Віктор Єленський, керівник Державної служби України з питань етнополітики та релігійних свобод.

Ситуація з Російською Православною Церквою в Україні потребує від держави термінових заходів для забезпечення безпеки.

У XXI столітті церква спрямовується не тільки на індивідуальні людські душі, але й активно виборює публічний простір. Без перебільшення мільярди людей пильно стежили нещодавно за обранням нового Римського Понтифіка, а в Україні внутрішньоцерковні відносини стають предметом найпалкіших громадських дискусій.

17 травня Державна служба України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) оголосила про старт дослідження, спрямованого на виявлення можливих ознак зв'язків Київської митрополії УПЦ із забороненою в Україні Російською православною церквою, яка активно бере участь у війні проти України. Щоб дізнатися більше про це, ми розпочали бесіду з Віктором Єленським, головою ДЕСС.

Шановний Вікторе, можете розповісти про це дослідження: яким чином воно буде здійснене і які результати очікуються?

Дослідження, яке передбачено Законом "Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій", може бути ініційоване лише за наявності переконливих доводів щодо ймовірної зв’язку певної релігійної організації з забороненою в Україні РПЦ. У цьому контексті, начальник відділу з питань релігій Державної служби України з етнополітики та свободи совісті звернувся до мене, як до голови служби, з офіційною запискою, в якій пропонував розпочати розслідування щодо Київської митрополії УПЦ. Аргументація, викладена у цій записці, була досить переконливою, що й стало підставою для старту дослідження.

Київська митрополія є представником Української православної церкви, що об'єднує тисячі юридичних структур, включаючи єпархіальні управління, монастирі, освітні установи та парафії.

Під час дослідження вивчатимуться документи, які зможуть пролити світло на наявність або відсутність ознак афіліації Київської митрополії УПЦ з РПЦ. У законі чітко вказані ознаки афіліації, і якщо з'ясується, що Київська митрополія відповідає одній чи кільком із цих ознак, то до неї буде спрямовано припис. У приписі буде вказано на необхідність усунути виявлені порушення. Якщо це буде зроблено, то Київська митрополія і надалі діятиме безперешкодно. Якщо ні, то ДЕСС отримає право звернутися до суду з позовом про припинення діяльності цієї релігійної організації. Відповідні зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, які дозволяють ДЕСС це зробити, якраз набули чинності наприкінці травня - через дев'ять місяців після ухвалення Верховною Радою Закону "Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій".

А що станеться, якщо суд винесе рішення, яке не буде на користь позивача, тобто ДЕСС?

- Слава Богу, ми живемо не в Північній Кореї, і Закон "Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій" передбачає демократичну процедуру, де остаточне рішення ухвалюється у змагальному судовому процесі. Це, до речі, відповідь на питання щодо демократичності або недемократичності цього закону, про його відповідність або невідповідність нормам у сфері свободи совісті. Гадаю, ви не ставите під сумнів легітимну мету цього закону - унеможливлення впливу на внутрішньоукраїнські процеси з боку корпорації, яка відкрито проголосила своєю метою знищення державності, культури, ідентичності.

#Демократія #Північна Корея #Релігія #Монастир #Юридична особа #Церква (будівля) #Боже. #Справедливість #Свобода думки #Українська православна церква (Московський патріархат) #Російська православна церква #Парафія #Київська митрополія #Релігійна організація #Конституційний лад

Читайте також