Українське законодавство відкриває простір для батьків, що виховують дітей з особливими потребами у виборі навчального закладу для особливої дитини.
На цьому акцентувала увагу заступник міського голови Наталія Дзюба на прес-конференції в міській раді, присвяченій впровадженню інклюзивної освіти у Кропивницькому.
– Кожна дитина має рівні права в реалізації освітніх потреб, – наголосила посадовиця. – І реалізацією законного права на якісну освіту має бути не стихійне включення дитини з особливими освітніми потребами в загальноосвітній простір, а створення інклюзивно-ресурсними центрами сприятливих умов для повноцінного навчання дітей, здійснення якісної діагностики, консультування батьків, задоволення освітніх потреб у найближчих до місця проживання навчальних закладах.
Керівник міської психолого-медико-педагогічної консультації Олена Дорошенко відзначила, що основною метою створення інклюзивно-ресурсних центрів є сприяння розвитку, задоволенню освітніх потреб дітей з різними видами порушень психофізичного розвитку, в тому числі з інвалідністю. На етапі становлення інклюзивної освіти центри стають містком між спеціальною та загальноосвітньою школою. Центри є повноцінними консультативно-інформаційними закладами для різних груп населення (батьків, дільничних лікарів, вчителів, практичних психологів), де можна отримати фахову допомогу з усіх питань у розвитку дітей.
В робочому часі фахівців названих центрів передбачено новий вид роботи – індивідуально-корекційні заняття з дитиною та її родиною. Такі заняття не замінюють роботу спеціальних навчальних закладів освіти та інклюзивних класів (груп), проте здатні певною мірою компенсувати недостатнє забезпечення консультативною і корекційною допомогою населення.
Загалом, підкреслила Олена Дорошенко, концепція інклюзивної освіти відображає одну з головних демократичних ідей: усі діти є цінними й активними членами суспільства. Навчання в інклюзивних навчальних закладах є корисним як для дітей з особливими освітніми потребами, так і для дітей з типовим рівнем розвитку, членів родин та суспільства в цілому.
Як свідчать дослідження, в інклюзивних класах наголос роблять передусім на розвитку учнів, а не на їхніх фізичних або розумових проблемах. Взаємодія з іншими дітьми сприяє всебічному розвитку дітей з особливими освітніми потребами. При цьому діти з типовим рівнем розвитку демонструють відповідні моделі поведінки дітям з особливими освітніми потребами і мотивують їх до цілеспрямованого використання нових знань і вмінь.
В інклюзивних класах взаємодія між учнями з особливими освітніми потребами та дітьми з типовим рівнем розвитку сприяє налагодженню між ними дружніх стосунків, завдяки чому діти вчаться природно сприймати і толерантно ставитися до людських відмінностей, стають більш чуйними, готовими допомогти.
