Кропивничанин Леонід БОБРОВ опублікував останнім часом у «Вечірній газеті» низку статей, у яких звернув увагу на практику укладання договорів та ціноутворення послуг, які надають мешканцям Кропивницького підприємства «Екостайл», КП «Теплоенергетик», ОКВП «Дніпро-Кіровоград». На його думку, підприємства, які постачають воду, тепло, вивозять сміття, не завжди будують взаємостосунки із споживачами на чесній і зрозумілій основі. Він обґрунтовує свої претензії чинним законодавством і закликає підприємства-надавачів комунальних послуг поважати права споживачів. Раціональне зерно в його публікаціях є, як наявні і окремі суперечності в законодавчій та нормативно-правовій базі з даного питання.
До редакції звернулося керівництво ОКВП «Дніпро-Кіровоград» з листом, у якому вимагає спростувати наявну в статті Л. Боброва інформацію. Ми публікуємо цього листа, розглядаючи його як оприлюднення позиції підприємства з питання практики укладання договорів на надання послуг. Важливо ж не просто захистити честь мундира, а знайти консенсус між обома сторонами. І однаково розуміти і трактувати норми закону.
Як стало відомо обласному комунальному виробничому підприємству «Дніпро-Кіровоград», на сторінках веб-сайту «Вечірня газета» (http://www.vechirka.com.ua/ pro-te-yak-oblasnii-vodokanal-tipovii-dogov-r-konkretizuvav) було опубліковано матеріал під назвою «Про те, як обласний водоканал типовий договір «конкретизував»». В тексті статті вказано, що «родзинкою» такого договору є введення окремого платежу за т. з. абонентське обслуговування. Зазначається, що підприємство не розмістило тексти договорів. Автор наголошує, що договір, який розробило і пропонує підприємство індивідуальним споживачам, не містить усіх істотних умов, передбачених Законом, зокрема, відповідальності виконавця за порушення договору, виходячи з аналізу пункту 28 договору, пропонованого споживачам, та коротко зупиняється на невідповідності пункту 4 та 19 договору вимогам законодавства.
Обласне комунальне виробниче підприємство «Дніпро-Кіровоград» вважає, що викладена та розміщена інформація та думка автора статті не відповідають дійсності і є упередженим зображенням подій з наступних підстав.
Статтею 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що відносини між учасниками у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України
Типові договори про надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 690 від 05 липня 2019 року.
Затверджені постановою КМУ № 690 типові договори містять положення про ту «родзинку» про яку вказує автор статті, а саме додаткового платежу у вигляді абонентської плати. Цей додатковий платіж введений з 01.05.2019 року Законом України «Про житлово-комунальні послуги» і відповідно до п. 11 ст. 1 цього Закону визначається як платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг у багатоквартирному будинку (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії) для відшкодування витрат виконавця, пов’язаних з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, а у випадках, визначених цим Законом, також і витрати на обслуговування приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирах (приміщеннях) багатоквартирного будинку.
Положення про абонентську плату в проектах договір розміщених підприємством є результатом виконання прямих норм Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та Постанови Кабінету Міністрів України № 690 від 05 липня 2019 року.
Одночасно звертаємо увагу, що за приписом ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Ч. 3 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено усі істотні умови договору на надання житлово-комунальних послуг, в тому числі вичерпний перелік житлово-комунальних послуг, права та обов’язки сторін, ціни на послуги, вимоги до якості, порядок оплати за спожиті житлово-комунальні послуги.
При цьому, ч. 1 ст. 630 ЦК України передбачена можливість визначення окремих умов договору відповідно до типових умов договорів певного виду, оприлюднених у встановленому порядку. А відповідно до частини 4 статті 179 Господарського кодексу України, при укладенні господарських договорів на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.
Отже, чинне законодавство не зобов’язує сторони при укладанні договору на надання житлово-комунальних послуг укладати договори, за своїм змістом абсолютно тотожні умовам типового договору, а дозволяє сторонам конкретизувати ці умови, зберігаючи загальний зміст.
Типові договори, затверджені постановою КМУ № 690, окреслює лише форму та зміст (умови) договорів на надання послуг, він є лише їх основою і не визначає конкретне наповнення.
Так, відповідно до положень Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 690 від 05 липня 2019 року в договорі має бути конкретизовано, зокрема:
- спосіб надання інформації споживачем про обсяги споживання послуг (п.14 Правил);
- порядок зняття показників засобів комерційного та розподільного обліку( п. 21 Правил)
- строк та спосіб передачі показників засобів обліку (п. 16 та 21 Правил № 690);
- порядок та строки оплати наданих послуг, розрахунковий період для оплати (п. 24 та 25 Правил № 690):
- розмір пені за несвоєчасну сплату послуг (п. 27 та п.п. 13 п. 38 Правил № 690);
- порядок документального підтвердження тимчасової відсутності споживача та інших осіб для зняття нарахованої плати за послуги (п.п. 11 п. 37 Правил № 690);
- випадки та порядок отримання інформації від споживача про зміну власника житла (іншого об’єкта нерухомого майна) та фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача (п.п 8 п. 41 Правил 690 )
- розмір штрафу за перевищення нормативних строків проведення аварійно-відновних робіт (п.п. 11 п. 37 Правил № 690);
- способи направлення попередження про припинення надання послуг (п. 46 Правил)
Текст індивідуального договору, підготовленого підприємством на основі типового, містить конкретні положення про порядок реалізації споживачем і виконавцем перелічених вище прав та обов’язків, які чітко не визначені типовим договором. При цьому, підприємство не звузило коло своїх обов’язків та не розширило свої права у порівнянні з обов’язками та правами, покладеними на Виконавця, а виключно конкретизувало умови що стосуються зазначення чіткого переліку користувачів послуг, порядку оплати за надані послуги, порядку надання інформації та показників обліку споживачами, визначені розмір відповідальності обох сторін.
В розміщених на офіційному веб-сайті підприємства бланках договорів, підприємством враховано вимоги чинного законодавства, які ставляться до даного виду договору та передбачено всі його істотні умови встановлені ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та Типових договорів затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 690 від 05.07.2019 р. З умовами цих договорів кожен може ознайомитись за посиланням https://dnipro-kirovograd.com.ua/DogFiz.
Тому твердження наведене в статті, що підприємство не розмістило тексти договорів є неправдивим. Розміщені договори є саме проектами договорів, як передбачено ч. 3 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» і в іншій формі вони просто не можуть бути розміщені.
В опублікованій статті увагу читача, в основному, привертається до ухиленні від відповідальності виконавця за порушення договору виходячи з аналізу автором пункту 28 договору пропонованого споживачам
У п. 28 договору, який надається ОКВП «Дніпро-Кіровоград» для укладення індивідуальним споживачем, передбачається, що у разі ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі або неналежної якості виконавець проводить перерахунок вартості послуги у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, без сплати неустойку (штраф, пеню) незалежно від суми здійсненого перерахунку вартості послуги.
Замість прочерку, який передбачений типовим договором в розмірі штрафу, у договорі який надається підприємством цей прочер заповнено виразом «без сплати споживачеві неустойки».
Відповідно до положень п. 28 Правил № 690 у разі ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі або неналежної якості виконавець проводить перерахунок розміру плати відповідно до визначеного законодавством порядку та сплачує споживачеві неустойку (штраф, пеню) у порядку та розмірі, визначених законодавством або договором.
Законодавством штрафних санкцій при вказаному виді порушення не визначено, в тому числі і Постановою КМУ від 17 лютого 2010 р. N 151 «Про затвердження Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості».
Законодавством визначено, що у разі ненадання послуг або надання їх не в повному обсязі, зниження якості, зокрема відхилення їх кількісних і якісних показників від нормативних, виконавець проводить перерахунок розміру плати за фактично надані послуги шляхом зменшення розміру плати за надання послуг з урахуванням відсотків проведення перерахунку наведених у додатку до Постанови КМУ від 17 лютого 2010 р. N 151.
Відповідно, вказані положення і відображено в п. 28 договору розміщеного підприємством. У випадку визначення на законодавчому рівні розміру штрафу за таким видом порушення, така відповідальність буде перенесена до договору, який укладається зі споживачами
Одночасно наголошуємо, що підприємство дотримується принципу рівності договору, і якщо положеннями договору на споживача покладається відповідальність у вигляді сплати пені в розмірі 0,01% за порушення строку оплати послуг, то на підприємство в рівній мірі покладено відповідальність у вигляді штрафу розміром 0,01 % середньомісячної плати за послугу за попередні 12 місяців за перевищення нормативних строків проведення аварійно-відновних робіт. Водночас про таку відповідальність виконавця, яка визначена в п.п. 11 п. 34 та п.п.11 п. 37 чомусь замовчується.
Не відповідає дійсності і висвітлені зауваження до пункту 4 проекту пропонованого договору. Аналогічним п. 4 Типового договору передбачає зазначення інформації про власника (співвласника, користувача) житлового приміщення (квартири) та членів його сім’ї. Інформація зазначається словами. Що інформація про споживача відображається виключно в кількісному вираженні типовий договір не вказує. В зв’язку з цим вказаний пункт договору конкретизовано підприємством і відображає інформацію по споживачів послуг як в кількісному вираженні так і персоналізовано. При цьому, така конкретизація вказаного пунктах пов’язана, зокрема, з необхідністю реалізації права споживача на звільнення від сплати послуг відповідно до п.п. 11 п. 37 Правил № 690, оскільки поданими документами в такому випадку неможливо підтвердити, що саме вказана в них особа є користувачем послуг за цим договором.
Щодо наведеної невідповідності п. 19 проекту пропонованого договору передусім необхідно було врахувати, що відповідно до положень пункту 19 Типового договору при укладанні договору необхідно передбачити строк протягом якого такі показник передаються, про що в тексті вказаного пункту типового договору зроблено прочерк. В редакції договору розміщеного підприємством вказаний прочерк типового договору заповнений шляхом проставлення строку з 25-го по 30 (31) число розрахункового місяця, що дає можливість споживачам передавати показники засобів обліку не виключного в останній день місяця, а протягом 5-6 днів в залежності від календарного місяця. Таким чином, проектом договору розширено право споживача передавати показники приладів обліку протягом декількох днів, а не в один день (останній день місяця). Тому є незрозумілим, в чому ж полягає порушення права споживача в даному випадку.
За вказаних обставин, ОКВП «Дніпро–Кіровоград» наголошує, що умови пропонованого споживачам підприємства договору відповідають вимогам чинного законодавства, положення пунктів договору викладено на основі типового та містять конкретні положення про порядок реалізації споживачем і виконавцем прав та обов’язків, в тому числі які конкретизовано згідно вимог Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 690 від 05 липня 2019 року.
Тому думка та коментар автора статті є надуманими, не ґрунтуються на фактичних обставинах та нормах чинного законодавства. Автор статті допустив коментарі, які є неприпустимими та завідомо неправдивими. Обласне комунальне виробниче підприємство «Дніпро-Кіровоград» вимагає спростувати вказану інформацію, як неправдиву.
З метою уникнення в подальшому непорозумінь та задля налагодження більш тісної взаємодії, пропонуємо звертатися до ОКВП «Дніпро-Кіровоград» для отримання інформації, яка буде відображати фахову сторону питання. Це сприятиме більш об'єктивному висвітленню питань.
Наше підприємство завжди готове до співпраці з представниками громадськості та небайдужими громадянами.
