Одні діти травмуються через свою допитливість і необережність, інші – через безвідповідальність та неуважність батьків. У структурі дитячого травматизму на побутові травми припадає від 50 до 75 усіх нещасних випадків.
До групи найбільшого ризику належать діти перших шести років життя. За даними фахівців, на них припадає майже половина нещасних випадків і травм, які щороку реєструють серед дитячого населення великих міст. Виявлено чіткі вікові градації. Найменше травм зазначено у дітей першого року життя, зате в групі від 3 до 6 років травматизм більший утричі. Максимальний рівень травматизму зареєстровано в дітей другого року життя.
Дозрівання основних мозкових структур триває в дитини 9–10 років, до семи років дитина неправильно визначає відстані до об’єктів, оскільки не знає справжніх розмірів і не уявляє, як візуально вони міняються зі збільшенням відстані. Діти нездатні концентрувати увагу і легко відволікаються. Через емоційність та вразливість їм складно переключати увагу. Дії дітей імпульсивні та конкретні. Саме тому вони починають діяти, не подумавши про наслідки. Тому приблизно до 7 років поведінка найчастіше є непередбачуваною. Діти сприймають світ інакше, вони наївні й довірливі.
У всі часи, у зв’язку з психофізіологічним особливостями, відмінностями у поведінці, вихованні, характері, формах проведення дозвілля, хлопчики отримують травми частіше за дівчаток. Співвідношення побутових і вуличних травм приблизно 2 до 1. Це свідчить про те, що, на жаль, багато батьків не зробили свій дім безпечним для дітей.
Вдома є ризик отримати травми від зіткнення з предметами побуту: меблі, двері, гострі кути, скляні шафи. Задля безпеки меблі в оселі повинні бути міцними та стійкими, щоб узявшись за них, дитина не впала, щоб її не привалило. Дверцята шаф краще зачинити на ключ, щоб ні дверцята, ні шухляди не могли защемити пальчики. Скатертину зі столу краще прибрати, поки дитина не стане дорослішою, інакше вона може потягнути скатертину на себе разом з предметами, які є в цей час на столі. Скло на дверцятах шафи повинно бути помітним малюкові: гарні наклейки прикрасять його і попередять удар. Поясніть дитині, чим небезпечне розбите скло. Переконайтесь, що дитина може самостійно вибратися із шафи або з-під дивана. Гострі кути можуть бути небезпечними, на них повинні бути закріплені округлі куточки-страховки.
Велика небезпека в будинку від вхідних дверей з так званим доведенням. Обережно відчиняйте й зачиняйте міжкімнатні двері, щоб випадково не вдарити малюка. Замки на дверях у тих місцях, куди малюкові не слід заходити, мають бути розташовані високо, щоб він не міг їх дістати.
Не залишайте без нагляду маленьку дитину, коли вона йде сходами. На вікнах слід встановити фіксатори, щоб дитина не змогла відчинити їх та випасти. На батареї опалення слід надіти захисні екрани, тому що дитина може просунути між секціями руку чи ногу та застрягнути.
Прибирайте від маленьких дітей електричні прилади, сірники, запальнички, аптечки з ліками, алкогольні напої, засоби для миття посуду, іншу побутову хімію, зберігайте їх у недоступних місцях. Не переливайте дані засоби у пляшки від лимонаду, молока тощо.
Закрийте розетки спеціальними екранами. Покажіть дитині небезпечні місця (піч, камін, плиту): нехай знає, що вони гарячі. Установіть біля них огороджувальні решітки. Чим раніше дитина освоїть гострі інструменти (ножиці, ніж) і навчиться впевнено ними користуватись, тим безпечнішими вони будуть для неї. До цього часу зберігайте їх також подалі від дітей.
Можливі також трагічні випадки утоплення дітей у ванні. Ні на хвилину не залишайте дитину одну у ванній кімнаті, навіть якщо дзвонить домофон чи телефон. Не залишайте в прямому доступі відра з водою: маля може впасти вниз головою у відро. Те саме стосується і каструль з окропом: дитина може обпектися.
Для найменших бажано, щоб іграшки не мали дрібних деталей. Слідкуйте, щоб до рук дитини не потрапляли музичні листівки. Мінібатарейки із них, які може проковтнути дитина, містять ртуть, і наслідки проковтування будуть фатальними.
Не залишайте дітей одних в кімнаті з домашніми тваринами. Собаки та кішки розпещені господарями, дуже ревниві до новонароджених і навіть можуть напасти на них. Простежте за тим, щоб кішка не могла вмоститися в дитячому візочку, колисці біля малюка. Домашніх гризунів дитина може гладити, поки ви тримаєте їх у власних долонях. Акваріуми з рибками недостатньо гігієнічні: риби схильні до грибкових захворювань, тому не дозволяйте дитині опускати руки в акваріум.
У всьому повинен бути контроль і порядок. Це набагато краще за багаторазове «не можна». Якщо травми все ж трапляються, то це провина дорослих. Саме вони створили потенційно небезпечну ситуацію.
Навчально-методичний центр цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Кіровоградської області
