Ознайомитися із діяльністю органів самоорганізації населення (ОСН) у Вінниці, об’єднаних в асоціацію для удосконалення та ефективності роботи, – з такою метою кіровоградська делегація відвідала цей обласний центр. Переймали позитивний досвід вінницьких колег керівники районних у місті Кіровограді рад та працівники виконавчих комітетів райрад, депутати міської ради, голови квартальних комітетів.
Квартальні комітети чи ОСН?
Своїми враженнями від поїздки з кореспондентом “Вечірньої газети” поділився голова Кіровської районної у місті Кіровограді ради Олександр Кришко:
– У Кіровограді з 33 квартальних комітетів у Фортечному (Кіровському) та 27 – у Подільському (Ленінському) районах лише один, на Никанорівці, зареєстрований як орган самоорганізації населення. Решта навіть не має юридичного статусу. У Вінниці всі ОСН зареєстровані як юридичні особи. Вони можуть вести певну господарську діяльність, офіційно представляти мешканців на загальноміському рівні, більше того, вони об’єднались у загальноміську асоціацію, яка успішно співпрацює з міською радою, міським головою, отримує фінансування з міського бюджету на розвиток тощо. ОСН займаються питаннями благоустрою, освітлення, незначного ремонту доріг, встановлення та утримання дитячих майданчиків тощо. Більше 60 відсотків домогосподарств у Вінниці підключені до централізованого водопроводу та каналізації, цього вдалося досягти за останніх десять років – відтоді, як працює у місті ця асоціація.
Як вдалося досягти таких успіхів? В першу чергу, за рахунок співфінансування: частина коштів виділяється з міського бюджету, частина – гроші мешканців приватного сектору. Голови ОСН там працюють на платній основі. Зарплатня становить від двох до трьох тисяч гривень. У нас же квартальні отримують 150 гривень матеріальної допомоги на місць, та ще з цієї мізерної суми вираховуються податки. Про яку матеріальну зацікавленість, а тим більше, відповідальність можна у такому випадку говорити? Добре, що маємо домовленість з керівництвом міста про збільшення такої допомоги. Але навіть при такому підході це не вирішить проблеми. Там річний бюджет підтримки ОСН доходить до трьох мільйонів гривень, включно із зарплатами головам, працівникам бухгалтерії асоціації ОСН та фінансовою підтримкою на благоустрій – 30– 50 тисяч гривень на кожне об’єднання.
Досвід Вінниці доводить, що така організація роботи ефективна. Наприклад, вивезення сміття здійснюється регулярно і без перебоїв. Голова контролює весь цей процес – ніде не побачиш купи відходів, залишені сміттєві пакети на узбіччі доріг. Все прибирається до дев’ятої години. У приватному секторі повсюди стоять баки для побутових відходів – на окремий будинок чи для кількох домоволодінь. Якщо господар будинку не може придбати такий контейнер, то його можна взяти в оренду.
Візьмемо ще один успішний вінницький проект – створення центрів соціальних послуг населенню. У Кіровограді діє лише центр надання адміністративних послуг. То чому б не запровадити й центри соціальних послуг, де можна було б без черг та бюрократичної тяганини реалізовувати соціальні програми та проекти, призначати субсидії тощо?
Вінницькими ОСН
опікуються департамент та асоціація
Побував у Вінниці й депутат міської ради Михайло Демченко.
За його словами при міській раді створено відповідний департамент, який розробляє програму розвитку і втілює її у життя.
– У Вінниці 24 ОСН на 370 тисяч населення. У Кіровоград на 240 тисяч – 60 квартальних комітетів. Там ОСН мають свої приміщення для прийому громадян, як правило, у комунальних закладах, забезпечені оргтехнікою, – каже Михайло Демченко. – У центрі уваги асоціації – питання допомоги оформлення субсидій, освітлення вулиць, ремонт доріг, водопостачання і каналізація, колодязі, ліквідація сміттєзвалищ, дитячі і спортивні майданчики у приватному секторі тощо. Члени ОСН мають повноваження інспекторів спецінспекції, мають право виписувати протоколи на порушників правил благоустрою. Звітно-виборчі збори проходять повулично, середній вік голів ОСН – 45 років, тоді як у нас головам квартальніх комітетів майже всім за шістдесят років. У Вінниці голови ОСН займаються виключно господарськими питаннями, до політики не мають жодного відношення.
Михайло Демченко запропонував провести День депутата з відповідним порядком денним та зробити все можливе, щоб такі позитивні приклади якнайшвидше реалізовувались і в нашому місті.
“Якби я була головою ОСН,
то такої б роботи не прийняла...”
Позитивні враження після відвідування Вінниці має й голова квартального комітету №10 Тетяна Мельник.
– Якби у нас в Кіровограді було б зроблено хоч трохи з того, що ми побачили у Вінниці, то було б на порядок краще, – зізнається Тетяна Миколаївна. – Люди б не мали стільки проблем, як нині. Взяти хоча б отримання тієї ж довідки. Вони йдуть до мене у будь-який час доби, прямо додому. Нормальна людина це може витримати? Там же, як нам показали, голови працюють у виділених приміщеннях, наприклад, у школі є окрема кімната, де прийом ведуть відразу три голови ОСН. Там створені всі умови – комп’ютери тощо. Голова та секретар отримують зарплатню. Ведеться прийом громадян. Вони навіть уявити собі не можуть, в яких умовах доводиться працювати нам. Так і кажуть: “Ви у кам’яному столітті”. Там намагаються все створити для зручності населення. Ось, наприклад, вінничанам не потрібно йти до відділу соціального захисту, щоб отримати відповідь на призначення субсидії, вистоювати там довжелезну чергу. Голова сама рознесе всі документи. І я б так робила, якби мені платили хоча б мінімальну зарплату. Там у голів ОСН набагато більше повноважень. Зокрема, вони підписують акти виконаних робіт після ремонту вулиць, їх освітлення або впорядкування тощо. А що у нас? Ось відремонтували нашу вулицю Пушкіна. А про тротуари не подбали, довелося звертатися до влади з проханням усунути цей недолік. Також залишились без тротуарів два квартали на вулиці Верхній Биківській. Та що там тротуари? Біля дерев навіть не залишили клаптика землі для їх поливу. Якби мене долучили, то я б такої роботи не прийняла. А так на всі мої зауваження, була одна відповідь: “Хто ти така?”
Вразило ще й те, що у Вінниці мало не на всіх стовпах – підвісні клумби. Комунальники добре за квітами доглядають. Ще там дуже мало маршруток. Та й ті, не такі як у нас, а середньої місткості. Багато трамваїв та тролейбусів – пасажири не чекають годинами на зупинках.
А ще вразила їхня міська рада. Перший поверх – центр надання адміністративних послуг. Тут скляні стіни, багато людей – все, як на долоні. Але при цьому всі відвідувачі зосереджені лише на першому поверсі. Вище містян не пускають, там розміщуються міські управління та інші служби. Тобто всі послуги можеш отримати, не бігаючи кабінетами міської ради. В їхньому центрі надання адміністративних послуг є дитяча кімната, де мама може полишити дитину, поки вирішує свої справи. Навіть громадські вбиральні вразили – чисто, жодних запахів, паперові рушники, туалетний папір. І це – о третій годині дня, коли в центрі багато відвідувачів.
Я вже два роки працюю квартальною і все частіше замислююсь над тим, чи не покинути цю роботу. От якби у нас все було організовано, як у Вінниці, то такі думки у голову б не приходили.
* * *
Міський голова Андрій Райкович, враховуючи важливість питання діяльності квартальних комітетів, доручив виконавчим органам міської ради опрацювати досвід Вінниці та розробити нову модель управління у приватному секторі міста з урахуванням відповідного фінансування.
Оксана ВЕРСТЮК
