Обласний монополіст з розподілу газу «Кіровоградгаз», контрольний пакет акцій якого належить державі, заплатив кількасот тисяч гривень судового збору, щоб здерти з тепловиків Кропивницького сотні мільйонів гривень. Вони винні вдвічі менше і навіть не йому – стверджують юристи та посадовці.
У міськраді Кропивницького визнають: газу в опалювальний сезон справді витрачають багато – бо обладнання та мережі застарілі. Вже взялися за комплексну модернізацію системи теплопостачання, але ця робота – на роки, до того ж, задоволення недешеве, без підтримки держави місцеве самоврядування навряд чи потягне.
– Ми шукаємо партнерів, щоб працювати разом. Ніхто сьогодні не вирішить проблеми заміни котла ГМ-50, який виробляє 50 тонн пари на годину, на котел з іншим коефіцієнтом корисної дії. Це великі кошти, – зазначає заступник міського голови Олександр Мосін.
Утім, партнерство зі стратегічним фактично державним підприємством у міської влади та комунальників поки що не складається.
Чекайте «диверсій»?
Чимало кропивничан відчуло це на власній шкурі минулої осені, коли «Кіровоградгаз» всупереч забороні Кабміну почало відключати від постачання котельні. У холоди без тепла на кілька днів залишилися майже 50 житлових будинків, дитячі садочки і ПТУ №9. Потім були ще загрози відключень вже по всій області, ще відключення вже в березні. Поки в суді слухається кримінальна справа щодо голови правління монополіста Олександра Гладкого – про самоуправство при відключенні котелень в опалювальний сезон, сам він дає зрозуміти, що історія не закінчилась.
Судячи з публічних виступів цього керівника, жителям обласного центру і не тільки варто готуватися ще до одного сезону на холодних барикадах. На нещодавній прес-конференції Гладкий знову говорив про борги обласних теплопостачальників, а також заявив, що звинувачення у відключеннях на його адресу безпідставні, бо «газ в плитах був».
– Коли розпочинався опалювальний сезон, було розпорядження Кабміну, де прописано одним з пунктів забезпечити безперебійне газопостачання. Заборгованості і все інше – це ваші договірні відносини, судіться, але відключати тепловиків прямо заборонили. Якась поточна заборгованість виникла – тому що в нас невчасна оплата. По-перше – населення, по-друге – бюджет, субсидії, це все віддається із запізненням. Коли він почав відключати котельні, казав: «Ми відключаємо лише газопостачання підприємства, не тепло». Але ми ж усі розуміємо, що до котельні підключені дитячі садки, школи, лікарні. Газопостачання обмежувалось просто для нагнітання соціальної напруги в місті. Логіці це не піддається, – вважає Тетяна Савченко, заступник начальника головного управління ЖКГ міської ради Кропивницького.
Виникали у комунальників до «Кіровоградгазу» й інші питання – якраз пов’язані з відсутністю «газу в плиті» у кількох десятків тисяч людей. У жовтні минулого року густо населені райони вулиць Жадова та Попова у Кропивницькому разом з приміськими селами та селищами залишались-таки й без газу: хто – на дні, хто – на тижні через проблему на одній окремій автомийці.
– Через те, що у розподільчої компанії не було засувки у 57-му трубу, яка йшла на якусь мийку, постраждало стільки людей, 51 тисяча абонентів, – наголошує Савченко. – Місто включили через п’ять діб, а Соколівка, Черняхівка включилися тижнів за два. Лежить газова труба, 300-ка, великий діаметр. Бізнесмен побудував мийку, ви («Кіровоградгаз». – Авт.) дали технічні умови йому на підключення – поставте після цієї 300-ки запірну арматуру, колодязь зробіть. Щоб якщо буде порив на його мережі, можна було просто перекрити кран. А там просто у велику трубу врізана маленька. Це ціла комунальна диверсія!
Жителів Соколівки та Черняхівки, до речі, тоді включали почергово, по будинку, по стояку. Кажуть, за це ще й брали гроші як за випробування: мовляв, щоб витоку газу не було…
Борги та справи
Утім, схоже, що замість технічного удосконалення власних систем монополіст сьогодні вкладає гроші у суди. Через два тижні відбудеться перше засідання господарського суду області у справі за позовом до комунального підприємства «Теплоенергетик» на 14 з половиною мільйонів боргу за газ, а у орендного підприємства «Кіровоградтепло» хочуть відсудити 194 мільйони.
За словами Євгенії Соколовської, адвоката, яка представляє орендне підприємство в суді, «Кіровоградгаз» заплатив 606 тисяч гривень судового збору, щоб подати один позов. За апеляцію, якщо вона буде, заплатить 900 тисяч, а за касацію – мільйон двісті гривень. Юрист впевнена також, що суми позовів надумані і нагадують спроби зробити гроші з повітря.
– Це за компенсацію небалансу, – пояснює вона. – У нас є ланцюжок з трьох ланок – «Нафтогаз», «Трансгаз», «Кіровоградгаз». Перший – поставляє, другий – транспортує, третій – розподіляє. Ми заявляємо обсяг НАК «Нафтогаз України». У нас справді не було номінацій, обсяги були затверджені договором на постачання з «Нафтогазом». Позиція «Кіровоградгазу» така, що раз у нас не було номінацій, значить, «Нафтогаз» нам нічого не виділив. Але «Трансгаз» забрав цей газ, а «Кіровоградгаз» розподілив. У зв’язку з цим виник небаланс – газ, ніби нікому не виділений, був спожитий. Вони кодекс газорозподільних систем тлумачать так, як вони хочуть. Хоча є постанова Верховного суду, де чітко роз’яснено, як це має бути – відносини з регулювання цього небалансу мають відбуватися безпосередньо між теплопостачальною організацією і постачальником. Тобто «Нафтогазом». Ми «Кіровоградгазу» нічого не винні, у нас переплата за послуги з розподілу більше 500 тисяч, ми його вже прокредитували фактично за опалювальний сезон. Вони здійснюють тільки розподіл. А хочуть отримати і оплату за спожитий природний газ.
Більше того, борги за паливо, яке скандальне підприємство взагалі не продає, на чому неодноразово наголошував сам Гладкий, нараховані з використанням так званого «коефіцієнту 2», просто кажучи – помножені на два. На самих підприємствах та в міськраді вважають, що винні вдвічі менше, причому «Нафтогазу», а не місцевому розподільнику.
– Жодне підприємство це до уваги не бере, – зазначає Тетяна Савченко. – Є роз’яснення Національної комісії регулювання енергетики, що це неправомірні дії – саме по «Кіровоградгазу». Також є правова позиція Верховного суду України, визначена зокрема у постанові від 21 березня 2018 року по справі № 911/656/17, який вважає, що при наявності договорів на постачання природного газу – а вони були укладені на момент початку опалювального періоду обома підприємствами, ніякі штрафні коефіцієнти не можуть бути застосовані. Міська рада заявила клопотання про залучення до процесу за позовом проти комунального «Теплоенергетика» як третьої особи.
– У разі задоволення такого безпідставного позову у нас виникне обов’язок сплачувати кошти з міського бюджету, громади за комунальне підприємство, – зазначає начальник юридичного управління міської ради Марина Смаглюк.
Тим часом, як стверджують окремі галузеві джерела, сам «Кіровоградгаз» заборгував іншій ланці у ланцюжку постачання палива – «Укртрансгазу» – більше 130 мільйонів гривень за транспортування палива тільки за жовтень і листопад минулого року. До того ж, у судах, окрім кримінальної справи про самоуправство, слухаються три адміністративні – про порушення у веденні бухгалтерського, податкового обліку та наданні аудиторських висновків.
Що далі?
Як би там не було, борги за газ у тепловиків Кропивницького дійсно є, вони накопичуються, бо система теплопостачання розбалансована, обладнання котелень застаріле, а самим підприємствам заборгували і населення, і держава – наголошує заступник міського голови Олександр Мосін.
– У «Кіровоградтепла» – 40 мільйонів гривень боргів населення, у «Теплоенергетика» – 15 мільйонів, є ще 17 мільйонів, які заборгував енергоринок за електроенергію, ним вироблену. Якби 22 мільйони, які були покладені в банк комунальним підприємством, не пропали, вони б були допомогою сьогодні. «Теплоенергетик» заробив грошей, поклав їх у банк, щоб на депозиті заробити ще і вкласти у реконструкцію, розвиток підприємства. Але цього не сталося, банк розвалився. Держава не може сьогодні допомогти в цьому питанні, – констатує він.
За даними міського управління ЖКГ, на момент написання цього матеріалу держава була винна комунальному «Теплоенергетику» майже чотири мільйони гривень за опалення помешкань тих, хто отримує субсидії, і 900 тисяч – за пільгові категорії. Орендне «Кіровоградтепло» вчасно не отримало номінації на природний газ на початку минулого сезону через велику дебіторську заборгованість перед ним, в першу чергу – з боку держави, її борг перед підприємством по компенсації різниці в тарифах становить близько 120 мільйонів гривень.
Єдиний шлях повноцінного виходу з патової ситуації в міськраді бачать у скороченні обсягів споживання палива через модернізацію системи теплопостачання. Заступник міського голови каже про майбутню стратегію та вже зроблені кроки.
– Ми передбачили фінанси, щоб у цьому році відключити 96 будинків від централізованого теплопостачання, – зазначає він. – Таким чином, зекономимо газ. Є в нас приклад будівництва модульної котельні біля 17-ї школи, яка на сьогодні опалює три дитячих садочки і одну школу. Там є комфортна керована температура – це було «в кінці труби», сьогодні ми опалюємо ці площі ефективно, не витрачаємо зайве паливо. Ми плануємо перевести селище Нове на сучасну котельню, але це теж значні фінансові ресурси. І місто піде на такий крок. Було проведено зустріч з науковцями Інституту теплофізики Національної академії наук України, Інституту промислової екології, з усіма учасниками міського ринку теплової енергії. Нам не потрібна фількина грамота, нам потрібен єдиний фаховий, професійно підготовлений документ, схема теплопостачання, від якого ми відштовхнемося в перспективу розвитку і модернізації системи. Вона не зробиться за один день, вона не зробиться за півроку – є у нас таке розуміння з науковцями, що на її розробку потрібно від восьми до десяти місяців. Ми маємо обстежити всю мережу, весь котельний парк, всю територію міста, кожний житловий будинок, кожний заклад соціальної сфери. Ми побачимо, яких нам треба заходів з енергоефективності вжити на кожному будинку, кожному об’єкті.
Реальні строки реалізації майбутньої стратегії, за словами Мосіна, – 5-10 років, не менше. Адже це не тільки організаційно складно, а й недешево.
– Одна вже згадана котельня коштувала 7 мільйонів гривень, і це тільки будівництво і ввід в експлуатацію. А використання, обслуговування? На сьогоднішній день це спільна проблема, її не можна покласти тільки на плечі місцевого самоврядування. Ми маємо разом з державою вирішити її. Проблема найголовніша – у розбалансованості системи, від цього тариф росте за теплову енергію. А ціна газу в тарифі складає більше 80 відсотків. Плюс електроенергія, вода, зарплата і утримання мережі. Копійки залишаються, за які щось можна зробити – інвестувати сьогодні у розвиток системи теплопостачання ми не можемо. Працюємо на старому обладнанні, старій мережі і, на жаль, витрачаємо багато палива. Для того, щоб економно його використовувати, нам потрібно змінити повністю всю інфраструктуру теплозабезпечення міста. Забезпечити її ефективним котельним обладнанням з відповідним коефіцієнтом корисної дії, замінити теплову мережу, щоб не обігрівати землю. Ми шукаємо в цьому плані партнерів, у тому числі і в особі «Кіровограгазу». Для того, щоб наші підприємства працювали з прибутком або в нуль, ми повинні разом пройти певний період часу, – переконаний Мосін.
Андрій ТРУБАЧОВ
