Україна вже тривалий час маєRepresentation у сесійній залі Європейського парламенту. Відтепер настав момент, щоб це стало офіційною реальністю.
Курс на повноправне членство України в Європейському Союзі закріплений у Конституції, тому процес узгодження українського законодавства та практик з європейськими стандартами повинен здійснюватися безперервно.
Це також стосується законодавства про вибори. Незважаючи на те, що в умовах воєнного стану Україна наразі не проводить виборів, цей сектор залишатиметься одним із тих, що вимагатимуть реформ для інтеграції до ЄС. Особливо важливою є питання законодавчого регулювання процесу організації та проведення виборів до Європейського парламенту після того, як Україна стане частиною Союзу.
На сьогоднішній день перспектива "європейських виборів" в Україні може виглядати як щось недосяжне. Проте за будь-якою метою завжди лежить систематична та багатогранна праця. Коли ця потреба стане дійсно актуальною, миттєво подолати стратегічні та організаційні труднощі виявиться неможливим. Тому слід починати підготовку заздалегідь.
Крім того, розробка технічних аспектів участі українців у виборах на рівні Європи сприятиме покращенню практик національних виборів.
І на додаток у Євросоюзі зараз відбувається пошук балансу між уніфікацією виборчих процедур та різноманіттям національного регулювання, і за цим процесом нам варто уважно слідкувати.
У затвердженій урядом Дорожній карті щодо верховенства права Україна взяла на себе зобов'язання створити та прийняти законодавство, що регулює порядок голосування та участі громадян України у виборах до Європейського парламенту. Крім того, план передбачає встановлення аналогічних умов для громадян ЄС, які мають постійне місце проживання в Україні.
Ці норми почнуть діяти тільки з моменту вступу України до Європейського Союзу, але створення стратегічної основи вже зараз є надзвичайно важливим завданням.
А ще цей приклад ілюструє, що для запровадження правил ЄС недостатньо їх скопіювати.
Україна має не лише адаптувати положення чинної директиви щодо виборчих прав громадян ЄС, а й самостійно визначити більшість аспектів організації виборів до Європарламенту на власній території. Бо у цьому питанні Євросоюз дає державам-членам певну свободу вибору.
Існують моменти, які залишаться закарбованими.
Наприклад, кількість українських депутатів у Європейському парламенті буде встановлюватися на основі загальноєвропейського рішення, яке враховує чисельність населення країн. Для прикладу: у 2024 році Польща отримала 53 мандати, маючи 37 мільйонів жителів. Враховуючи демографічні втрати України та необхідність перерозподілу мандатів серед нових членів ЄС, цілком ймовірно, що українська квота виявиться меншою.
В цілому, законодавство Європейського Союзу визначає лише основні принципи організації виборів до Європейського парламенту, які є спільними для всіх держав-членів. По-перше, громадяни ЄС, які переселилися для проживання, роботи чи навчання в іншу країну Євросоюзу, мають право брати участь у голосуванні та висувати свої кандидатури на виборах до Європарламенту в тій країні, де вони живуть, на тих же умовах, що й місцеві жителі.
Серед загальних принципів організації виборів до Європейського парламенту важливе місце займає використання пропорційної виборчої системи. Однак у різних країнах ця система може реалізовуватися по-різному — із відкритими чи закритими списками, або ж за допомогою системи єдиного перенесеного голосу (single transferable vote).
Утім, роль партій у висуванні кандидатів до Європарламенту сама по собі визначає ще одну зміну, яку Україні доведеться запровадити.
У політичному житті повинні активно залучатися громадяни інших країн Європейського Союзу.
Отже, в ході майбутньої реформи законодавства про політичні партії Україні необхідно гарантувати залучення громадян інших країн ЄС до внутрішньопартійних процесів на всіх етапах.
Європейські інституції наголошують на праві таких громадян бути ще й членами політичних партій у країні проживання. Зокрема, Суд ЄС раніше встановив, що Чехія та Польща, відмовляючи мобільним громадянам ЄС у цьому праві, порушили свої зобов'язання за Договором про функціонування Європейського Союзу.
Про потребу реформування партійного законодавства йдеться у Дорожній карті з питань функціонування демократичних інституцій, що також ухвалена урядом.
В Європейському Союзі існує загальне правило, що допускає максимальний виборчий бар'єр у 5% для партій і кандидатів, проте точний його розмір визначається на рівні окремих країн. На недавніх виборах до Європейського парламенту 13 держав-членів ЄС взагалі не встановили жодних прохідних бар'єрів.
Принцип несумісності мандата депутата Європейського парламенту з урядовими посадами, парламентськими повноваженнями на національному рівні, а також із посадами в Європейській комісії та низці інших інституцій ЄС є загальнообов'язковим для всіх держав-членів. При цьому для нових членів ЄС застосовувався перехідний період, коли посади національного рівня поєднувалися з мандатом депутата Європарламенту.
Та більшість аспектів регулювання виборів до Європарламенту визначається на національному рівні.
Зокрема, в даний час кожна країна самостійно визначає мінімальний вік, з якого громадяни мають право голосувати, а також встановлює вимоги для кандидатів, що балотуються. Кожна держава регулює умови голосування за кордоном, тривалість передвиборчої кампанії, особливості пропорційної виборчої системи та виборчий бар'єр, а також формує виборчі округи. Додатково, країни контролюють фінансові аспекти виборів і вирішують суперечки, пов'язані з виборчим процесом. До національних повноважень також належать забезпечення участі у виборах людей з інвалідністю та інших груп виборців.
Україна має шанс заздалегідь розглянути ці питання.
Правила можуть бути змінені.
Європейський Союз має можливість досягнути консенсусу щодо впровадження єдиних і комплексних процедур виборів до Європарламенту в майбутньому.
Отже, Україні слід підготуватися до створення та реалізації норм для цих виборів.
Хоча питання повної уніфікації правил у Європейському Союзі наразі не є темою обговорення, певні зміни все ж відбуваються.
У червні 2025 року Рада ЄС затвердила оновлену редакцію директиви про виборчі права громадян ЄС, яка детальніше уніфікує забезпечення прав громадян ЄС на виборах до Європарламенту у "нерідних" для себе країнах-членах.
Серед традиційних проблем цих виборів (як підкреслює звіт місії БДІПЛ/ОБСЄ) є такі:
Це може виглядати незвично, проте вказані питання, пов'язані з виборами до Європарламенту, частково співпадають з основними завданнями підготовки до виборів в Україні після війни.
Значне переміщення (міграція) виборців всередині ЄС, кібербезпеки, дезінформаційні кампанії, прозорість політичних фінансів, забезпечення виборчих прав виборців з інвалідністю, забезпечення гендерного компонента тощо - зі схожими проблемами стикається й Україна у часи повномасштабної війни.
Унікальний досвід України в організації виборів в умовах складних обставин може стати корисним ресурсом для Європейського Союзу, сприяючи його підготовці до ефективного управління викликами, що виникають під час виборчого процесу.
Ми також можемо врахувати практику наших європейських партнерів, які матимуть два роки для реалізації нової директиви.
Цей документ визначає, що:
Одночасно, нова директива встановлює винятки з основного правила для держав, що мають значну кількість іноземних виборців.
Країна, де більше 20% виборців є громадянами інших держав Європейського Союзу, має можливість обмежити їхні права на голосування або участь у виборах, запровадивши вимоги щодо терміну проживання, який може становити до 5 або 10 років.
Вступ України до ЄС буде визначальним та переломним історичним моментом, який де-юре засвідчить приналежність нашої країни до сім'ї демократичних стандартів країн ЄС. Нам важливо показати вже сьогодні, що ми де-факто вже давно є частиною цієї сім'ї.
Важливий нюанс: Європейська комісія закликає Україну уже зараз впроваджувати європейські виборчі стандарти і практики, зокрема прозорість та інклюзивність виборчих процесів, довіру до результатів вільного волевиявлення громадян.
Зокрема, існує відкритий заклик до врахування рекомендацій Європейської комісії (ЄС) 2023/2829, які стосуються забезпечення інклюзивних та стійких виборчих процесів в рамках реформування національного виборчого законодавства.
Так, наразі йдеться про цей документ, але не варто чекати окремих вимог, нагадування від Єврокомісії про впровадження інших елементів виборчої реформи. В Україні варто розпочинати широкий суспільний діалог щодо цих питань якнайшвидше
Євроінтеграція являє собою комплексний процес, що вимагає ефективного управління часом та встановлення пріоритетів, оскільки необхідно розв'язувати завдання в різних галузях одночасно.
Проте не слід сприймати жодну з цілей як таку, що може бути відкладена на більш сприятливі часи. Навпаки, стратегічний підхід на тривалу перспективу є тим, що допоможе нам успішно інтегруватися в європейську політичну спільноту. Виборче законодавство для Європейського парламенту є складовою цього стратегічного процесу.
Создатели:
Віталій Плукар, що обіймає посаду заступника голови Центральної виборчої комісії.
#Українці #Україна #Документ #Демократія #Європейський Союз #Воєнний стан #Європейська комісія #Чеська Республіка #Міграція населення #Законодавство #Повноваження #Європейський парламент #Польща #Верховенство права #Центральна виборча комісія (Україна) #Українське громадянство #Європейська інтеграція #Держава (політичний устрій) #Конституція України #Рада Європейського Союзу #Мандат (політика) #Політична партія #Виборче законодавство #Пропорційне представництво #Організація з безпеки і співробітництва в Європі #Виборче право #Виборчий округ
