Українські майстри ракетомоделювання здобули 15 медалей на чемпіонаті Європи.

На аеродромі Крушин, розташованому недалеко від польського Влоцлавека, піднято український стяг. Чернігівський атлет Олександр Чех здобув титул чемпіона Європи у класі S8P, принісши Україні першу золоту медаль на цих змаганнях. Але це стало лише початком. Протягом тижня змагань українська команда завоювала 15 медалей: чотири золоті, п'ять срібних і шість бронзових.

На чемпіонаті Європи з ракетомодельного спорту 2026 року змагалися 259 атлетів з 17 країн. Україну представляли 22 спортсмени з 6 регіонів, що стало найбільшим складом національної команди на змаганнях такого рівня з 2021 року.

Чотири золоті медалі та нова генерація переможців.

Перша перемога дісталася Олександру Чеку з Чернігова, який виявився найуспішнішим у класі S8P — радіокеровані ракетні планери. У цій категорії учасник повинен не тільки здійснити політ на визначений час, але й максимально точно приземлити модель у центрі спеціально відведеної посадкової зони.

Юний спортсмен з Дніпра Матвій Державецький здобув друге золото для України. Він відзначився в класі S6A, де моделі після досягнення висоти спускаються за допомогою стримера — довгої гальмівної стрічки. Його завдання полягало у тому, щоб модель залишалася в повітрі протягом певного часу. Крім того, йому потрібно було використовувати дві моделі протягом трьох турів.

Для Надії Радченко чемпіонат у Влоцлавеку став першим досвідом участі в міжнародних змаганнях такого масштабу. На своєму дебютному континентальному турнірі українська юніорка завоювала три медалі в двох категоріях моделей.

Золото серед жінок та бронзу в загальному заліку вона виборола у класі S7, тобто моделі-копії на реалізм польоту. Спочатку модель проходить стендову оцінку, коли судді перевіряють її масштабну відповідність реальному прототипу, точність відтворення деталей, якість виготовлення та фарбування. Після цього оцінюють політ, під час якого модель має максимально реалістично відтворити циклограму польоту справжньої ракети-носія, копію якої створив спортсмен.

Ще одну бронзу Надія Радченко здобула у класі S5B, де моделі-копії змагаються у висоті польоту.

Четверту золоту медаль принесла доросла збірна України, яка перемогла в командному заліку класу S6A. У цьому самому класі президент Федерації ракетомодельного спорту України Ігор Волканов із Дніпра став бронзовим призером в особистому заліку.

Грами, секунди та невидимі повітряні струмені.

Ракетомодельний спорт -- це значно більше, ніж змагання на найбільшу висоту польоту. Спортсмени власноруч проєктують і виготовляють моделі ракет, ракетопланів, а потім змагаються у тривалості чи висоті польоту, точності посадки та відповідності моделі реальним прототипам і їхнім польотам. Кожен запуск стає практичним випробуванням знань із фізики, математики, аеродинаміки та інженерії. Різницю між перемогою і поразкою нерідко визначають кілька грамів маси, одна секунда польоту або незначна зміна напрямку вітру.

Перед початком змагань атлет повинен ретельно обчислити параметри своєї моделі, вибрати відповідний двигун, встановити правильне положення центру ваги і центру тиску, а також налаштувати систему аварійного порятунку. Під час самого польоту виникають фактори, які важко контролювати: напрямок і сила вітру, температура повітря, наявність хмар, а також підйомні і спускні потоки. Одним із ключових аспектів є терміки — невидимі потоки теплого повітря, які можуть підняти ракету і продовжити її політ. Спортсмену потрібно навчитися розпізнавати ці терміки за тонкими ознаками, такими як рух трави, зміни в температурі та вітрі, поведінка птахів, а також результати попередніх запусків.

Погода у Влоцлавеку постійно змінювала умови гри. Доводилося працювати як за сильної термічної активності, так і за слабких висхідних потоків, низької хмарності та мінливого вітру. У деяких класах за моделлю після запуску доводилося стежити цілою командою, щоб не втратити її з поля зору.

Нагороди, отримані попри війну.

Ці 15 медалей мають виняткову цінність для української команди. Війна в Україні кардинально змінила умови підготовки спортсменів. Через безпекові обмеження реалізація тренувань з ракетами стала значно ускладненою. Кількість доступних для занять майданчиків зменшилася, а можливості для комплексних тренувань часто залежать від обставин у певних регіонах.

У ракетомодельному спорті практичні тренування не можуть бути повністю замінені комп'ютерними симуляціями або діяльністю в майстерні. Навіть найкраще спроектована модель вимагає низки запусків, під час яких спортсмени оцінюють її стабільність, функціонування системи порятунку, реакцію на різні погодні умови та відповідність розрахунковим параметрам.

Попри обмежені можливості для підготовки, українські спортсмени зберігають конкурентоспроможність і продовжують перемагати на міжнародній арені. "За кожною медаллю стоять роки підготовки, десятки й сотні випробувань, робота спортсмена, тренера та всієї команди. Для нас зараз важливо не лише зберігати рівень українського ракетомодельного спорту, а забезпечувати наступність поколінь. Результати наших юніорів у Влоцлавеку показують, що вона є. Молоді українські спортсмени вже сьогодні конкурують із найсильнішими представниками Європи. Це означає, що попри всі виклики українська школа ракетомоделювання продовжує розвиватися", -- зазначає Денис Хміль, генеральний секретар Федерації ракетомодельного спорту України.

Більше, ніж просто спорт: ракетомоделювання як школа інженерної освіти.

Ракетомоделювання в Україні має глибокі корені. Протягом багатьох років гуртки, присвячені цьому хобі, функціонували при станціях юних техніків, центрах науково-технічної творчості та інших установах позашкільної освіти. Сьогодні ракето-моделювання все більше інтегрується зі спортивними елементами та практичною STEM-освітою. Учні не лише вивчають формули чи фізичні закони, а проходять повний інженерний процес: отримують завдання, розробляють модель, розраховують її характеристики, виготовляють, тестують, аналізують отримані результати, вдосконалюють конструкцію та беруть участь у змаганнях.

Помилки тут стають не невдачами, а джерелом даних. Якщо ракета відхилилася від траєкторії, потрібно перевірити її балансування та геометрію стабілізаторів. Якщо модель надто швидко спустилася, слід змінити параметри парашута або стримера. Якщо очікувана висота не досягнута -- проаналізувати масу, аеродинамічний опір і характеристики двигуна. Такий підхід дозволяє розвивати системне мислення, технічну творчість і вміння працювати з реальними інженерними завданнями. Для частини школярів звичайний ракетомодельний гурток стає першим кроком до майбутньої професії в аерокосмічній промисловості або технологічній галузі.

Федерація ракетомодельного спорту України активно співпрацює з освітніми установами, науково-технічними центрами та станціями юних техніків, залучаючи нових спортсменів до цього виду діяльності. Окрім того, розвиток ракетомоделювання та STEM-ініціатив в Україні отримує системну підтримку від громадської організації "Асоціація Ноосфера".

Наступна зупинка -- чемпіонат світу 2027 року

Чемпіонат Європи, що проходив у Влоцлавеку, став для української команди не лише змаганням за медалі, а й істотним кроком у підготовці до наступного великого виклику. У 2027 році спортсмени знову відвідають рідний аеродром Крушин, цього разу для участі у чемпіонаті світу FAI з ракетомодельного спорту.

Україна повернулася з Влоцлавека з 15 медалями. Проте важливість цього досягнення виходить далеко за межі простих чисел у звітах. Воно підтверджує, що українська школа ракетомоделювання не лише зберігає свої традиції, а й активно розвивається. Нове покоління модельєрів вже демонструє свою здатність до перемог на найвищих міжнародних аренах. Отже, український прапор на ракетомодельних змаганнях ще не раз буде підійматись у перемозі!