Адвокатка Адвокатського об'єднання "Діксі Лекс" Олена Бірюч розповіла РБК-Україна, чи можна визнати померлим військового, про якого нічого не відомо.
На листопад 2024 року в Україні офіційно числиться 59 тисяч осіб, які вважаються безвісти зниклими. З цієї кількості понад 49 тисяч людей розшукуються як зниклі за особливих обставин. Ці дані були оприлюднені в Єдиному реєстрі осіб, що зникли безвісти в особливих умовах.
Адвокат підкреслює, що родичі військовослужбовця, який, ймовірно, загинув, можуть подати позов до суду з метою визнання його померлим. Це важливо, оскільки без наявності тіла неможливо отримати медичне свідоцтво про смерть, що у свою чергу ускладнює отримання документа від органів РАЦС.
Для подання позову до суду необхідно зібрати докази, які підтверджують ймовірність загибелі військовослужбовця. Серед таких доказів повинні бути документи від військової частини. Це можуть бути повідомлення родині, витяги з журналів бойових дій, а також інформація про присвоєння військових звань (часто зустрічаються випадки, коли звання присвоюється "посмертно" для безвісти зниклих військових, що фактично підтверджує їх загибель). Крім того, важливими є свідчення очевидців та інші документи, які містять деталі, що вказують на обставини загибелі або високу ймовірність її настання.
Крім того, до суду можна надати інформацію від організацій, які займаються розшуком зниклих осіб або військовополонених, зокрема:
Згідно з пунктом 2 статті 46 Цивільного кодексу України, особу, яка зникла безвісти через воєнні дії або збройний конфлікт, можна визнати померлою судом після двох років від завершення воєнних дій.
"З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Таким чином, за наявності переконливих доказів загибелі військовослужбовця, до суду можна звернутися за спливом 6-місяців від дати зникнення особи безвісти", - пояснює адвокатка.
Адвокат Олена Бірюч пояснила, що в Україні існує два юридичних способи отримання свідоцтва про смерть військового, якщо його тіло не було виявлено. Обидва варіанти дозволяють родичам отримувати пільги та фінансові виплати, але між ними є вагомі різниці в процедурі.
Визначення факту смерті. Ця процедура регулюється статтею 317 Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК) і включає в себе:
Основою для прийняття рішення є факти, які безперечно свідчать про смерть особи.
Оголошення особи померлою. Ця процедура регламентується статтями 305-309 ЦПК України та має низку особливостей:
Докази повинні засвідчувати значний рівень ймовірності того, що особа загинула.
За словами адвокатки, суди часто відмовляють у встановленні факту смерті через недостатню переконливість доказів, навіть якщо військова частина надає точні координати місцезнаходження тіла, яке не вдалося евакуювати. Водночас процедура оголошення особи померлою є складнішою через необхідність залучення присяжних, які можуть зривати засідання.
Попри труднощі, адвокатка наголошує, що отримання судового рішення та виплат є цілком реальним. Вона навела приклад справи, у якій у квітні 2024 року було встановлено факт смерті прикордонника, а вже у вересні його родина отримала першу частину одноразової допомоги у розмірі 15 мільйонів гривень.
#Військовослужбовці #РБК-Україна #Військовополонений #Присяжні #Бойові дії #Журнал #Номер військової частини #Збройний конфлікт #Адвокат. #Зниклі безвісти #Цивільний процесуальний кодекс України #Цивільний кодекс України #Судове рішення (закон) #Докази (право)
