"Я точно потрапляю в ціль." Українська зірка альпінізму розповіла про те, про що шкодує найбільше.

Ірина добре вчилася в школі, проте сама про себе говорить, що була досить бунтівною дівчиною. Її захоплення комп'ютерними іграми, уроками на синтезаторі та участю в рок-групі визначали її юність. Проте вона шкодує, що у рідному місті не вистачало можливостей для занять спортом.

У бесіді з репортером NV Андрієм Павлечком альпіністка визнала, що тепер усвідомлює, як вона могла досягти успіху в біатлоні.

Ви виросли в мальовничому Закарпатті, зокрема в Мукачеві. Яким було ваше дитинство? Які мрії та бажання вас супроводжували в ті часи?

Моє дитинство проходило в казковій атмосфері. Закарпаття - це справжній скарб: тутешнє повітря наповнене свіжістю, а природа вражає своєю красою. Овочі та фрукти, які вирощувалися на городах, були справжнім даром. Лише тепер, ставши дорослим, я усвідомлюю, наскільки це безцінно і як сильно цього не вистачає в умовах великого міста.

Життя тоді протікало в спокійній, але водночас динамічній атмосфері. Ми часто вирушали в подорожі, адже Європа була зовсім поруч, і я майже завжди супроводжувала батька в його відрядженнях. Це відкривало переді мною нові горизонти і формувало моє світосприйняття. Якщо бути відвертою, я була досить незвичайною дитиною — нині мене, напевно, охрестили б айтішником. З ранніх років я мала комп'ютер і могла годинами сидіти за ним, вивчаючи різні речі, програмуючи та досліджуючи нові можливості. Я мріяла, хоча й сама не могла згадати, про що саме. Просто відчувала, що хочу займатися чимось захоплюючим.

Захоплювалася іграми, і це не просто слова -- я навіть брала участь у чемпіонаті з Counter-Strike. Мій внутрішній "геймер" живий і досі.

-- Як вчилися в школі?

Я завжди добре вчилася, хоча поведінка моя була, скажімо так, не зразкова. Рано відкрила для себе інтернет і зрозуміла, наскільки багато знань можна знайти там, де їх ще не було в бібліотеках. У мене вдома стояли сканер і принтер, тож я годинами шукала матеріали, оформлювала реферати, роздруковувала їх і приносила вчителям. На той момент це була унікальна інформація, і я завжди отримувала високі оцінки саме завдяки глибшому підходу.

У той же час, я завжди була досить непокірною дитиною – мені ніколи не цікаво було просто просиджувати уроки. Я прагнула розуміти, ставити запитання та шукати більш глибокі відповіді. Цей підхід залишився зі мною і до сьогодні.

Які були ваші основні заняття?

У дитинстві я була надзвичайно допитливою і прагнула спробувати різні заняття. Вивчала інформатику, відвідувала заняття з гри на синтезаторі, а також брала участь у рок-групі – це приносило мені багато радості. Я також відвідала художню школу та займалася в танцювальному колективі. Одним словом, я експериментувала з усіма можливостями, які були доступні в Закарпатті в той час.

Єдине, про що я шкодую нині, — це відсутність можливостей займатися спортом. У той час спортивна інфраструктура в нашому регіоні залишала бажати кращого. З гуртків були доступні лише заняття боротьбою для хлопців та танцями для дівчат, і на цьому все закінчувалося. Тепер я усвідомлюю, що могла б стати чудовою біатлоністкою: я мала б хорошу витривалість, відмінну координацію та вміння точно стріляти. Але, можливо, це залишиться лише мрією для наступного життя.

Замість цього я витрачала чимало годин за комп'ютером, адже справді захоплювалася ним.

Нагадуємо, що Ірина родом з Мукачевого, а її захоплення альпінізмом почалося після програшу в суперечці на роботі в маркетинговому відділі нафтової компанії. Колега кинув їй виклик піднятися на Казбек у Грузії — згаслий вулкан і найсхідніший п'ятитисячник Кавказького хребта. Ірина успішно виконала це завдання, і з того часу її любов до гір лише зросла. У 2014 році вона підкорила Кіліманджаро, а вже через два роки зійшла на вершину Евересту (8 849 м) — найвищу точку Землі. У 2021 році Галай також здолала К2 (8 611 м).

У 2020 році Ірина Галай була обрана депутаткою Закарпатської обласної ради. Однак у березні 2023-го вона вирішила скласти мандат.

У попередніх матеріалах ми згадували, що українська альпіністка вирішила піти з нафтової компанії через використання російської мови.