"Жінка, що творить власну реальність, вирушає у шлюб. Як же знайомилися наші діди та бабусі в епоху до появи соціальних мереж?"

Де українці знаходили своїх друзів та коханих, розповідає РБК-Україна (проєкт Styler) з посиланням на Фотографії старого Львова.

Час і мода, смаки й погляди постійно еволюціонують, і кожне нове покоління приносить свої унікальні риси в загальну картину історії. Проте певні прагнення залишаються незмінними: людство завжди прагне знайти свою споріднену душу, з якою планує побудувати сімейне життя.

Сьогодні знайомства набули різноманітних форм — від онлайн-сервісів до заходів зі швидкими зустрічами. Кожен може знайти свій власний спосіб знайомства з потенційним партнером.

Як шукали любов на початку XX століття? У той час знайомства, зазвичай, відбувалися через родичів, друзів чи під час вечірок і танців. Існував також ще один спосіб — публікація оголошень у газетах.

Оголошення про шлюб публікувалися в розділі "Маленькі оголошення" на завершальній сторінці, поруч із пропозиціями щодо роботи, купівлею і продажем товарів, а також особистими повідомленнями, і мали найвищу ціну.

Рубрика мала чітко встановлені тарифи: пошук роботи коштував 10 ґр. за слово, пропозиції вакансій - 12 ґр. за слово, оголошення про купівлю-продаж - 15 ґр., а шлюбні оголошення, приватна переписка та об'яви культурно-освітніх установ - 20 ґр. за слово.

Якщо оголошення вимагало виділення жирним шрифтом, його вартість збільшувалася вдвічі. Оплату потрібно було здійснювати заздалегідь, використовуючи готівку або поштові марки, в іншому випадку оголошення не з'являлося в публікаціях. Інколи, щоб убезпечити себе, редактори додавали уточнення: "Редакція не несе відповідальності за матеріали в цій рубриці".

Оголошення зазвичай розміщувалися анонімно, під вигаданими іменами або, як ми тепер кажемо, "ніками": "Емерит", "Загадка", "Спокійний", "Спільне щастя", "Медик". Жінки також активно використовували цю практику: "Самітна панна", "Шатинка", "Стихія", "Можлива" та інші подібні варіанти.

Ілюстрований тижневик "Неділя" від 10.11.1929 (джерело: photo-lviv)

Ось унікальний варіант вашого тексту: "Смілива пані, кажуть, що і чарівна, може стати надійним містком для знайомства з кавалером-чиновником або, можливо, зі студентом університету. Перевагу мають юристи та медики, які можуть отримати підтримку до завершення навчання. Мета – обмін думками для кращого розуміння один одного – характерів! – Бажана та гарантована конфіденційність. Запрошую (неанонімні) заявки надсилати до редакції "Неділя" для проекту "Дискретно", - одне з оголошень у тижневому виданні "Неділя"."

Газета "Вперед" від 24 грудня 1919 року (джерело: photo-lviv)

У газеті були різні вимоги до потенційних кандидаток у дружини. В першу чергу чоловіків цікавили фізичні дані, вік, родинний статус та характер. Бажаною була і фотографія жінки.

Привабливий і симпатичний чоловік середнього віку, інтелігент та з хорошою роботою, шукає партнерку для серйозних стосунків. Йому потрібна дівчина з гарної родини, освічена, брюнетка, середнього зросту, чесна, з добрим серцем та лагідним характером, віком до 25 років. Фотографія буде потрібна, її можна надіслати. Це серйозне оголошення, і всі деталі залишаться конфіденційними. Звертатися за адресою: Меланій Луцький, Лука, поблизу Самбора.

Також часто зустрічалась важливим критерієм національна приналежність майбутньої обранки:

"Вчитель організує обмін листами з українкою, яка має приємний характер, з метою знайомства для можливого шлюбу; для товаришок без постійного місця роботи – можливості на вакансії. Прошу надсилати доброзичливі пропозиції з фотографією в Адміністрацію "Громадського Вісника" під заголовком "Над Прутом" до 20 травня."

Ілюстрований тижневик "Неділя", виданий 7 січня 1932 року (джерело: photo-lviv)

Зокрема, можна натрапити на оголошення, що містять специфічні вимоги, а не лише загальні. Наприклад: дата народження, рівень освіти, а також навички в кулінарії.

"Кавалєр літ 32 з укінченою середною школою на державній посаді в корінній Польщі шукає цею дорогою товаришки життя. Пані в літах від 22-27 уроджені 27/XII, 11/І. Згл. 20/IV. - 21/V, релігійні, національно свідомі, милого вигляду, лагідної вдачі з укінченою гімназією згл. семинарією, поважно думаючі о подружі, зволять ласкаво переслати вірний опис свого життя до редакції газети "Неділі" для "Загадка". Знання французької мови та штука танців не є вимагана, але вміння варити є необхідне. Дискреція під "Словом чести" запевнена".

Окрім того, значну увагу привертало фінансове становище кандидатки. Хоча наявність приданого було бажаним, це не вважалося найважливішим аспектом.

Лікар у сільській місцевості планує одружитися з молодою, доброзичливою дівчиною, яка має належне придане. Оголошення для "Неділі" під рубрикою "Солідний".

Шановний кавалер із середньою освітою та стабільним становищем, прагне через листування знайти моральну, молоду, елегантну дівчину з привабливою зовнішністю. Питання приданого не є актуальним. Обов’язкова вимога — наявність фотографій. Листи надсилати до редакції "Неділі" з поміткою "Самітний".

Зустрічалися також оголошення від чоловіків, які шукали фінансову підтримку.

Молодий і привабливий юнак, який через непрості матеріальні та політичні обставини не має можливості навчатися, вирішує завести переписку з симпатичною дівчиною віком до 19 років. Вона могла б тимчасово підтримати його фінансово, надавши необхідну суму для створення власного бізнесу або ж допомогти знайти хорошу оплачувану роботу. Зацікавлені можуть надсилати свої заявки з фотографією та даними на адресу редакції "Неділі" для "спокійний".

Існують також початкові пропозиції, що нагадують концепцію фіктивних шлюбів.

"Пристійний мущина, середніх літ, з академічним образованням, ожениться з панною або вдовою (може бути міщанського або селянського роду), яка могла би покрити кошти подорожі обоїх до Америки. Зголошення до Аміністрації під "Кавалєр"

Хоча в основному зустрічалися оголошення, що стосуються фінансової допомоги, не бракувало й пошуків майбутньої партнерки, яка здатна буде забезпечити інтелектуальну та емоційну підтримку.

"Симпатичний мужчина з університетський образуванням , на становищу, років 30 радби познайомитися з нестарою висококультурною, образованою жінкою, яка внесе дещо світло в сірину буднів. Подружа не виключене. Ласк. зголошення слати до адміністр. "Неділі" під: "А може?"

Газета "Вперед" від 24 грудня 1919 року (джерело: photo-lviv)

Також зустрічалися повідомлення від рідних, які створювали оголошення для своїх синів чи братів.

"Шукаю жінку, пані або вдову для мого друга, кавалера 39 років, який є порядною людиною, на пенсії, власником кам'яниці та промислового підприємства. Адреса: вулиця Сикстуська 31. - Кармазин"

Ілюстрований тижневик "Неділя" від 22 червня 1930 року (джерело: photo-lviv)

До речі, не лише чоловіки прагнули знайти своїх потенційних дружин. Хоча таких оголошень було значно менше, все ж іноді можна було натрапити на заявки від жінок.

Вчителька, яка займає посаду, через відсутність знайомств прагне започаткувати листування з чоловіком, що має стабільну фінансову ситуацію і досягнув 47-річного віку. Прошу надсилати лише відкриті заявки до редакції "Неділі" з позначкою "Шатинка".

"Господиня реальності з села планує одружитися з українцем. Заявки приймаються в Адміністрацію під заголовком 'Самітна панна' у неділю."

І наостанок що робити, якщо побачив дівчину, яка привернула увагу, але не встиг із нею познайомитися? Найкращим рішенням буде розмістити оголошення в газеті - можливо, вона його побачить і відповість.

"Паню, яка їхала 4-кою та висіла на станції трам. біля "Народн.Гостинниці" о год. 9:10 веч. та скерувала свої кроки до вище згаданої каварні, прохаю конечне подати свою сталу адресу до Адмін. "Неділі" під "4".