Ескалація конфлікту в США на Близькому Сході змінює співвідношення сил напередодні зустрічі Трампа та Сі.
Згідно з інформацією Bloomberg, усунення ще одного союзника Китаю з боку США може призвести до загострення напруженості між двома найбільшими світовими економіками та зміцнити зв'язки між Китаєм і Росією.
Після загибелі верховного керівника Ісламської Республіки Алі Хаменеї в результаті ракетних атак з боку Ізраїлю та США, міністр закордонних справ Китаю Ван І у неділю висловився на тему "неприпустимості відкритого вбивства лідера суверенної нації та спроби змінити режим". У ході телефонної бесіди зі своїм російським колегою він попередив, що дії президента США можуть призвести до загострення ситуації на Близькому Сході та занурити регіон у "безодню".
Видання підкреслює, що коментар високопосадовця з Китаю набуває особливого значення в контексті зусиль офіційних осіб обох країн, спрямованих на стабілізацію двосторонніх відносин напередодні візиту Дональда Трампа до Пекіна 31 березня для зустрічі з Сі Цзіньпіном. Додаткову складність ситуації додає те, що це вже друга особа, близька до Китаю, яку Трамп усунув з посади з початку року.
"Незважаючи на те, що Іран і Венесуела не є ключовими торговими чи військовими союзниками Китаю, посилення кампанії Трампа щодо зміни режиму ставить під сумнів, чи може наступною мішенню президента США стати лідер, який має значно ближчі зв'язки з Сі", - зазначає видання.
Згідно з припущеннями Джорджа Чена, партнера The Asia Group, нестабільна ситуація в Ірані, ймовірно, ще більше зміцнить зв’язки між Китаєм та Росією, оскільки Сі має намір забезпечити стабільність постачання нафти. Протягом вихідних обидві країни провели термінову зустріч Ради Безпеки ООН, вказуючи на те, що Москва охарактеризувала дії США як "необґрунтований акт військової агресії".
Китай імпортує приблизно 13,4% своєї морської нафти з Ірану. Це свідчить про те, що тривалі перебої у постачаннях можуть негативно вплинути на китайські компанії, які вже стикаються з труднощами на ринку нерухомості та зниженням споживчого попиту в країні.
До хаосу додається порушення повітряного простору на Близькому Сході.
Водночас всі ці потрясіння відбуваються напередодні одного з найважливіших політичних тижнів для Китаю, під час якого урядовці оголосять цілі економічного зростання на 2026 рік.
Окрім конфліктів на Близькому Сході, Китай стикається з напруженими ситуаціями на своїх кордонах, зокрема з новими сутичками між Афганістаном та Пакистаном, які спалахнули нещодавно. Пекін також залучений у дипломатичні суперечки з Японією щодо питання Тайваню. Ці обставини можуть вказувати на те, що Китай не зможе тривалий час приділяти увагу ситуації в Ірані.
Зростаюча нестабільність на окраїнах Китаю викликає все більше занепокоєння. Водночас, поглиблення військової співпраці між Росією та Північною Кореєю обмежує можливості для маневру Китаю й збільшує ризики ескалації конфлікту на Корейському півострові, контроль над яким Китай не може здійснити повною мірою, - зазначає старший науковий співробітник Інституту Близького Сходу Джон Калабрезе.
Попри зростання співпраці між Китаєм та країнами Близького Сходу, під час атак Трампа на Іран минулого року Китай дав зрозуміти, що його підтримка обмежена лише потужною риторикою та збереженням звичних торговельних відносин. Цей підхід також поширюється на найближчих союзників Китаю: уряд Сі надає дипломатичну підтримку Москві та постачає армії Путіна товари подвійного призначення, але уникатиме постачання зброї безпосередньо.
Світ більше не вірить у "правила", але й хаос не пропонує стабільності. У Мюнхені прозвучала нова формула: інтерес, підкріплений спроможністю. Чи означає це повернення до політики сили -- і яке місце в цій конструкції відведено Україні? Завідувач відділу Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Іжак у статті "Мюнхен-2026: правила для світу, заснованого на силі" аналізує сигнали Вашингтона й відповіді Європи.
#Росія #Іран #Дональд Трамп #Європа #Володимир Путін #Ізраїль #Китай (регіон) #Дипломат #Вашингтон, округ Колумбія #Міністерство закордонних справ #Пекін #Нафта #Японія #Північна Корея #Москва #Афганістан #Близький Схід #Сі Цзіньпін #Рада Безпеки Організації Об'єднаних Націй #Тайвань #Мюнхен #Венесуела #Торгівля #Пакистан #Алі Хаменеї #Корейський півострів #Національний інститут стратегічних досліджень #Президент (урядова посада) #Справа