Гарантувати населення хлібом у будь-яких ситуаціях. Як функціонують хлібозаводи під час відключень електропостачання.

Яким чином функціонують хлібозаводи в умовах війни та нестабільності електропостачання? Чому використання генератора не завжди є ефективним рішенням під час тривалих відключень електрики? Які зростання витрат на виробництво хліба спостерігаються з початку року?

Про це в інтерв'ю Еспресо розповів перший віцепрезидент Всеукраїнської асоціації пекарів України Олександр Тараненко.

Як пекарні та хлібозаводи функціонують в умовах нестабільного електропостачання? Чи всі з них вважаються об'єктами критичної інфраструктури?

Більшість наших підприємств мають статус критичних і не підпадають під планові відключення. Але трапляються випадки аварійних відключень. Бо коли прилітає ракета, їй все одно чи належить підприємство до об'єктів критичної інфраструктури чи ні. На жаль, такі випадки останнім часом почастішали. Тоді підприємства переходять на дизельні генератори. Абсолютна більшість їх придбала ще наприкінці 2022 - на початку 2023. Проблема в тому, що генератори не призначені для постійного забезпечення підприємства електроенергією. Тобто, якщо вони працюють добу, дві, три, то, як правило, виходять з ладу. Бо генератор призначений, аби попрацювати кілька годин поки буде усунена якась несправність.

У січні уже був випадок, коли одне з найбільших підприємств Київської області два дні попрацювало на генераторі, потім генератор поламався і кілька годин підприємство взагалі було без електроенергії. На щастя, потім вдалося відновити живлення від мереж.

Ще одна складність полягає в тому, що електрика, яку ми отримуємо від генераторів, значно дорожча, ніж та, що постачається з електромереж. Внаслідок цього витрати на виробництво продукції миттєво зростають, і, звичайно, ніхто не покриває ці витрати.

Якщо генератор функціонує протягом 24 годин, то яка середня витрата пального йому знадобиться?

Якщо це середнє підприємство, то це 60-70 л на годину, тобто, грубо кажучи, півтори тонни пального на добу. І це для середнього підприємства. У великих може і бути й вдвічі більше.

Крім того, зараз ми використовуємо так зване арктичне пальне, яке не застигає до температури -30 -32°, бо звичайне перетворюється на холодець при низьких температурах. Арктичне пальне дорожче ніж звичайне, приблизно на 8 грн дорожче на літр. І це знову ж таки додаткові витрати..

Ви згадали про підприємство, яке залишалося без електрики протягом кількох годин. Наскільки це є серйозною проблемою для хлібопекарні, адже мова йде не лише про процес випікання, а й про ферментацію тіста?

Справді, проблема полягає не лише в тому, що підприємство призупиняє свою діяльність на ці чотири години. Існує певний виробничий цикл, який у випадку деяких видів хліба може тривати більше доби. Зазвичай це займає щонайменше 8-12 годин. Тому, коли виробництво зупиняється, хліб, що ще перебуває на стадії закваски або в будь-якій іншій фазі, стає непридатним для використання. Іншими словами, він опиняється на смітнику. Це, в свою чергу, призводить до додаткових витрат для підприємства. Крім того, необхідно виконувати певні роботи з очищення.

Після цього виробничий цикл необхідно буде відновити, що займе ще кілька годин, унаслідок чого підприємство затримає випуск своєї продукції. Іншими словами, кілька годин без електропостачання призводять до цілого ряду ускладнень.

Чи аналізують хлібозаводи свій асортимент у зв'язку з можливими перебоями в електропостачанні, щоб перейти на види хліба, які мають менший цикл виготовлення?

По-перше, пекарі завжди налаштовані на позитив. Ми трудимося без вихідних та свят, незважаючи на обставини. По-друге, ніхто не може передбачити, коли станеться щось важливе. Тому зменшувати асортимент і не забезпечувати мережі та людей різними видами хліба — це не найкраще рішення. Ми віримо в дива і продовжуємо працювати, незважаючи на всі виклики.

Як робота у таких умовах позначається на ціні хліба?

Перш за все, слід зазначити, що в січні відбулося значне підвищення цін на електроенергію — майже на 30%. Це автоматично призводить до зростання витрат на виробництво продукції на 2-3%. Додатково, витрати, пов'язані з перебоями в електропостачанні, також враховуються у загальних витратах. На щастя, такі ситуації не є частими. Зазвичай, вони трапляються декілька разів на місяць і тривають кілька годин, що додає близько 1% до собівартості. Також з 1 січня була підвищена мінімальна заробітна плата. В результаті, з початку року витрати хлібопекарських підприємств зросли на 6-7%. Тому в першій декаді лютого практично всі виробники змушені підвищити ціни на продукцію приблизно на 5%. Але що таке 5% у вартості буханця хліба? Це всього лише гривня або трохи більше. На одну стандартну буханку хліба вистачає на кілька днів, тому таке підвищення для споживача означає лише кілька гривень додаткових витрат на місяць. Звичайно, це може бути неприємно для малозабезпечених категорій населення. Проте, таке зростання цін дозволить хлібопекарським підприємствам забезпечити наявність хліба на полицях магазинів, на столах українців, а також у підрозділах Збройних сил України, адже ми постачаємо їм хліб.

Чи існують труднощі з постачанням сировини, враховуючи, що російські атаки спрямовані не лише на енергетичну інфраструктуру, а й на елеватори та олійні заводи?

Є певні труднощі, але в основному вони пов'язані з логістикою. В Україні існує достатня кількість виробників борошна. За останні чотири роки чисельність населення помітно зменшилась, а виробництво хліба також знизилось, тому у нас є запас виробництва борошна приблизно на 20%.

Проте існують труднощі не лише з постачанням сировини на хлібозаводи, але й із транспортуванням готового хліба. Ось свіжий приклад.

Цього тижня на одному з заводів механіки всю ніч підтримували тепло в хлібовозах, щоб вранці їх можна було запустити. Вони вирушили в дорогу з хлібом, але деякі автомобілі зупинилися по дорозі через сильний мороз у Макарівському районі, де температура опустилася до -29 градусів. На щастя, у водія виявилися сірники або запальничка, і він зумів роздобути кілька гілок, щоб розвести вогонь і дочекатися допомоги, поки її доставили до нього. А деякі машини просто зупинилися без жодної можливості продовжити рух.

Так само і з борошном. Були випадки, коли вантажівки зупинялись, бо дизельне пальне застигало в баках і машина зупинялася.

У січні Юлія Свириденко доручила ДСНС опрацювати рішення, як заживляти підприємства, що виробляють базові продукти, у випадку раптових відключень. Як це працює на практиці, чи це працює?

Насправді, я ініціював цю пропозицію під час зустрічі з прем'єр-міністром, аби забезпечити стабільне постачання продуктів харчування для населення та Збройних сил. Я запропонував, щоб у структурах ДСНС були резервні генератори. Не йдеться про ситуацію, коли світло зникло, і ми терміново потребуємо генератор. Як я вже згадував, був випадок, коли через два дні роботи генератор вийшов з ладу, і підприємство зупинило свою діяльність. Саме для таких непередбачуваних ситуацій важливо, щоб ДСНС мала резервні генератори.

Слід визнати, що Юлія Анатоліївна адекватно відреагувала на цю пропозицію. На даний момент ми ведемо переговори з цього питання, оскільки виникає безліч запитань з боку ДСНС: яким чином здійснюється підключення, хто займатиметься його обслуговуванням тощо.

Уряд також обіцяв спростити приєднання газових установок для великих підприємств? Чи багато заводів мають такі установки?

Ні, бо це серйозні інвестиції. Наприклад, у хлібопекарській галузі лише одне підприємство має газотурбінну установку. По-перше, такі установки призначені для забезпечення підприємств з великою потужністю. Якщо ми говоримо про газотурбінну установку, то це від МВт і більше. По-друге, це досить коштовна штука.

Наприклад, газотурбінна установка потужністю приблизно в один мегават коштує близько 17 мільйонів доларів, без урахування додаткових витрат на монтаж, підключення та інші супутні послуги. Саме з цієї причини в нашій сфері існує тільки одне підприємство, яке змогло реалізувати цей проект завдяки грантам та кредитам. Інші ж підприємства не мають можливості це зробити, адже на сьогоднішній день рентабельність їхньої діяльності близька до нуля. Я активно спілкуюся з колегами, і жоден виробник хліба не повідомив, що у січні в нього буде прибуток.

Сподіваємося, що незабаром настануть кращі часи, і ми зможемо реалізувати такі проєкти. Наразі багато компаній аналізують можливості впровадження сонячних станцій з системами накопичення енергії. Для хлібозаводів існує проблема: пікові години генерації сонячної енергії не збігаються з піковими навантаженнями виробництва. Більшість хліба випікається вночі, тоді як максимальна продуктивність сонячних панелей спостерігається вдень. Тому ці проєкти плануються разом із потужними акумуляторними батареями, які зможуть накопичувати електроенергію під час найбільшої генерації і віддавати її в моменти найбільшого споживання.

Яка тепер ситуація з маленькими пекарнями, які не мають такої фінансової стабільності, як великі підприємства, і чи можуть вони реалізувати подібні проєкти?

З одного боку, ці підприємства мають обмежений запас міцності, а з іншого – малі хлібопекарні, які виробляють лише сотні кілограмів продукції на день, майже не позначаються на ринку хлібобулочних виробів. Наприклад, якщо закриється одна з невеликих пекарень, така як "Волконський", яка наразі є на слуху, це не буде суттєво відчутно для населення.

Крім того, коли виникають складні ситуації, такі підприємці, образно кажучи, закривають свої двері та йдуть додому. Саме тому найбільші навантаження на великі промислові підприємства зазвичай припадають на важкі періоди. Наприклад, під час сильних снігопадів або різкого зниження температури. У такі моменти замовлення на хлібобулочні вироби зростає, адже великі підприємства беруть на себе відповідальність за постачання продуктів населенню. Іноді це підвищення може становити до 30-40%! Це пояснюється тим, що малі підприємства в таких умовах не можуть функціонувати, а часто й не бажають, оскільки витрати зростають, і це стає для них невигідно. Тому їм легше просто дочекатися кращих часів. Натомість великі промислові компанії повинні залишатися на плаву, незважаючи на труднощі, і продовжувати постачати хліб для населення.