Вчені намагаються з'ясувати, чому поряд із покійною виявили можливі залишки ягняти або козеняти.
В Баварії археологи натрапили на могилу кельтської жінки, яка датується 2300 роками, і містить бронзові прикраси та залишки маленької тварини. Ця знахідка стала основою для вивчення поховальних практик місцевих спільнот залізної доби. Поховання було виявлено в 2024 році під час розкопок на вулиці Санкт-Флоріан-Штрасе в Зендені, про що повідомило видання Arkeonews.
Поряд із знахідками знаходилися темний браслет і залишки тварини. Вчені вважають, що це могло бути ягня або козеня. Кісткові рештки були виявлені біля стегна покійної, поруч із незвичайно багатим набором ювелірних виробів. Присутність тварини в похованні змусила археологів ретельніше вивчити ритуали поховання спільнот залізної доби в південній частині Німеччини.
У 2024 році під час археологічних розкопок на вулиці Санкт-Флоріан-Штрасе в Зендені було виявлено поховання. Знахідки були представлені Баварським земельним управлінням охорони пам'яток (BLfD) на конференції "Археологія в Баварії", яка відбудеться з 30 жовтня по 1 листопада 2026 року.
Поховання відноситься приблизно до 250 року до нашої ери. У ньому виявлено значну колекцію прикрас, які зберігались поруч із жінкою протягом більше 2300 років. Її щиколотки прикрашали великі бронзові кільця, а інші прикраси розташовувались біля її рук. Серед знайдених предметів був також темний браслет, виготовлений із сапропеліту — осадового матеріалу, багатого на органічні речовини, з якого майстри епохи заліза виготовляли різноманітні декоративні вироби.
Особливу увагу викликають вироби з бронзи. Два кільця оздоблені опуклими елементами, що нагадують вузли, надаючи їм виразного вигляду. У поєднанні зі застібкою для одягу та іншими прикрасами, ці предмети допомагають уявити, як могла виглядати жінка, підготовлена до поховання. Сполучення бронзи з темним сапропелітом також може свідчити про свідомий підбір різних матеріалів та технік декорування.
Цей комплект прикрас може свідчити про високе соціальне становище жінки в її громаді. У суспільствах залізного віку такі предмети могли акцентувати увагу на добробуті, індивідуальності та соціальному ранзі. Проте точне значення виявлених артефактів поки залишається невизначеним. Однак, поховання вказує на ретельну підготовку до обряду, в якому особисті прикраси покійної відіграли важливу роль.
Найбільш незвичайною знахідкою виявилася кістка маленької тварини, що знаходилася поблизу стегна жінки. Керівник розкопок, доктор Маттіас Лайхт, висловлює припущення, що ці залишки могли належати ягняті або козеняті, хоча точний вид поки що не встановлений. У BLfD цю знахідку класифікують як Speisebeigabe — їжу, яка була залишена для померлої. Проте Лайхт також зазначав, що тварина могла виконувати роль ритуального підношення або мати особистий зв'язок із жінкою.
Такі знахідки є досить рідкісними. Це ускладнює дослідникам процес порівняння та формулювання остаточних висновків. Щоб зрозуміти, чому тварина опинилася в цій місцевості, важливо вивчити розташування кісток та з'ясувати, чи була похована ціла тварина чи лише її частини. На даний момент дослідники ще не з'ясували причину, чому її залишили поруч з покійним.
Могила кельтської жінки -- частина значно ширшого археологічного простору Зендена. Під час розкопок у північній частині міста виявили сліди поселень, споруд і поховань різних періодів. Вони свідчать, що протягом багатьох століть громади поверталися на цю саму територію.
Нагадаємо, що поблизу Сіаня в Китаї також досліджують мавзолей Шанчжаояо, який може належати імператриці-вдові Хуаян. Вона була прийомною бабусею першого китайського імператора Цінь Ши Хуанді. Навколо центральної гробниці археологи виявили 45 менших поховань. Науковці дослідили останки 43 людей і встановили стать 30 із них -- усі виявилися жінками.
Недалеко від Вроцлава в Польщі археологи виявили стародавнє поховання чоловіка, яке вразило незвичними поховальними дарами. Це місце поховання, що належить до приблизно 2900 року до нашої ери, пов'язують із культурою шнурової кераміки. Поряд із тілом були знайдені бурштинові намистини, крем'яне лезо, а також бойова сокира, виготовлена з серпентиніту. Антрополог Павел Домбровський зазначив, що 42 зуби з отворами в коренях, ймовірно, слугували для створення намиста.
#
