Угорське видання Telex дізналося про роль угорських спецслужб у затриманні в Угорщині інкасаторів українського "Ощадбанку" в березні 2026 року.
Цю інформацію повідомляє "Європейська правда" в статті від 27 серпня, заснованій на розмовах з джерелами.
Доповідь Офісу захисту конституції, що стала приводом для дій, нібито ґрунтувалася не на їхній власній інформації, а даних від Інформаційного відомства (зовнішньої розвідки). Це різні розвідувальні структури - перша з акцентом на протидію тероризму та внутрішню безпеку, друга - зовнішня розвідка, проте обидві за часів Орбана були під кураторством його близького соратника Антала Рогана.
Одна з версій свідчить, що Інформаційне відомство було більше зацікавлене не стільки у самій операції перевезення готівки до України через угорську територію, скільки у факті участі в конвої Геннадія Кузнєцова, колишнього високопосадовця СБУ. Дізнавшись про його неодноразові візити до Угорщини, вони почали більш активно відстежувати його діяльність.
В угорських розвідувальних колах виникли підозри, що призначення Кузнєцова на ці завдання було не випадковим. Його вважають близьким до Андрія Єрмака, а також привернули увагу до судового рішення, яке стосується його особи, ухваленого в Україні ще в 2011 році.
Підозри виникли також через те, що система перевезення готівки діяла не лише в напрямку України, але й з України до Європи. Українська сторона частково пояснювала це перевезенням зіпсованих банкнот. Додатково, лише кілька разів була запитана допомога угорської поліції для супроводу конвоїв, оскільки українські інкасатори за межами країни переміщуються без зброї. У зв'язку з цим, угорські чиновники, зосередившись на особі Кузнєцова, почали підозрювати можливі проблеми.
У кабінеті міністрів прийняли рішення, що зібрана Інформаційним агентством інформація є достатньою для вжиття заходів.
Опитані експерти висловили різні думки стосовно причин, чому саме контррозвідка, а не Інформаційне відомство, надала інформацію, що стала каталізатором для подальших дій. Одні з них вважають, що це було зроблено для того, щоб не розкривати роль зовнішньої розвідки. Інші ж припускають, що Інформаційне відомство уникало участі у справі, усвідомлюючи, що підстави для звинувачень у фінансових злочинах були дуже ненадійними.
Деякі джерела стверджують, що у відомстві потім були дуже невдоволені рейдом, тому що це зірвало їхні власні плани щодо Кузнєцова.
Нагадаємо, що в середині серпня Центральний слідчий підрозділ Головного управління з розслідування злочинів Національної податкової служби Угорщини (NAV) закрив кримінальну справу стосовно українських інкасаторів, які були затримані за підозрою у відмиванні коштів, оскільки не було виявлено складу злочину.
Угорський прем'єр Петер Мадяр нещодавно оголосив про початок розслідування стосовно дій певних угорських структур, які були пов'язані із захопленням українських інкасаторів та грошових коштів "Ощадбанку" у березні 2026 року.
#Українська мова #Україна #Європа #Угорщина #Прем'єр-міністр #Служба безпеки України #Слідчий #Тероризм #Конституція #Контррозвідка #Угорці #Відмивання грошей #Кримінальний процес #Поліція #Судове рішення (право) #Державний ощадний банк України #Злочинність #«Українська правда» #Аналіз розвідувальних даних #Розвідувальне відомство
