У 2024 році Україна поставила амбітну мету створити мільйон FPV-дронів і змогла її перевищити. Тепер залишається питання: яка мета буде визначена на 2025 рік?
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що Україна виробить понад 2,5 млн дронів цього року. Але насправді ця цифра не відповідає дійсності, адже у владних кабінетах давно поставили собі більш амбітну планку - 4,5 млн штук.
За даними співрозмовників ЕП з оборонної галузі, рішення про закупівлю 4,5 млн дронів народилось на Ставці Верховного Головнокомандувача в січні цього року. Воно продиктоване ризиками зривів іноземних постачань озброєнь, обмеженнями вітчизняного виробництва снарядів та успіхами операторів БПЛА у знищенні ворогів.
Дрони дійсно замістили Україні багато традиційних засобів ураження. За словами головнокомандувача Олександра Сирського, у січні 49% знищень ворожої техніки відбувалось за допомогою саме FPV-дронів. Тож цьогоріч держава прагне в рази масштабувати явище ударних безпілотників на фронті, компенсуючи ними свої слабкі сторони.
Для досягнення нової мети необхідно використати всі наявні ресурси українських виробників. Як зазначив міністр оборони Рустем Умєров, планується виробництво 4,5 мільйонів дронів, що складає загальний потенціал вітчизняних компаній до 2025 року.
Україні потрібно буде знайти фінансові ресурси, оптимізувати логістику, підвищити контроль якості, виявити способи зниження цін і організувати виробництво боєприпасів для цих дронів. Вирішення цих складних завдань визначатиме можливість країни протистояти викликам у 2025 році.
Ціни на FPV-дрони на ринку варіюються в широких межах. Це залежить від набору функцій, якості використовуваних деталей, надійності виробника та вміння покупця знайти вигідні пропозиції.
Кодифікований безпілотник, що управляється дистанційно або з можливістю донаведення через прозору процедуру, можна придбати за 15-20 тисяч гривень. У той же час, середня вартість одного дрону на оптоволоконній основі, який є значно дорожчим, але не менш важливим у асортименті Brave1, становить близько 40 тисяч гривень.
Проте в кожному конкретному випадку вартість може варіюватися. Ефективність управлінських процесів визначить, чи призведе тридцятикратне зростання обсягу державних закупівель до зниження цін завдяки "ефекту масштабу", або ж, навпаки, викличе підвищення вартості через підвищений попит та неорганізовані закупівлі.
Згідно з попередніми оцінками ЕП, вартість та різноманітність FPV-дронів можуть призвести до того, що для придбання 4,5 мільйонів одиниць знадобиться більше ніж 100 мільярдів гривень. Які джерела фінансування можуть бути використані для цієї мети?
Первинним джерелом фінансування є бюджет Агенції оборонних закупівель (АОЗ). У 2025 році Міністерство оборони (МО) планує виділити 44 мільярди гривень на FPV-дрони. Як зазначив директор департаменту закупівель МО Гліб Канєвський, ця сума, безумовно, буде збільшена, оскільки держава наразі активно шукає способи залучення додаткових коштів для придбання цих безпілотних апаратів.
Певну частину контрактів можуть профінансувати західні партнери. Наприклад, Нідерланди висловили готовність долучитись до контрактування українських виробників дронів.
Другим джерелом фінансування є бюджет Державної служби спеціального зв'язку (ДСЗЗІ). Цього року планується виділити 47 млрд грн в рамках проєкту "Армія дронів". Важливо зазначити, що кошти не лише підуть на придбання FPV-дронів, але й на розвиток наземних роботизованих платформ, "бомбувальників", "розвідників" та дорогих далекобійних безпілотників.
Третім джерелом фінансування є бюджети військових підрозділів. Щомісяця Міністерство оборони буде виділяти бригадам по 2,5 мільярди гривень, що в сумі становитиме 30 мільярдів гривень на рік, для придбання безпілотних літальних апаратів. Додатково, військові частини отримають ще до 10 мільярдів гривень з перерахування 10% від податку на доходи фізичних осіб військовослужбовців.
Крім того, фінансування закупівель бригад на мільярди гривень забезпечують благодійні фонди та місцеві ради. Таким чином, військові отримають понад 40 млрд грн для придбання, з яких значна частина буде витрачена на українські FPV-дрони та китайські безпілотники, подібні до Mavic.
Четвертим джерелом є ініціатива "Лінія дронів", яка передбачає залучення додаткових коштів для чотирьох провідних підрозділів безпілотних літальних апаратів. На даний момент на закупівлю дронів і супутнього обладнання, необхідного для їх ефективної експлуатації операторами, вже виділено 4,6 мільярда гривень. Цей проєкт має потенціал для розширення впродовж наступного року.
Тобто загалом держава здатна акумулювати понад 140 млрд грн, які можуть бути використані для закупівлі дронів.
"Процес укладання контрактів триватиме безперервно протягом всього року. Агенція планує підписати багато угод на початку року, оскільки до неї надійшли значні фінансові ресурси. Військові підрозділи підключатимуться впродовж року, оскільки вони отримують фінансування щомісячно. Вже укладено контракт на частину з 4,5 мільйона дронів, включаючи угоди, що були підписані минулого року", - зазначив Канєвський.
Фактично держава хоче збільшити закупівлі дронів майже в три рази. Тож виникає питання: чи спроможні вітчизняні виробники взагалі виробити таку кількість БПЛА.
З цим проблем не має бути. За даними ЕП, в Україні є щонайменше три великих компанії, які здатні робити понад 100 тис FPV-дронів на місяць. І це не враховуючи десятки середніх та сотні маленьких виробників.
У 2024 році українська оборонна промисловість виготовила 2,2 мільйона FPV-дронів. Проте в асоціації "Технологічні сили України" (ТСУ), що об'єднує провідних виробників безпілотних технологій, висловили занепокоєння через те, що 63% виробничих потужностей залишаються недовантаженими. Як зазначили в асоціації, у минулому році підприємства не змогли виготовити 1,6 мільйона FPV-дронів через брак замовлень.
Якщо об'єднати 2,2 мільйона виготовлених дронів та 1,6 мільйона, що ще не були вироблені, отримаємо загальну потенційну можливість у 3,8 мільйона FPV-дронів лише за минулий рік. Ця потужність продовжить збільшуватися з укладанням нових великих угод у 2025 році.
Плани державного замовника щодо укладення контрактів на 4,5 мільйона дронів слугують потужним стимулом для виробників активізувати свої виробничі потужності та залучати нові інвестиції. Однак важливо проявити обережність, щоб уникнути повторення ситуації, коли компанії вкладали кошти у нові можливості, але в підсумку не отримували достатньої кількості контрактів, як це відбувалося минулого року.
Виробникам необхідно усвідомлювати, який саме орган буде укладати з ними контракти в найближчому майбутньому, оскільки в даний момент процес закупівель є досить непередбачуваним, - зазначила директор ТСУ Катерина Михалко в коментарі для ЕП.
За інформацією Канєвського, остаточна сума в плані закупівель може зазнати змін протягом року. Це, зокрема, буде залежати від частоти ворожих атак та актуальності технології FPV-дронів на передовій. Наразі ж контракти укладаються відповідно до графіку, встановленого на початку року.
Викликом для держави може стати визначення спроможності кожної окремої компанії під час укладання контрактів. Неодноразово в українській оборонній галузі виникали випадки, коли профільні органи та виробники видавали бажане за дійсне під час визначення спроможностей заводу поставити велику кількість продукції. У підсумку це закінчувалось штрафами та недопостачанням зброї на фронт.
Одним із важливих аспектів є доцільність придбання 4,5 мільйонів дронів, оскільки можливості армії ефективно впровадити таку велику кількість ударних безпілотників можуть виявитися обмеженими. Серед можливих труднощів — недостатня "пропускна здатність" навчальних закладів, брак операторів, відсутність необхідної інфраструктури, або ж елементарна потреба в дронах типу "мавік", які зазвичай використовуються разом із FPV-дронами.
Невідомо, яким чином проходила дискусія на Ставці, але, напевно, військове командування має чітке уявлення про свої дії.
Минулого року різке зростання державного замовлення FPV-дронів супроводжувалось проблемами з якістю дронів та їхньою актуальністю на полі бою. Ситуація з постачаннями і донині залишається неоднорідною.
Один з командирів підрозділу Нацгвардії поділився з ЕП інформацією про те, що на початку 2024 року існували серйозні труднощі з безпілотниками, які були надані державою. Однак тепер "Армія дронів" змогла вдосконалити систему оцінки ефективності дронів, що дозволяє задовольняти 80% потреб підрозділу. Якість самих безпілотників значно покращилася.
Окрім того, командир 3-ї окремої штурмової бригади Андрій Білецький у ефірі НВ підкреслив, що дрони, які закуповуються, швидко втрачають актуальність, поки державні замовлення доходять до лінії фронту. Тому безпілотники часто доводиться модифікувати самостійно.
Для того щоб уникнути розширення наявних хронічних проблем у сфері закупівель разом із зростанням кількості дронів, держава має намір ввести ряд нововведень.
Один з ключових аспектів - це децентралізація процесу закупівлі дронів, що надасть бригадам можливість самостійно придбати необхідну техніку. Такий підхід суттєво прискорить постачання і дасть змогу обирати саме ті моделі дронів, які найкраще відповідають потребам кожного підрозділу.
Експеримент, спрямований на значне збільшення фінансування військових підрозділів, стартував наприкінці 2023 року, коли уряд надав їм можливість використовувати 10% від військових податків для здійснення закупівель. Проте виявилося, що одним із головних недоліків цієї ініціативи є брак досвідчених фахівців у сфері закупівель, які не мали можливості ефективно реалізувати та контролювати витрати великих коштів.
З моменту того часу численні військові підрозділи мали змогу здобути новий досвід та підвищити рівень кваліфікації своїх спеціалістів з закупівель. Це стало можливим, зокрема, завдяки ініціативі "Проєкт 100", яка отримала фінансування від Міністерства оборони та Великої Британії.
У грудні 2024 року президент Володимир Зеленський видав указ про підвищення прямих фінансових асигнувань для військових бригад, а міністр оборони Рустем Умєров офіційно запровадив нову посаду уповноваженого, відповідального за закупівлі у військових підрозділах.
Друга зміна - активніше використовувати інструмент внесення корективів у замовлення протягом його виконання, щоб на фронт потрапляли лише технологічно актуальні дрони.
"Вимоги до виробників продовжать посилюватись, зокрема, в аспектах адаптивності та гнучкості. Якщо ми укладаємо угоду на постачання мільйона дронів протягом року, а технологічні зміни відбуваються кожні три місяці, виробники повинні бути готові коригувати характеристики без підвищення вартості. Ми вже мали подібний досвід, і це стане звичним, оскільки всі чули про випадки, коли закуплені дрони доводиться доопрацьовувати військовими." – зазначив Канєвський.
Міністерство оборони планує ліквідувати інститут військових представників, відомий як "прийомка", з метою підвищення якості продукції. Як зазначив Умєров, це дозволить прискорити процеси перевірки та адаптувати контроль якості до стандартів НАТО.
Третій аспект полягає у зміні підходів до процесу закупівель. Як зазначили кілька джерел з числа виробників дронів, минулого року АОЗ стикалася з труднощами при укладанні контрактів на FPV-дрони. Представники, відповідальні за це, часто змінювалися, а сам процес проходив повільно і без достатньої прозорості.
Однією з ключових реформ, які має намір реалізувати новий керівник АОЗ Арсен Жумаділов, є запровадження системи Dot-Chain Defence для закупівлі дронів. Процес функціонування цієї системи виглядатиме наступним чином: військовослужбовець з підрозділу заходить на спеціалізований сайт, вибирає FPV-дрони з каталогу та узгоджує своє замовлення з командиром.
Для придбання безпілотників кожна команда отримає окремий бюджет, який буде надано АОЗ. Частина фінансування буде гарантованою, тоді як інша частина залежатиме від результативності роботи підрозділу. У каталозі дронів вони будуть згруповані за категоріями, мати відгуки та цінові пропозиції, подібно до маркетплейсів.
Після формування замовлення, командир відправляє запит на АОЗ. Система збирає річні та місячні замовлення з різних бригад, а Агенція на їх основі робить велике замовлення виробникам.
Отже, підрозділ без посередників зможе самостійно визначати, які дрони має постачати Агенція, тоді як виробник отримуватиме інформацію про актуальні потреби у своїй продукції в режимі реального часу. Це дозволить йому оперативно виготовляти та організовувати доставку безпосередньо до підрозділу.
В Агенції ЕП повідомили, що функціонал системи зі збору річного замовлення вже готовий, а відповідна постанова Кабміну на погоджені в Міноборони.
"Система, розроблена Жумаділовим, здатна зменшити середню закупівельну ціну на 50%. Це дозволить в рамках того ж бюджету отримати значно більше дронів. Наразі деякі компанії, які постачають продукцію для АОЗ, пропонують ціни, які майже вдвічі вищі за наші на аналогічні або навіть менш функціональні вироби. У разі конкурентних закупівель вони або повинні були б знизити ціни, або взагалі зникнути з ринку," - зауважив Олексій Бабенко, директор компанії Vyriy drone, одного з провідних виробників FPV-дронів в Україні, в інтерв'ю ЕП.
Ще один спосіб підвищити прозорість - перевести частину закупівель FPV-дронів у закритий модуль Prozorro. За даними "Наші Гроші", на першому такому тендері Держспецзв'язку зміг зменшити закупівельну ціну дронів одразу на 62%. Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров заявив, що держава поставила ціль закуповувати принаймні половину дронів через Prozorro у 2025 році.
На думку Бабенка, якщо будуть успішно впроваджені прозорі та конкурентні процедури у закупівлі, держава цілком здатна поставити армії навіть 6 млн дронів. Якщо, звісно, буде така потреба.
#Україна #Військовослужбовці #Командир підрозділу #Оболонка (снаряд) #Боєприпаси #Бригада #Безпілотний літальний апарат #Армія США #Інвестиції #Володимир Зеленський #НАТО #Нідерланди #Прем'єр-міністр #Китай (регіон) #Бюджет #Українська гривня #Міністерство оборони (Україна) #Номер військової частини #Головнокомандувач #Логістика #Сполучене Королівство #Міністр оборони #Уряд України #Держава (політичний устрій) #Дрон #Військова галузь #Військово-промисловий комплекс #Верховний Головнокомандувач #Михайло Федоров
