ВСУ не получили вооружение на сумму как минимум 51 миллиард гривен. Кто несет ответственность за это и какие шаги следует предпринять?

Ми дедалі більше втрачаємо можливість покладатися на наших міжнародних партнерів у сфері постачання зброї.

Голова Палати представників Конгресу Майк Джонсон чітко висловлює свою позицію: в США наразі "немає жодного бажання" надавати нову допомогу Україні. Щодо 40 мільярдів євро на військові потреби, які планує виділити ЄС, ситуація також виглядає невизначеною. Італія, Іспанія та Португалія вже виступили проти цього рішення.

Все це - на фоні критичної нестачі зброї на фронті. А також рекордного невикористаного потенціалу українських виробників. Так, за оцінкою Технологічних сил України, через відсутні державні контракти за 2024 рік українські зброярі не виготовили (проте мали для цього потужності) 1,7 млн дронів та РЕБ.

Здобути ці кошти для українських виробників можна, наприклад, якщо Міністерство оборони стягне штрафи в розмірі 18,5 млрд грн з ненадійних постачальників за затримки у поставках зброї.

Або ж – вирішивши ситуацію з простроченою заборгованістю постачальників зброї на суму 51 млрд грн. Зброя, придбана за ці гроші, так і не дійшла до фронту. Незважаючи на те, що терміни поставок давно минули, більшість з цих контрактів були оплачені ще в 2022-2024 роках.

Щоб проілюструвати: сума в 51 мільярд гривень перевищує втричі загальний обсяг зборів найбільшого волонтерського фонду "Повернись живим" з моменту його заснування.

І це - лише частина тих коштів, які могли би піти на зброю, якби влада максимально ефективно використовувала виділені кошти за призначенням.

Далі ми проаналізуємо ці та ще більш вражаючі цифри. Кожна з них має під собою офіційні дані та документи.

Згідно з чинним законодавством, постачальник, що не виконав терміни поставки, зазначені в контракті, зобов'язаний сплатити штрафні санкції. У випадку, якщо постачальник не виконує свої зобов'язання щодо сплати пені, Міністерство оборони має право звернутися до суду для стягнення боргу.

ЦПК звернувся до Міноборони із запитом про загальну суму поданих до суду позовів задля стягнення таких санкцій. Також ми просили уточнити розмір реально сплачених порушниками коштів.

У Міністерстві оборони заявили, що не мають в своєму розпорядженні таку інформацію, зазначивши, що відповідь на запит "передбачає необхідність створення нових даних через аналітичні дослідження". Таким чином, можна констатувати, що Міноборони ухилилося від надання інформації суспільству стосовно своїх дій щодо збору цих коштів.

Проте народна депутатка Анастасія Радіна змогла отримати певні дані від Міністерства оборони. У відповіді на її депутатський запит у міністерстві повідомили, що на 1 січня 2025 року загальна сума штрафів та відсотків за порушення термінів постачання за період повномасштабної війни досягла 18,5 мільярдів гривень. Ця сума включає:

Справжня сума, яка була виплачена протягом періоду повномасштабної війни, становить всього лише 742 мільйони, що є надзвичайно мало.

Чому з 18,5 мільярдів гривень штрафів державний бюджет отримав лише приблизно 4 відсотки? Схоже, що Міністерство оборони не проявляє активності у стягненні цих штрафів.

Відмінний приклад для Міністерства оборони, як ефективно відстоювати свої фінансові інтереси, демонструє фонд "Повернись живим". Керівник фонду Тарас Чмут повідомив: "14,9 мільйона гривень, отриманих у вигляді штрафів, повернулися до фонду і будуть використані для підтримки Сил оборони".

Ця сума не охоплює зазначені раніше 18,5 млрд грн штрафних санкцій і є актуальною на 1 лютого поточного року, відповідно до інформації, наданої Міністерством оборони у відповідь на запит ЦПК.

Невелика частина з цих 51 млрд грн заборгованостей виникла вже після заснування Агенції оборонних закупівель (АОЗ). Однак, історія виникнення більшої частини цієї застарілої дебіторської заборгованості виглядає наступним чином.

На початку великої війни в Міністерстві оборони не існувало агенції, подібної до АОЗ, яка б займалася закупівлею озброєння. Цю функцію виконувала внутрішня структура - Департамент військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки (ДВТП). У середині 2023 року, ще за керівництва Резнікова, була створена АОЗ, яку очолив Володимир Пікузо. В період з літа 2023 до лютого 2024 року АОЗ, під його керівництвом, почала укладати контракти на постачання зброї. Більшість угод була укладена з державною компанією Спецтехноекспорт, яка стала відома завдяки розслідуванню Михайла Ткача, що виявило потенційні збитки для бюджету у вигляді завищених цін на озброєння, які оцінюються щонайменше у 10 мільярдів гривень.

Ще до початку великої війни щодо діяльності ДВТП були розпочаті кримінальні провадження, які стосувалися несанкціонованого використання фінансових коштів.

Проте, якщо до 2022 року департамент оперував бюджетом трохи більше 20 млрд грн на рік, то з початком великої війни ця цифра виросла в десятки разів. Однак методи департаменту, здається, не змінилися. Приклад цього - справа щодо Львівського арсеналу, коли з Міноборони вивели 1,5 млрд грн, а боєприпаси так і не поставили.

Отже, в період 2022-2023 років у Державному військово-технічному підприємстві з'являються величезні фінансові ресурси. Згідно з даними Міністерства оборони, протягом перших двох років великої війни департамент вклав 404 мільярди гривень у укладання контрактів на постачання зброї.

У 2022-2023 роках, коли було ясно, що зброю треба купляти вже тут і зараз, Міноборони все ж укладає довгострокові збройні контракти на кілька років.

На фоні постачальників також не приділяли достатньої уваги. Як наслідок, деякі з них не виконали свої контракти вчасно, так і не доставивши зброю.

Отже, як вже зазначалося, на 1 лютого 2025 року заборгованість Міноборони, що має прострочені платежі, досягла значних обсягів.

Чи судиться Міноборони бодай за якусь частину від цих коштів - у Міноборони на запит ЦПК не відповіли.

Однак ці 51 мільярд гривень - не єдина сума, яку Україна витратила, не отримавши натомість зброю. І це лише початок.

Згідно з інформацією, наданою Міністерством оборони, 72 мільярди гривень — це кошти, витрачені на закупівлю зброї рік тому та раніше. На початок цього року ця зброя ще не була отримана.

Якщо за військову техніку було внесено оплату, скажімо, півроку чи рік тому, то така дебіторська заборгованість вважається нормальною. Це пояснюється тим, що процес виготовлення зброї може займати приблизно від шести місяців до року. Однак, якщо за зброю для країни, що переживає жорстокі бойові дії, гроші були сплачені ще у 2022-23 роках, а в 2025 році постачання досі не відбулося, виникає питання: які причини затримки?

Що стосується основних факторів, які спричиняють затримки у постачанні зброї, то на це питання повинно дати відповідь Міністерство оборони.

Щодо термінів контрактів, на нашу думку, реалізується наступний механізм. Міністр оборони ухвалює рішення про їх продовження, спираючись на рекомендації торгово-промислових палат. Цей процес здійснювався як за часів Резнікова, так і Умєрова.

Отже, ми маємо таку картину: гроші були виведені з Міністерства оборони як аванс; на передовій - нестача озброєння, а постачальники ухиляються від сплати штрафних санкцій.

Для того, щоб винні отримали належну відповідальність, ми передамо до правоохоронних органів всі висновки торгово-промислових палат, а також рішення міністрів Резнікова та Умєрова щодо продовження контрактів, укладених ДВТП у 2022-2023 роках.

***

Як вказано вище, за 2022-2023 роки ДВТП витратив на закупівлі 404 млрд грн.

Однак залишається питання: чи дійсно були реалізовані попередні угоди та чи були освоєні такі великі кошти з максимальною ефективністю? Влада, здається, або не бажає вникати в цю ситуацію, або свідомо тримає ці факти в секреті від громадськості.

Про критичну ситуацію у ДВТП ми в ЦПК вперше писали ще у липні 2023 року. У тому ж липні "Українська правда" написала про схеми Львівського арсеналу, які потім перетворилися на кримінальну справу проти посадовців ДВТП.

Отже, коли Рустем Умєров приступив до виконання обов'язків міністра оборони у вересні 2023 року, він був добре обізнаний з існуючими проблемами у відомстві. Проте, станом на жовтень минулого року, міністр так і не здійснив всебічний аудит діяльності департаменту. Тим часом, подібні перевірки були проведені в усіх інших підрозділах Міноборони.

Водночас перевіряти використання коштів на закупівлю зброї Міноборони під час повномасштабної війни відмовилася і Рахункова палата. Як ми писали раніше, розпочавши аудит "ефективності витрачання коштів на закупівлю зброї", Рахункова дуже швидко замінила його на аудит відповідності (тобто, аудит про правильність управлінських процесів та рішень, а не щодо ефективності витрачання коштів бюджету).

Отже, аудитори не надали жодних пояснень щодо того, як Міністерство оборони використало понад 400 мільярдів гривень коштів платників податків на озброєння в найскладніші етапи великої війни, що тривала у 2022-2023 роках.

Проте навіть у такому "куцому" аудиті Рахунковій палаті довелося визнати наявність в Міноборони значної довгострокової дебіторської заборгованості, що в результаті призвело до "незабезпечення критичних потреб Збройних Сил України в озброєнні та військовій техніці".

Чому досі не було проведено аудит ефективності витрачання бюджетних коштів Міністерства оборони на закупівлю озброєння? Є підстави вважати, що результати такого аудиту могли б виявити безліч важливих фактів, а спроби встановити відповідальних у цій ситуації могли б безпосередньо вивести на Офіс президента.

Зокрема тому, що в укладання контрактів у 2022-2023 році був тісно залучений тодішній заступник у Резнікова - такий собі Денис Шарапов. Шарапов - давній бізнес-партнер голови Офісу президента Андрія Єрмака. Єрмак і Шарапов були бенефіціарами ТОВ "Медійна група європейського партнерства". Третім партнером тут був росіянин Рахамім Емануїлов.

Ви, можливо, згадуєте Шарапова як заступника Резнікова, який під час засідання антикорупційного комітету демонстрував "не ті куртки". Це відбулося в контексті розгляду закупівлі "зимових" курток для військових з Туреччини у фірми з сумнівною репутацією. Пізніше журналіст Михайло Ткач виявив, що ця компанія має зв'язки з племінником депутата оборонного комітету Геннадія Касая.

* * *

В сухому залишку, маємо таку картину:

#Україна #Збройні сили України #Європа #Палата представників Сполучених Штатів Америки #Португалія #Іспанія #Європейський Союз #Ймовірна причина #Бюджет #Північна та Південна Америка #Українська правда #Українська гривня #Євро #Міністерство оборони (Україна) #Повертайся живим #Історія #Міністр оборони #Електронна війна #Озброєння #Військові технології #Міжнародні санкції щодо Росії (2014—дотепер) #Суспільство #Аудит #Арсенал #Італія #Туреччина #Міністерство оборони США #Дрон #Конгрес Сполучених Штатів Америки #Ткач Михайло Миколайович

Читайте також