Європа не брала участі в ухваленні рішення про проведення операції на Близькому Сході і не зовсім усвідомлює її мету.
Про це заявили президенти Чехії і Латвії Петр Павел та Едгарс Рінкевичс після переговорів у Ризі, повідомляє Укрінформ.
"У Європі поки що існує невизначеність щодо справжніх цілей цієї військової операції на Близькому Сході. Ми чули, що мова йде про знищення іранської ядерної та балістичної програм, а деякі аналітики навіть зазначають, що можливою третєю метою є зміна режиму. Проте жодна з цих інформацій не була офіційно підтверджена. Тому ми не можемо з упевненістю стверджувати, який буде остаточний військовий результат цієї кампанії," - висловив думку чеський лідер, згадуючи про коментарі президента США Дональда Трампа, який заявляв, що операція майже досягла своїх цілей.
Павел вважає, що Європа повинна продовжувати тиснути на Іран у цій ситуації, щоб змусити його погодитися на перевірки ядерної програми. Це включає можливість укладення нової угоди з МАГАТЕ, яка б забезпечила контроль за ядерними об'єктами, а також співпрацю з країнами регіону для стабілізації обстановки після завершення активних бойових дій.
"Продовження конфлікту не відповідає інтересам Сполучених Штатів, Ізраїлю, країн регіону, а також Китаю та азійських держав, оскільки всі вони відчувають наслідки нестабільності на ринках, зокрема в секторі енергетики, пов'язаному з газом і нафтою. Для Європи важливо забезпечити стабільність не лише через коливання цін на енергоресурси, а й через можливість нових міграційних хвиль, що може виникнути внаслідок нестабільної ситуації. Тому всім нам слід докладати зусиль, щоб змусити сторони розпочати переговори і знайти шляхи для нормалізації обстановки," - зазначив президент Чехії.
За словами Павела, цей конфлікт матиме прямий вплив на Європу, тому в ЄС необхідно обговорити його наслідки і їх подолання.
Рінкевичс зазначив, що однією з проблем є те, що Європейському Союзу потрібно чимало часу для того, щоб організуватися, провести обговорення стратегії та визначити спільну позицію.
"Я вже розпочав зусилля щодо досягнення спільної позиції Європейського Союзу, щоб він міг одностайно, через дипломатичні канали, реагувати на цей конфлікт і координувати свої дії відповідно до ситуації. ...На даний момент ми опинилися в умовах, коли можемо лише вести діалоги з лідерами країн регіону та співпрацювати в трансатлантичних рамках, щоб сприяти зниженню напруженості в конфлікті, використовуючи дипломатичний та політичний тиск на Іран у зв'язку з його ядерною програмою та програмою збагачення урану. Ми також взаємодіємо з іншими державами регіону, щоб знайти мирне вирішення цієї проблеми," - зазначив лідер Латвії.
Він зазначив, що "Європа не була залучена тоді, коли Сполучені Штати та Ізраїль ухвалили рішення про початок військової операції,.. і рано говорити, чим вона закінчиться".
Рінкевичс зазначив, що конфлікт на Близькому Сході вкотре підкреслив необхідність реформування дипломатичних і політичних процесів Європейського Союзу. Він підкреслив, що ЄС зможе здобути серйозне визнання лише в разі зміцнення своїх позицій у технологічній та військовій сферах.
Президент Латвії зазначив, що "особливий романтичний етап 1990-х", схоже, підійшов до кінця і, на жаль, не відновиться. Натомість світ знову входить в період конфлікту різних цінностей, де силу намагаються використовувати, нехтуючи міжнародними нормами. Це становить серйозну загрозу для малих держав.
"І єдиний спосіб вижити -- це працювати разом у регіональних форматах і намагатися максимально підтримувати міжнародне право... Сьогодні у нас значно більше друзів, у нас є історичний досвід, який багато чого нас навчив, і ми бачимо, що навіть країни, які перебувають у значно слабшому становищі, як Україна, продовжують боротися, і це велике натхнення для нас", - підсумував Рінкевичс.
Як повідомляв Укрінформ, президент Чехії Петр Павел раніше заявив, що конфлікт на Близькому Сході має потенціал для розширення та активізації радикальних елементів на Заході.
#Іран #Дональд Трамп #Укрінформ #Україна #Європа #Атлантичний океан #Європейський Союз #Ізраїль #Китай (регіон) #Міжнародне агентство з атомної енергії #Нафта #Президент Чеської Республіки #Чеська Республіка #Уран #Близький Схід #Природний газ #Західна Європа #Латвія #Міжнародне право #Президент Латвії #Ядерна програма Ірану #Міграція людей #Сорочка #Справа