Протягом двох дів у Центральноукраїнському державному педагогічному університеті ім. Володимира Винниченка тривала Всеукраїнська наукова конференція “Пробеми історичної регіоналістики.
Наукові студії пам’яті Нінель Бокій”. Науковці з усієї України зібрались для того, щоб не просто розглянути наукове надбання провідного науковця-історика та археолога, кандидата історичних наук Нінель Бокій, вшанувати її пам’ять, а і дослідити її вплив на розвиток сучасних історико-архіологічних досліджень. Адже саме Нінель Михайлівну можна по праву вважати фундатором системних археологічних досліджень на Кіровоградщині.
Віднедавна це ім’я увійшло у повсякденне життя і мешканців Світловодська Кіровоградської області. Адже саме Нінель Михайлівна протягом багатьох років проводила наукові археологічні розкопки скіфських курганів на території міста, досліджувала давні поселення на Дніпровських схилах, тим самим підносячи на новий науковий рівень історію Придніпровського краю.
Тому і не дивно, що ряд доповідей на конференції, які викликали у присутніх чималий інтерес, а саме “Археологічні дослідження в чаші Кременчуцького водосховища” директора Державного архіву Кіровоградської області Олега Бабенка та “Дослідження поселень скіфського часу в порубіжжі лісостепу та степу Дніпровського правобережжя” завідувача археологічної лабораторії ЦДПУ ім. Володимира Винниченка Кирила Панченка, базувалася на багатьох фактах здобутих, в тому числі, й під час розкопок, проведених під керівництвом Нінель Бокій.
– Саме цього року Нінель Бокій мало б виповнитись 80 років, – розповідає доцент кафедри історії України ЦДПУ, заступник голови організаційного комітету конференції Ірина Козир. – Оскільки вона багато років працювала в нашому університеті та присвятила свою наукову діяльність нашому краю, тому викладачі факультету історії та права вирішили заснувати наукову конференцію “Проблеми історичної регіоналістики. Наукові студії пам’яті Нінель Бокій”. Далі ми плануємо проводити її щорічно і присвятимо її розгляду і дослідженню проблем історичної регіоналістики. Це досить серйозний напрямок в сучасній історичній науці, присвячений висвітленню регіональних аспектів історії. Справа в тому, що ці так звані питання мікро-історії – доволі популярні в розвинених історичних школах Європи, Сполучених Штатів Америки. Адже велика історія складається саме з мікроісторій населених пунктів, людей, певних явищ та історичних подій, які відбувались деінде. Потім вся ця мозаїка укладається в єдине розуміння загальноісторичного процесу.
– До участі в даній конференції ми запросили, істориків, археологів, краєзнавців, тобто тих людей, які цікавляться даними питаннями, – продовжила Ірина Козир. – Ми так задумували, що даний захід мав би стати Всеукраїнським, де б розглядались, як теоретичні аспекти регіоналістики, так і практичні питання історії певних регіонів України.
Нінель Михайлівна присвятила нашій кіровоградській археології понад 40 років. І працювала вона на території нашого краю. Приїхала вона до Кіровограда вже практичним археологом, тривалий час відпрацювавши в різних археологічних експедиціях Інституту археології Академії Наук України. Спочатку прийшла на роботу в обласний краєзнавчий музей і очолила відділ археології. В її посадові обов’язки входило вивчення історичної спадщини нашого регіону. Саме вона започаткувала системні, комплексні археологічні дослідження нашого краю і працювала в усіх районах Кіровоградщини. Але Світловодщина – одна з найцікавіших та найулюбленіших сторінок її наукової біографії. Там під час земляних робіт був відкритий скіфський могильник і Нінель Михайлівна відразу зробила його предметом досліджень. Починаючи з 1979 року і аж до 1991 року там щороку проводилась археологічна практика студентів нашого університету. І за ці роки розкопок було розкопано 150 поховань і здобуто справді унікальний археологічний матеріал. На жаль, дослідження не завершені, тому що криза 90-х років минулого століття не дозволила це зробити. Ці матеріали зараз детально аналізуються, вивчаються, готується наукова монографія та дисертація на тему скіфської археології.
Справді, велику справу зробила Світловодська міська рада, назвавши одну з вулиць цього міста іменем Нінель Бокій. Тим самим було вшановано пам’ять провідного науковця та поціновано її багаторічні зусилля по вивченню давньої історії цього краю. Це не просто вшанування її заслуг, а і визнання факту долучення Нінель Михайлівни до громади цього міста, для якого вона насправді дуже багато зробила.
Варто зазначити, що ініціатором присвоєння однієї з вулиць міста імені Нінель Бокій став її давній соратник по вивченню історії Наддніпрянського краю відомий у Світловодську журналіст, краєзнавець, почесний громадянин міста Владислав Журавський. Будучи членом міської топонімічної комісії, яка займалась питаннями декомунізації місцевих топонімів, він запропонував присвоїти одній з вулиць міста, яка розташувалась неподалік колишніх археологічних розкопок, ім’я Нінель Бокій.
Привертала увагу учасників конференції й виставка “Історична регіоналістика: від давнини до сьогодення”, де були представлені різноманітні публікації у засобах масової інформації, наукові монографії, видані останнім часом у вітчизняних видавництвах, книги того ж таки Владислава Журавського, присвячені дослідженням історії сіл Світловодського району та самого міста: “Скіфські старожитності Світловодська”, “Калантаївське городище і його мешканці”, “Тясминське городище” та багато інших.
Отже, справа відомої на Кіровоградщині дослідниці давньої історії цього краю, продовжує жити не лише в її наукових працях, учнях та послідовниках, а і в назвах новітніх топонімів міста на березі Кременчуцького водосховища, яке вона так любила і дослідженню його історії присвятила важливий відрізок свого життя.
Оксана ВЕРСТЮК
