До Дня художника меморіальний музей Олександра Осмьоркіна традиційно влаштовує цікаві мистецькі акції для шанувальників образотворчого мистецтва.
Ось і нині відбувся унікальний вернісаж заслуженого художника України Наталії Мартинюк «Графічні композиції». Персональна виставка та каталог презентуються в рамках музейного мистецького проєкту «В майстерні художника», який має на меті популяризацію творчості українських митців і передбачає влаштування персональних виставок та видання каталогів з інтерв’ю-роздумами художників про мистецтво та життя, репродукціями творів, які яскраво відображають їхні творчі пошуки.
Одеситка Наталія Мартинюк – яскрава особистість у сучасному українському образотворчому мистецтві. Закінчила живописне відділення Одеського художнього училища ім. М. Грекова та Ленінградське вище художньо-промислове училище ім. В. Мухіної. Повернувшись в рідну Одесу, плідно працювала художником у графічному цеху Одеського художньо-виробничого комбінату Художнього фонду УРСР. Успішно реалізовувала свої мистецькі навики і як педагог – понад сорок років викладала в Одеському художньому училищі ім. М.Грекова, виховала цілу плеяду учнів, які стали відомими художниками. А найголовніше – весь час займається творчістю в техніці малюнка, акварелі та олійного живопису. Є учасником всеукраїнських, міжнародних та зарубіжних художніх виставок. Має численні персональні виставки. Її творчі доробки, написані в оригінальній авторській манері, є унікальними зразками сучасного українського мистецтва графіки і прикрашають колекції провідних художніх музеїв України. Багато років була членом бюро та секретарем секції графіки, членом правління Одеської обласної організації Національної спілки художників України. А напередодні 30-річчя Незалежності України Наталія Мартинюк удостоєна звання «Заслужений художник України».
Про творчість Наталії Мартинюк я завжди чув багато гарних відгуків, але наочно з її графічними роботами ознайомився лише нещодавно, коли в 2020 році вона передала в дар до фондів художньо-меморіального музею О.Осмьоркіна понад двадцять авторських графічних творів 1970-х – 2010-х років, які нині є окрасою музейної колекції «Сучасне українське образотворче мистецтво». Відразу вразили монументальність творів, сміливість художниці у використанні техніки рисунка класичним графічним олівцем. Її графіка, зберігаючи жанровість класичного образотворчого мистецтва – пейзаж, натюрморт, портрет, станкову композицію, перегукується з епохальними живописними образами від ренесансу до модернізму, та не за схожістю форми чи сюжету, а за настроєм великого культурного злету, бажанням, так би мовити, достукатися до Бога.
Доктор мистецтвознавства Ольга Тарасенко в статті «Неоромантизм в творчості Наталії Мартинюк» зазначає: «Графіка Мартинюк далека від об’ємно-пластичного стилю класицизму. В ній діють принципи імпресіонізму і генетично пов’язаного з ним авангарду, де простір такий же активний, як і предмет… Композиції Наталії Мартинюк – це вільна імпровізація на тему міста, побаченого як подібність прозорого кристала, що зростає; вази, що зберігає модуль бароко; це метаморфоза букета квітів і трав, які вибухають салютом на світлому тлі міста. Звичайне перетворене на святкове. Інструмент – олівець, гумка, фарба…»
А сама художниця в тій же статті розповідає: «Спочатку я малювала з натури, а потім перейшла до вільного малювання. Дивлюся на чистий аркуш і уявляю композицію в завершеному вигляді. Так нас вчили. Це не означає, що так воно буде. Коли я взяла олівець і розпочала взаємодію з аркушем, починається найцікавіше – діалог, який я не завжди можу зупинити. Біла площина видає варіанти до нескінченності. Тільки встигай знаходити з нею спільну мову. Для того, щоб виявити і передати конструктивну основу зображуваного (наприклад, квітки), важливо знайти пластичний хід, бо в природі бувають красиві предмети, але такі, що не підлягають втіленню на
площині…»
Представлені на виставці графічні композиції талановитої художниці Наталії Мартинюк приваблюють особливою вишуканістю, вони віддзеркалюють реальний світ. Її малюнки сповнені духовності і поезії. Прагнення до живописного і графічного синтезу перетинається з творчими уподобаннями видатного художника і педагога першої половини 20 сторіччя Олександра Осмьоркіна.
І насамкінець. Виставка графіки такого художнього рівня в нашому місті – велика рідкість. Тож поспішіть до музею, аби побачити твори Наталії Мартинюк. Повірте, ви по-новому відкриєте для себе малюнок олівцем, який зачаровує ритмом штриха і налаштовує на романтичний настрій.
Андрій НАДЄЖДІН,
заслужений художник України, мистецтвознавець,
провідний науковий співробітник
художньо-меморіального музею О. О. Осмьоркіна
заслужений художник України, мистецтвознавець,
провідний науковий співробітник
художньо-меморіального музею О. О. Осмьоркіна