В Південній Кореї було скасовано воєнний стан. Президенту країни загрожує процедура імпічменту.

EPA Несподівана спроба президента Південної Кореї Юн Сок Йоля ввести у країні воєнний стан через шість годин закінчилася провалом: парламент проголосував за його скасування, а самому президенту тепер загрожує імпічмент.

"Національні збори звернулися з вимогою скасувати надзвичайний стан, і ми вирішили відкликати військових, які брали участь у введенні воєнного стану. Ми підтримуємо цю вимогу і скасуємо воєнний стан на найближчому засіданні кабінету міністрів", - заявив Юн Сок Йоль у своєму телезверненні.

Після цього засідання Кабінет Міністрів прийняв рішення про скасування воєнного стану, як повідомляє агентство Yonhap. Військові повернулися до своїх підрозділів.

Зранку весь апарат президента оголосив про свою відставку.

Згодом опоненти президента з Демократичної партії, яка має більшість у парламенті, розпочали процедуру його імпічменту, яка, скоріш за все, триватиме кілька днів.

Коли буде представлено законопроєкт щодо імпічменту, необхідно, щоб не менше ніж дві третини з 300 депутатів Національних зборів Південної Кореї підтримали цю ініціативу. Це означає, що для успішного голосування потрібно зібрати принаймні 200 голосів.

Голосування повинно бути здійснене в межах 72 годин.

Однак наступним кроком для спікера Національних зборів Ву Вон Сіка є відкриття сесії для обговорення пропозиції, що може відбутися вже через два дні.

У зверненні президента, яке транслювали пізно ввечері у вівторок за місцевим часом, президент назвав запровадження воєнного стану необхідним заходом для захисту конституційного порядку від "комуністичних сил" та загроз, що йдуть від КНДР.

На його думку, небезпека виникає як з боку Північної Кореї, так і від внутрішніх антиурядових сил, які потрібно ліквідувати. Президент не вказав конкретно, які саме загрози надходять з північного сусіда, проте обидві держави технічно досі залишаються в стані війни.

На веб-сайті телеканалу YTN було опубліковано звернення президента до народу, в якому він звинувачує опозиційні сили у блокуванні діяльності державних інститутів через спроби ініціювати імпічмент важливих урядових посадовців. Президент зазначив, що від початку роботи нового уряду (вибори відбулися весною цього року) Національні збори висунули загрози імпічментом 22 державним службовцям, серед яких є і кілька прокурорів.

міністру внутрішніх справ та міністру оборони.

"Цей вчинок є очевидним актом проти держави, який ігнорує конституційні основи вільної Республіки Корея та підриває легітимні державні інституції, закріплені Конституцією та законодавством, намагаючись спровокувати громадянський конфлікт", - підкреслив Юн Сок Йоль. Він зазначив, що така ситуація є безпрецедентною не лише для Південної Кореї, а й для будь-якої країни у світі.

Згідно з відеозаписами з місця подій, біля парламенту тривали конфлікти між протестувальниками і військовими. "Наші Національні збори перетворилися на притулок злочинних угрупувань, які намагаються дестабілізувати судово-адміністративну систему країни та знищити ліберальну демократію через законодавчу диктатуру", - зазначив він у своєму зверненні до народу.

І партія влади, і опозиція не погодилися із запровадженням воєнного стану. Лідер південнокорейської Демократичної партії, яка має більшість у парламенті, Лі Дже Мен назвав його таким, що суперечить Конституції, а голова президентської партії "Сила народу" Хан Дон Хун назвав його незаконним і пообіцяв заблокувати.

В указі генерала Пака Ана Су, відповідального за дотримання воєнного стану,

Усі види політичної діяльності були заборонені, включаючи функціонування парламенту, місцевих рад, політичних партій і об'єднань, а також проведення мітингів, демонстрацій і страйків.

Відповідно до указу, ЗМІ переходили під контроль військового командування, у зв'язку з цим було заборонено "поширення фейкових новин, маніпуляція громадської думки та хибна пропаганда". Порушники указу можуть бути затримані, заарештовані, обшукані без ордера і піддані покаранню, йшлося в указі.

Востаннє воєнний стан у Південній Кореї запроваджували у 1979 році після вбивства тодішнього диктатора Пак Чон Хі.

Що траплялося поблизу будівлі парламенту?

Reuters: Військові намагалися увійти до будівлі законодавчого органу.

Reuters Тим часом депутати зводили барикади Після того, як президент Південної Кореї повідомив про введення воєнного стану, біля будівлі Національних зборів країни почали збиратися люди. Біля входу до будівлі також вишикувалися поліцейські. На даху будівлі помітили військові гелікоптери.

Лідер Демократичної партії закликав усіх її членів зібратися у парламенті. Про це ВВС також повідомив депутат партії Хон Кі Вон.

Водночас південнокорейське агентство Yonhap транслювало в прямому ефірі, як навколо парламенту поступово накопичувався натовп. Однак до будівлі мали доступ лише члени Національних зборів, інші працівники та журналісти.

За повідомленням Reuters, під час голосування в парламенті 190 з 300 депутатів (тих, хто зміг дістатися до зали) підтримали ініціативу щодо скасування воєнного стану.

Військовослужбовці, які намагалися потрапити до приміщення Національних зборів (за інформацією ЗМІ, деяким із них це вдалося), за свідченнями, почали покидати територію після завершення голосування.

Кореспондент BBC у Сеулі Джейк Квон інформував, що демонстранти перед парламентом вигукували гасла "Проти військового стану", "Скинемо диктатуру" та "Відкрийте двері".

Крім того, надходили повідомлення про конфлікти між правоохоронцями та демонстрантами поблизу основного входу до парламенту.

Згідно з Конституцією Південної Кореї, воєнний стан має бути скасований, коли цього вимагає більшість у парламенті.

New York Times повідомляла, що вночі натовп біля Національних зборів ставав дедалі більшим, а гасла відставки президента звучали все голосніше.

Новина про згоду президента скасувати воєнний стан присутні біля парламенту зустріли тріумфом.

"Військові мають підкорятися нам, а не президенту". Розмова з парламентарем о другій годині ночі – рідкість, але журналісту програми Newshour Всесвітньої служби ВВС Тіму Френксу вдалося це здійснити.

Хон Кі Вон є представником опозиційної Демократичної партії у Національних зборах Південної Кореї.

Він розповів, що спав, коли президент пізно ввечері оголосив воєнний стан. Дружина Хона розбудила його, щоб повідомити цю новину. Хон каже, що спочатку не міг повірити, але потім помчав до парламенту.

Коли він прибув на місце, поліція вже перекрила доступ. Він представився протестувальникам, які були поруч, і вони вирішили допомогти йому перепригнути через паркан.

На його думку, в залі для засідань панувала атмосфера єдності, і навіть представники президентської партії були вражені тим, що відбувається.

"Тут панує міцна демократія, - відзначає Хон. - Військові зобов’язані підкорятися нам, Конституції, а не президенту."

AFP: Поліція Республіки Корея на вході до будівлі Національних зборів. Фактори, що сприяють політичній кризі в Південній Кореї.

На парламентських виборах, які проходили в Південній Кореї навесні цього року, Демократична партія здобула 192 з 300 місць у Національних зборах.

Після глибокої поразки на виборах, яку зазнала партія президента "Сила народу", свої посади залишили лідер цієї партії Хан Дон Хун та прем'єр-міністр Хан Док Су.

ЗМІ повідомляли, що голосування на весняних виборах може бути сприйняте як своєрідний референдум, що відображає довіру до президента Юн Сок Йоля, який залишається на посаді ще три роки.

Після виборів "Демократична партія" висловила обвинувачення на адресу адміністрації Юна, охарактеризувавши її як некомпетентну. Голова "Корейської інноваційної партії" та колишній міністр юстиції Чо Гук заявив, що має намір зробити президента спочатку "кульгавою качкою", а згодом "дохлою". У відповідь, президент звинуватив парламент у блокуванні його ініціатив.

Кореспондент BBC у Сеулі Джейк Квон зазначає, що президент не зміг реалізувати необхідні йому законодавчі ініціативи, і замість цього змушений був накладати вето на всі закони, ухвалені опозицією.

Цього тижня, наприклад, Демократична партія зменшила бюджет, який був запропонований урядом і партією президента. Однак Юн Сок Йоль не має можливості накласти на нього вето.

Дружина Юна Кім Гон Хі у 2023 році потрапила у скандал через появу на публіці з розкішною сумочкою від Dior, яку вона, можливо, отримала в подарунок, хоча закон забороняє політикам та їхнім партнерам приймати дорогі подарунки.