Вже більше сорока років минуло з тих пір, як на дні Тихого океану було здійснено експеримент із видобутку корисних копалин з великих глибин. Результати виявилися значно більш негативними, ніж передбачалося.
У 1979 році в глибинах Тихого океану було проведено експеримент з видобутку корисних копалин. Наслідки цього експерименту все ще помітні. Хоча природа поступово відновлюється, вона не повернулася до свого первісного стану до втручання людини. Справжній вплив цих змін на океанські екосистеми залишається нерозкритим, повідомляє Indian Defence Review.
1979 року компанія Ocean Minerals Company провела експеримент із глибоководного видобутку корисних копалин у зоні Кларіон-Кліппертон Тихого океану. Вони намагалися з'ясувати, чи можна використовувати гірничі машини на морському дні. Наслідки вивчили вчені, випустивши дослідження в журналі Nature. У ньому вони проаналізували, чи зможуть екосистеми глибоководних районів океану відновитися.
У центральній частині Тихого океану давно видобувають корисні копалини, зокрема особливо цінні нікель і кобальт. Однак у зоні Кларіон-Кліппертон живуть спеціалізовані види, яким може нашкодити видобуток корисних копалин. Незважаючи на те, що минуло понад чотири десятиліття після експерименту, сліди, залишені гірничими машинами, видно і сьогодні.
"Сліди великого самохідного видобувного апарату, залишені 44 роки тому, мають майже такий самий вигляд, як якби їх зробили вчора, - прокоментував доктор Адріан Гловер, науковий співробітник Музею природної історії в Лондоні й один зі співавторів дослідження.
Збереження слідів підкреслює довгостроковий вплив глибоководного видобутку. На відміну від більш динамічних екосистем суші, океанські глибини відновлюються повільно.
Хоча певні процеси відновлення вже можна спостерігати, маленькі рухливі організми, наприклад ксенофіофори, які є великими істотами, схожими на амеби, почали колонізувати пошкоджені території, зокрема в районах, де здійснювалися гірничі роботи.
Ці знахідки є свідченням повернення життя в регіон. Однак більші, нерухомі істоти, такі як губки, що прикріплені до морського дна, не повернулися в значній кількості.
На думку дослідників, тривалий процес відновлення ставить під сумнів, скільки часу буде потрібно екосистемам для їхнього повного відновлення та чи є це взагалі можливим.
Зазначається, що експеримент із видобутку корисних копалин 1979 року торкнувся лише невеликої ділянки - 0,4 кв. км. Однак у регіоні пропонується провести великі гірничі роботи, які можуть охопити до 70 000 кв. км. Цифри підкреслюють труднощі оцінки екологічних наслідків. Як зазначив доктор Гловер:
"Складно, а можливо, навіть й неможливо, розширити екологічний вплив від окремого порушення до масштабів екосистем або глобальних наслідків."
Він підкреслив важливість проведення додаткових досліджень для того, щоб краще усвідомити реальний вплив видобутку на океанське біорізноманіття, оскільки існують невідомі екологічні ризики.
Як повідомляв УНІАН, нещодавно оприлюднили дослідження, яке свідчить, що понад 99% океанських глибин залишаються для людства таємницею. Водночас ці глибоководні екосистеми відіграють ключову роль у регулюванні клімату, адже вони поглинають близько 90% надмірного тепла та приблизно 30% вуглекислого газу, який вивільняється в атмосферу внаслідок людської діяльності.
#Організм #Клімат #Теплова енергія #Екологія #Атмосфера Землі #Тихий океан #Експеримент #Індія #Біорізноманіття #Корисні копалини #Екосистема #Природа (газета) #Вуглекислий газ #Губка #Океан #Дно океану #Кобальт #Нікель. #Гірнича виробка
