Чи сприяє переведення годинників збереженню електричної енергії в Україні?
Верховна Рада прийняла закон, що скасовує перехід на літній та зимовий час, ще в липні минулого року. Планувалося, що в жовтні Україна востаннє змінить годинникові стрілки, а з 1 січня 2025 року країна перейде на постійний "зимовий час".
У пояснювальній записці наводяться політичні та медичні підстави для скасування даного заходу. Політичний аспект стосується зміцнення національної безпеки, оскільки Росія на контрольованих нею територіях запроваджує московський час. Що стосується медичної складової, то зазначається, що "сезонні зміни" часу негативно позначаються на фізичному і психічному здоров’ї людей. Крім того, з переходом на літній або зимовий час спостерігається загострення хронічних захворювань.
Також, як стверджують творці законопроєкту, "існують докази, що переведення годинників не сприяє економії енергії". Проте, це не завжди було очевидно, адже раніше багато держав впроваджували цю практику з метою оптимізації енергетичних ресурсів.
Вважається, що концепція сезонного переведення стрілок вперше виникла у США завдяки Бенджаміну Франкліну. У 1784 році, коли він перебував у Франції на посаді посла, Франклін запропонував цю практику з метою зменшення витрат на свічки. На початку XX століття ця ідея отримала подальший розвиток у Великій Британії, де король Едвард VII навіть запровадив "літній час" на своїх територіях.
На рівні держави вперше змінили стрілки годинників Німеччина та Австро-Угорщина. У 1916 році, під час Першої світової війни, вони спочатку навесні перевели годинники на годину вперед, а восени - назад на таку ж кількість часу. Незабаром їхній досвід перейняли Великобританія та США, які запровадили "літній час" в період війни, аби зекономити паливо для виробництва електроенергії.
Перехід на регулярне переведення годинників у США розпочався в 1966 році, а в Європі - у 1980-х роках. Це рішення було зумовлене необхідністю економії ресурсів на фоні світової нафтової кризи. У той же час, аналогічні заходи були введені і в СРСР, що охопило також й радянську Україну. Після здобуття незалежності Україна кілька разів змінювала свою політику щодо сезонного переведення годинників. Проте, у 1996 році було прийнято рішення зупинитися на системі літнього та зимового часу. Відтоді, в останню неділю березня стрілки годинників переводять на годину вперед, а в останню неділю жовтня – на годину назад.
На сьогодні такої практики дотримуються близько 70 країн світу, зокрема майже всі країни Європи. Але безліч країн - особливо в Азії та Африці - відмовилися від цього. Серед них лише за останні 10 років Азербайджан, Іран, Йорданія, Намібія, РФ, Сирія, Туреччина та Уругвай.
На питання, чи дійсно переведення годинників у сучасному світі допомагає заощаджувати електроенергію, досі немає однозначної відповіді. Різні міжнародні дослідження ставлять під сумнів цю ідею. Наприклад, австралійський звіт про регіони, які запровадили літній час на два місяці раніше звичного терміну з метою підготовки до Олімпіади-2000, показав, що хоча населення зменшило споживання електрики в вечірні години, додаткова година вуличного освітлення знівелювала цей позитивний ефект.
Єльський університет у США провів дослідження в штаті Індіана в період з 2004 до 2006 року, яке показало, що після переведення годинників споживання енергії зросло на 1%. Це сталося через підвищене використання кондиціонерів та обігрівачів. Додатково, метааналіз 44 досліджень, проведений у 2018 році в різних країнах, виявив зниження споживання на 0,34%. Однак дані з цих досліджень варіюються залежно від використаних методів.
В Туреччині після введення постійного літнього часу в 2016 році не було зафіксовано жодних суттєвих економій електроенергії. Отже, зробити однозначні висновки в цьому контексті є складним завданням, оскільки ефективність економії електрики значною мірою залежить від географічних особливостей та демографічних характеристик країни.
Чимало фахівців висловлюють скептицизм щодо того, чи справді переведення годинників має вплив на енергетичну систему. Вони вважають цю практику застарілою і без належного економічного обґрунтування в сучасному технологічному контексті, у порівнянні з 1980-ми роками. А якщо й існує якась економія, то вона, на їхню думку, перебуває в межах статистичної похибки.
Після того, як Верховна Рада в липні ухвалила закон про скасування сезонного переведення годинників, міністр енергетики Герман Галущенко, здається, поставив крапку в цьому питанні.
"Що стосується переведення часу. Енергетика обрахувала з точки зору, наскільки це вплине на споживання, на скільки це буде драматично для того, щоб переходити чи не переходити... Драматичного впливу на енергетику ми не бачимо", - казав він на годині запитань до уряду.
Директор центру "Психея" Геннадій Рябцев пояснює, що, коли готували законопроєкт, депутати зверталися до міністерства й отримали відповідь, що будь-які дані, які доводять ефект економії електроенергії, відсутні.
"Можна сказати, що твердження про економію голослівні. Немає розрахунків, які підтверджували б її наявність. Чомусь вважається, що такий ефект є. Але ніхто не може навести розрахунків на його користь", - розповів він РБК-Україна.
З іншого боку, існує підтверджений негативний вплив на здоров'я людей, і дослідження Міністерства охорони здоров'я свідчать про те, що протягом кількох тижнів після "сезонних переведень" годинника на годину вперед або назад спостерігається зростання кількості викликів швидкої медичної допомоги, зазначає фахівець.
Він вважає, що Україні слід встановити "зимовий час", узгоджений із сонячним.
"Якщо, наприклад, комусь не підходять наявні години роботи, завжди є можливість встановити інший графік. Сьогодні багато компаній вже не дотримуються єдиного початку робочого дня, як це було в епоху СРСР. Крім того, підприємства можуть самостійно регулювати робочий час, враховуючи ефективність своїх співробітників," - зазначив Рябцев.
Тема переведення годинників уже давно не про економію електроенергії. Чи будуть українці переводити стрілки вперед 30 березня 2025 року, поки неясно. Закон про скасування цієї сезонної практики лежить на столі президента із серпня.
#Росія #Іран #Франція #Українці #Україна #Європа #Африка #РБК-Україна #Президент (державна посада) #Радянський Союз #Північна та Південна Америка #Німеччина #Паливо #Азія #Сирія #Москва #Сполучене Королівство #Послуги екстреної медичної допомоги #Свічка. #Енергетична галузь #Електрична енергія #Азербайджан #Підприємницька діяльність #Австралія #Перша світова війна #Хвороба #Туреччина #Король #Йорданія #Психологія #Годинник #Австро-Угорщина #Едуард VII #Уругвай #Намібія
