У Трампа існує кілька можливих сценаріїв, які можуть мати різні наслідки для нього особисто, для України та для глобальної спільноти. Неправильний вибір може відкрити шлях до світового конфлікту. Інтерв'ю з Безсмертним.

Дональд Трамп висловив намір якнайшвидше завершити конфлікт в Україні, але зіткнувся з відмовою російського лідера Володимира Путіна навіть у питанні про припинення вогню. Кремль затягує переговори та нарощує військові дії проти України. Наприклад, 13 квітня два російські снаряди вразили місто Суми, внаслідок чого загинули 34 особи, багато з яких збиралися на службу у Вербну неділю. Раніше в Кривому Розі стався удар, що призвів до загибелі 20 людей. Польський міністр закордонних справ Радек Сікорський підкреслив, що команда Трампа повинна усвідомити, що Кремль "зневажає їхню добру волю".

Однак Трамп поки що надзвичайно поблажливий до Росії та все ще ворожий до України. Американський президент звинувачує президента Володимира Зеленського у початку війни та глузує з пропозиції українського лідера щодо продажу ракет ППО.

Прихильники Дональда Трампа стверджують, що він готовий діяти більш рішуче по відношенню до Росії, в той час як європейські лідери закликають до введення нових санкцій проти Москви, щоб ці заяви набули реального значення. Проте, поки що ці зусилля не приносять бажаних результатів.

Між тим, Росія та США продовжують узгоджувати ключові параметри угоди щодо врегулювання в Україні, говорить спецпредставник Трампа - Стів Віткофф, який усе більше стає схожим на "спецпредставника" Кремля, зважаючи на його дії. Остання "пропозиція" цього пана, яку нібито зараз розглядає Дональд Трамп, говорить, що найшвидшим способом забезпечити припинення вогню було б "дозволити Росії забрати чотири українські області та Крим, на які вона претендує, включно з територією, яку їй не вдалося завоювати".

В українському дипломатичному та політичному середовищі важливі питання обговорюються безпосередньо. У своєму ексклюзивному інтерв'ю для OBOZ.UA Роман Безсмертний висловив свої погляди на ці та інші ключові теми.

Після зустрічі з Путіним Стів Віткофф висловив думку, що "Сполучені Штати роблять кроки до укладення угоди з Росією стосовно України, і мирна угода включатиме вирішення питання "п'яти територій". Крім того, в документі будуть прописані кілька протоколів безпеки та інші геополітичні елементи.

Іншу пропозицію озвучив ще один спецпредставник Трампа Кіт Келлог. Основний фактор - поділ України на зони впливу різних країн. Обидва варіанти для України є негативними, особливо той, що ретранслює Віткофф, до якого Дональд Трамп прислухається зараз найбільше. На ваш погляд, президент США може все-таки перетнути "червоні лінії" України та погодитися на умови Путіна щодо окупованих територій та іншого?

Основним аспектом у цій ситуації є чітка позиція України, зокрема військово-політичного керівництва держави. Ця позиція є беззаперечною: Україна діє згідно з міжнародним правом і дотримується принципів територіальної цілісності та суверенітету, що відповідає статуту ООН та Конституції України. Тому будь-які дії, що виходять за межі цих норм, призводять до погіршення загальної системи безпеки. Дозвольте мені пояснити ці аспекти докладніше.

Це передбачає спочатку континентальний, а потім і глобальний конфлікт, оскільки в таких обставинах подібні дії лише підштовхнуть агресора до подальшої експансії, захоплення сусідніх земель і нападів на інші країни. Це потрібно добре усвідомлювати. Тому, коли виникає дискусія щодо територій, окупованих Росією, тих, хто її ініціює, варто одразу зараховувати до тих, хто сприяє загостренню світової війни.

Щодо Віткоффа та його висловлювань. На сьогоднішній день важко знайти в США сферу зовнішньої політики, до якої цей чоловік не був би причетний. Він займається питаннями Близького Сходу, конфліктом між Росією та Україною, а також ситуацією в Ірані. Згодом його залучають до обговорень щодо Сирії та інших регіональних проблем. Таким чином, він виконує безліч обов'язків, але спосіб, яким він це робить, заслуговує на окрему увагу. В питаннях Близького Сходу та українсько-російського конфлікту він веде діалог лише з однією стороною. Це не той випадок, коли функція посередника полягає в організації переговорів, а скоріше особа, яка відстоює інтереси конкретної сторони. Це важливо усвідомлювати, оцінюючи його тактичні підходи.

Стів Віткофф не має жодного досвіду в дипломатії, що зробило його вразливим для маніпуляцій з боку росіян під час його недавнього візиту до Санкт-Петербурга. Він прибув із завданням обговорити та досягти угоди щодо реалізації домовленості про припинення вогню, забезпечення безпеки енергетичної інфраструктури та зупинки бойових дій в акваторії Чорного моря. Крім того, він планував провести переговори про всебічне 30-денне припинення вогню, як його називають.

Коли він прибув туди, йому порадили не торкатися питань, які були у порядку денному, а зосередитися на інших темах. Це стосувалося загального обговорення мирної угоди. Проте реального документа не існувало. Віткофф провів 4,5 години, спілкуючись з російським лідером про нічого конкретного. Це й викликало невдоволення Дональда Трампа, адже він мав на меті досягти невеликої перемоги у вигляді перемир'я, а потім відступити з ситуації. Сьогодні Трамп навіть не може похвалитися хоча б тимчасовим припиненням вогню. Все, що відбувається, наближається до завершення переговорного процесу, схожого на "фініта ля комедія". Ситуація потроху заходить у глухий кут, оскільки виникають проблеми, з яких немає виходу. З одного боку, є "червоні лінії" України, що опираються на міжнародне право, а з іншого – ультимативні заяви з Москви. Отже, все це насправді зводиться до однієї теми - затягування переговорного процесу.

Отже, сьогодні ми маємо ситуацію, коли російський лідер висуває умови капітуляції для України, на що, природно, наша країна не може погодитися. При цьому є й Трамп, який сподівався швидко вирішити цю проблему й уникнути подальших конфліктів, але цього зробити не вдалося. Таким чином, війна продовжиться, і про будь-яке припинення вогню не може бути й мови?

- З моєї точки зору, порядок денний абсолютно не зміниться. Війна триватиме. Ба більше, вона фрагментарно буде загострюватися, виникнуть нові полум'я війни у світі. Це, найімовірніше, буде Сирія. Це може трапитися з балтійськими нашими партнерами, бо ці навчання, які заплановано на осінь у Білорусі за участю Росії, більш за все, спрямовані саме проти них. Росія проводить не лише публічну, а й приховану мобілізацію, формує окремі підрозділи. І їх не готують для українського фронту.

Більш того, стало відомо про укладені угоди між Кремлем, Північною Кореєю та Іраном, які стосуються збільшення постачання озброєння до Росії. Таким чином, те, що повідомляють західні медіа про можливі спроби російського лідера протестувати НАТО у 2025 році, виглядає дедалі більш ймовірним. Це також свідчить про те, що домовленостей із Вашингтоном у Путіна не буде. Ця ситуація викликає занепокоєння у Дональда Трампа, оскільки він, як уже згадувалося, прагне встановити конструктивні стосунки з Путіним.

Сьогодні всі ці аспекти зливаються в одну точку, що має ім’я Дональд Трамп. Проте, його здатність оцінити ситуацію така ж, як і в питаннях митної політики. Тож для президента США настав вирішальний момент, коли єдиним правильним кроком може стати зближення з союзниками, з Європою та формування спільної зовнішньої політики в нових умовах. Оточення Трампа, включаючи Рубіо, Келлогга та кількох представників Пентагону, намагається переконати його в необхідності цього, а також в тому, що не варто підтримувати дружні стосунки з Путіним. Однак я сумніваюся, що їм вдасться досягти успіху. Його прихильність до ідей Віткоффа та подібних йому залишається очевидною.

Чи є можливість змінити цю негативну обставину?

Суть справи полягає в тому, що всі ці озвучені проблеми вже мають розроблені рішення. Наприклад, питання ядерної угоди. Для цього необхідна тісна співпраця між Європою та Сполученими Штатами. Іранські представники також підтверджують це. Проте Дональд Трамп поки що не готовий до цього. Він прагне бути єдиним гравцем у цьому процесі і в подальшому вимагати вигоду від інших, стверджуючи, що саме він вирішив цю проблему.

Щодо ситуації на Близькому Сході, все виглядає аналогічно. Усі арабські держави одностайно висловлюють бажання зменшити вплив Ірану в регіоні. Вони готові разом розробити ініціативу, що стосується, зокрема, ситуації в Газі. Ізраїлю також важливо налагодити співпрацю з арабськими країнами, щоб реалізувати ідеї, які підтримує Дональд Трамп, зокрема Аврамові угоди, які передбачають створення Близькосхідного Союзу. Це дійсно блискуча концепція. Трамп усвідомлює її потенціал, але не може зрозуміти, що для її реалізації необхідна співпраця з арабським світом та Ізраїлем.

Щодо російської агресії, ситуація виглядає аналогічно. Необхідні спільні дії та реалізація чіткої концепції. Мир може бути досягнуто лише через силу, але ця сила повинна бути надана Україні. Це і є шлях до вирішення проблеми. Відключення постачання розвідувальних даних або озброєння для України лише посилює агресію проти неї. В даній ситуації надзвичайно важливі активні дії для відновлення спільного оборонно-промислового комплексу США та Європи. Натомість ми спостерігаємо скандальні заяви Трампа про те, що президент України прагне придбати ракети для системи ППО. Це може призвести до того, що Європа сама розгорне виробництво цих ракет на своїй території, а Німеччина, Франція та Велика Британія можуть ухвалити рішення про постачання не лише Storm Shadow та TAURUS, а й інших систем, які вже є в Європі. Адже стає зрозуміло, що коли США відмовляються постачати Україні ракети для систем протиповітряної оборони, єдиним варіантом залишиться Європа, здатна їх виробляти.

Чи може змінитися позиція Трампа щодо Росії та факторів, що сприяють завершенню війни? Зараз у його висловлюваннях домінує проукраїнська риторика. Він ухилився від відповіді на питання про санкції проти РФ у контексті воєнних злочинів, скоєних Росією та Путіним у Сумах, та продовжує повторювати абсурдні російські наративи щодо причин цього жахливого нападу. Після цього він знову звинуватив Володимира Зеленського у спровокуванні війни, навіть після подій у Сумах та Кривому Розі. Крім того, адміністрація Трампа відмовилася підтримати заяву G7, яка засуджує російський напад, заявивши, що "працює над створенням можливостей для мирних переговорів". Це свідчить про певну послідовність у його риториці. Виникає питання: чи не думаєте ви, що Москва та Вашингтон дійсно "готують пропозицію", яка незабаром буде оголошена? На цьому фоні нічого не повинно заважати їхній співпраці.

У подібних обставинах завжди важливо передбачити кілька можливих сценаріїв. Перший з них полягає в тому, що Трамп залишиться на своїй посаді і продовжить свою діяльність, що матиме певні наслідки для України та глобальної ситуації. Водночас, Міністерство фінансів США, реагуючи на дії Росії, розробило широкий спектр санкцій.

Є ще один дуже важливий факт. Трамп наполягав на тому, щоб у Конгресі не реєстрували закон про нові санкції, адже тоді це питання щодо Росії перебирає повністю на себе. Але ця двопартійна група з 50 сенаторів не зупинила рух законопроєкту, і він зареєстрований. Це свідчення того, що насправді всередині США є різні позиції. І тиск на Дональда Трампа буде зростати, це очевидно. Якщо вже навіть експрезидент Байден перестав мовчати, то це вже багато про що свідчить. І це після лише трьох місяців перебування Дональда Трампа при владі. Найважливіше, що почало серйозно ламати ситуацію - звіти, які було озвучено в Конгресі. Наприклад, того ж голови Європейського командування Збройних сил США і Верховного головнокомандувача Об'єднаних збройних сил НАТО в Європі Крістофера Каволі. Якщо уважно подивитися на стенограми його виступу, то він там каже ключові речі. Допомога Україні має зростати, тому що це й захист Європи, якій дійсно загрожує велика небезпека від Росії. Тому в цьому плані у мене вже сумніву немає, що середня ланка американського істеблішменту перебуває на боці України, Європи та партнерів. Як діятиме в цій ситуації Дональд Трамп, мені дуже важко сказати, але проблем у нього побільшає. Тому ще одна дорога для Трампа, очевидно, йде до імпічменту або просто до того, що люди його випруть з Овального кабінету. Тому що напруженість в американському суспільстві зростає.

Третій сценарій розвитку подій стане реакцією на вкрай незадовільну поведінку з точки зору Дональда Трампа, російського лідера. Я не сумніваюся, що Трамп і його команда прекрасно усвідомлюють, як Путін маніпулює ними. Він розуміє, що відсутність повного припинення вогню та навіть відмова від переговорів щодо мирного вирішення конфлікту в Чорному морі — це дуже серйозні питання. Адже на недавніх переговорах у Туреччині представників Росії взагалі не було. Це свідчить про те, що, з одного боку, Москва ігнорує ініціативи Трампа, а з іншого — Європа наполягає на необхідності тиску на Росію. Безумовно, усе це вплине на Трампа. Я не виключаю можливість зміни його позиції. Адже, якщо поглянути на ситуацію, останнім часом санкції не лише не знімали, а й продовжували розробляти нові. Проте загалом ситуація залишається непередбачуваною та складною, і це не додає нам оптимізму.

- Чергове засідання у межах формату Рамштайн зібрало представників із 51 країни. Маємо збільшення безпекового фінансування у поточному році на 23 млрд доларів та низку інших ініціатив. Попри те, що США фактично усунулися від участі у цьому форматі, він усе-таки живий?

На мою думку, роль Рамштайну буде лише зростати. Останнє засідання відбулося на значно вищому рівні, ніж попередні. Ось чому. Якщо раніше фінансування здебільшого надходило від Сполучених Штатів, цього разу близько п’ятнадцяти країн внесли свої пропозиції. Це має велике значення. Під час публічної частини прозвучав один невеличкий виступ, у якому зазначалося, що "ми повинні обговорити спільні проекти з Україною". Це свідчить про те, що європейські країни переходять до нової стадії - інвестування в українське виробництво, впровадження інновацій та фінансування. Тому очевидно, що в питанні підтримки України найближчим часом відбудуться вагомі зміни.

Ще один фактор. На засіданні були не тільки європейські країни, а й Нова Зеландія, Австралія, Південна Корея і так далі. Насправді розгортається дуже серйозна робота щодо допомоги Україні та компенсації того, що не робитимуть Сполучені Штати.

В Україні з офіційним візитом перебував генеральний секретар НАТО Марк Рютте. Чи є цей візит простою формальністю, чи все ж він несе в собі певний практичний зміст?

Цей візит був присвячений технологічним аспектам, а також участі НАТО у спільних проектах з Україною за фінансової підтримки Європейського Союзу. Рютте прибув не лише для вшанування пам'яті загиблих, але й щоб висловити побажання швидкого одужання тим, хто отримав поранення під час жахливих обстрілів у Кривому Розі, Сумах та Одесі. Цей візит також мав на меті обговорення питання технологічної допомоги з боку Європи та НАТО для зміцнення обороноздатності України.