Ця дуже щира й невимушена фраза директора обласної філармонії Миколи Кравченка у вдячній промові після виступу національного народного академічного хору імені Григорія Верьовки, безперечно, звучала у серцях багатьох глядачів.
У залі панувало надзвичайне піднесення, артисти кілька разів виходили на «Біс!», і довго не стихали овації. І хоча цей колектив виступає далеко не вперше у нашому місті, але щоразу зустріч із виконавською майстерністю та професіоналізмом такого рівня – свято.
А цього разу це був не просто виступ, а концерт, який відкривав уже 14-й традиційний фестиваль «Вечори духовної музики «Різдвяні передзвони». Тож він був ще й осяяний темою народження Ісуса, віри й надії на Божі дива. Як зазначив Микола Кравченко, саме у співпраці із тодішнім художнім керівником всесвітньо відомого колективу, нашим земляком Анатолієм Авдієвським, народилася ідея проведення цього фестивалю вечорів.
Колядка «Ой радуйся, земле…», якою розпочинався концерт, звучала не лише зі сцени, до неї приєднався весь зал. Звісно, інші колядки, колискові маленькому Ісусові, виконувані у чудовому багатоголоссі, зал зустрічав тишею, а по закінченні вибухав оплесками.
Хор колядував не лише українською. На сцені ніби побували колядники польські, угорські, румунські, молдавські, супроводжувані національними запальними танцями. Прозвучала й різдвяна пісня англійською. Цю різноманітність чудово доповнювали українські народні пісні та інструментальні соло.
Уся ця гармонія, краса, духовна піднесеність, що йде від нащої української душі, – чудова перлина в енергетичному потоці світу, яка, врешті-решт, має обернутися, якщо її правильно спрямувати, нашим розвитком та роквітом.
Світлана ОРЕЛ
