудив стягнути з любителя відеотехніки судові витрати та відшкодування матеріальних збитків потерпілим. Якщо ж у неповнолітнього таких грошей не знайдеться – їх має заплатити його законний представник, тобто опікун.
Світлана НАДУТЕНКО
