У Гаазі у віці 84 років помер колишній командувач армії боснійських сербів Ратко Младіч, засуджений до довічного ув'язнення за геноцид, воєнні злочини та злочини проти людяності. Він був однією з ключових військових фігур під час війни в Боснії та Герцеговині 1992-1995 років і безпосередньо пов'язаний із масовими вбивствами у Сребрениці.
У своїх останніх роках життя Младіч перебував у спеціальному підрозділі ООН для утримання засуджених у Гаазі, де його здоров'я значно погіршилось. Сербські медіа повідомили про його смерть, а цю інформацію також підтвердили міжнародні новинні агенції.
Які факти відомі про кончину Младіча?
Згідно з інформацією, яка надходить з сербських медіа, Ратко Младіч пішов з життя в лікарні, розташованій в центрі утримання ООН у Гаазі. Він довгий час страждав від серйозних захворювань і знаходився під постійним медичним спостереженням.
У 2026 році адвокати Младіча кілька разів подавали клопотання про його звільнення або переведення до Сербії у зв'язку з різким погіршенням його здоров'я. У травні суд ООН відхилив ці запити, підкресливши, що Младіч отримує всю необхідну медичну допомогу на території Нідерландів.
У липні син генерала Дарко Младіч заявляв, що його батько перебуває у критичному стані та має дуже високий ризик смерті.
За які злочини було засуджено Младіча?
Ратко Младіч виступав як один з ключових військових лідерів боснійських сербів у період конфлікту в Боснії та Герцеговині. З 1992 по 1995 рік він займав посаду голови Генерального штабу Збройних сил Республіки Сербської.
Його звинуватили, зокрема, у переслідуванні та насильницькому переміщенні боснійських мусульман і хорватів, тероризуванні цивільного населення Сараєва, захопленні заручників із числа миротворців ООН та геноциді.
Найвідомішим інцидентом стала трагедія в Сребрениці. У липні 1995 року війська боснійських сербів окупували місто, внаслідок чого загинули понад 8 тисяч боснійських мусульман - чоловіків і підлітків. Цей випадок став одним із найжахливіших злочинів, скоєних в Європі після завершення Другої світової війни.
Младіч також отримав визнання за свою відповідальність за злочини, пов'язані з блокадою Сараєва, внаслідок якої загинуло тисячі цивільних осіб.
"Боснійський м'ясник" та роки укриття
У світових медіа Младіч нерідко отримував прізвисько "м'ясник з Боснії". Після закінчення конфлікту він тривалий час уникав міжнародного правосуддя.
Міжнародний трибунал для колишньої Югославії висунув проти нього обвинувачення у 1995 році. Однак заарештувати генерала вдалося лише 26 травня 2011 року в Сербії.
Його затримали в селі Лазарево, що знаходиться неподалік від Зренянина. Після цього Младіча доставили до Гаазького трибуналу.
Безстрокове ув'язнення
Судове розглядання справи Младіча стартувало в 2012 році. Він не вважав себе винним і категорично відкидав всі пред'явлені йому обвинувачення.
У листопаді 2017 року Гаазький суд виніс вирок, призначивши йому довічне ув'язнення. Младіча визнали винним за багатьма пунктами обвинувачення, зокрема у вчиненні геноциду, вбивств, переслідувань, терору проти цивільного населення та інших злочинних діях.
У 2021 році апеляційний суд остаточно затвердив вирок про довічне ув'язнення.
Таким чином, до самої смерті Младіч залишався ув'язненим у Гаазі.
Яке значення мав Младіч у конфлікті в Боснії?
Младіч обіймав посаду начальника штабу армії Республіки Сербської і фактично виконував функції головного військового керівника сербів Боснії.
Він координував військові дії під час майже чотирирічної облоги Сараєва. Його підрозділи також були залучені до атак на мусульманські анклави, такі як Сребрениця та Жепа.
Младіч входив до складу військового керівництва боснійських сербів, що складалося з трьох ключових фігур. Політично його асоціювали з Радованом Караджичем, який на той час очолював боснійських сербів, а в більш широкому контексті — з режимом президента Сербії та Югославії Слободана Мілошевича.
Завдяки величезному масштабу злочинів, вчинених під час війни, справа Младіча набула статусу однієї з найзначніших у сфері міжнародного кримінального правосуддя. Його судовий вирок у контексті Сребрениці став важливим прецедентом у справах про геноцид в Європі.
Нагадуємо, що в травні 2026 року Україна надала Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду свіжий комплект доказів, що стосуються депортації та незаконного утримання українських в'язнів на території Росії. Ці матеріали охоплюють більше 1800 осіб з Херсонської та Миколаївської областей.
Також OBOZ.UA повідомляв, що Україна зверталася до Міжнародного кримінального суду через атаки Росії на енергетичну інфраструктуру. Установі надано інформацію про причетних до ударів для розширення звинувачень щодо посадових осіб, які вже фігурують у розслідуваннях МКС, а також встановлення нових винуватців.
#Росія #Україна #Європа #Депортація #Нідерланди #Організація Об'єднаних Націй #Друга світова війна #Сербія #Міжнародний кримінальний суд #Геноцид #Гаага #Боснія і Герцеговина #Злочини проти людяності #Югославія #Сараєво #Серби Боснії та Герцеговини #Хорвати #Боснійська війна #Сребрениця #Серби #Військовий злочин #Генеральний штаб #Злочинність #Правосуддя #боснійці #Довічне ув’язнення #Звернення #Енклава #Герцеговина #Армія Республіки Сербської #Радован Караджич #Облога Сараєва #Президент Сербії #Слободан Мілошевич #Керівник апарату #Міжнародний кримінальний трибунал щодо колишньої Югославії #Зренянін
