Росія залежить від іноземних технологій для видобутку нафти та газу з глибоководного шельфу, тому в минулому вона залучала до співпраці потужну американську енергетичну компанію ExxonMobil. У 2011 році цей американський партнер уклав угоду з російською державною компанією "Роснефть" щодо спільної розвідки та видобутку вуглеводнів у Карському, Чукотському морях і морі Лаптєвих, які розташовані на півночі Росії у Північно-Льодовитому океані.
Протягом року співпраці компанія успішно завершила буріння однієї розвідувальної свердловини в Карському морі, в результаті чого було виявлено велике родовище з вражаючими запасами газу (приблизно 422 мільярди кубічних метрів) та нафти.
Влітку 2014 року, після російської окупації Криму та вторгнення на Донбас, США та ЄС запровадили санкції проти РФ. Зокрема, санкційний режим забороняв американським та європейським компаніям ввозити на російську територію обладнання та технології для видобутку вуглеводнів на глибоководному шельфі. Санкції одразу поклали край спільному проекту в Арктиці.
В останні дні вересня 2014 року компанія ExxonMobil оголосила про припинення участі в більшості своїх проектів у Росії та зупинку співпраці з "Роснефть". Міністерство фінансів США надало американським нафтовим компаніям обмежений термін для безпечного завершення буріння розвідувальної свердловини в Карському морі.
У жовтні 2014 року компанія "Роснефть" оголосила про плани продовжити буріння в арктичних водах власними ресурсами. Проте фактичне відновлення незалежних робіт відбулося лише в 2020 році, коли "Роснефть" змогла пробурити кілька свердловин та виявити два нових газових родовища. У 2022 році компанія шукала підрядників для подальшої розробки цих родовищ. Після цього нової інформації про діяльність "Роснефти" в Арктиці не надходило. Таким чином, вихід її американського партнера, який володів сучасними технологіями, значно ускладнив розробку газових запасів на арктичному шельфі Росії.
Спільні дії Росії та США в 2010-х роках були зумовлені зацікавленістю американської сторони у великих запасах газу за межами країни. Відтоді у США відбулася так звана "сланцева революція". Між 2004 і 2014 роками в країні активно почали використовувати нові технології для видобутку нафти та газу зі сланцевих порід, що призвело до зростання видобутку газу на 40%, за даними Управління енергетичної інформації США, з 553 до 779 мільярдів кубічних метрів. Протягом 20 років (з 2004 по 2024) видобуток газу в США зріс у 2,1 рази, досягнувши 1,1 трильйона кубічних метрів.
Ці успіхи дозволили США стати вагомим гравцем на ринку газового експорту. Згідно з даними Управління енергетичної інформації США, у період з 2004 по 2024 рік експорт газу зріс в дев'ять разів — з 24 до 218 мільярдів кубометрів.
Крім того, адміністрація Дональда Трампа оголосила про намір активізувати розвиток власної нафтогазової галузі, запровадивши ініціативу під назвою "Drill, baby, drill" (в перекладі "Бури, крихітко, бури"). Під час свого виступу в Конгресі 5 березня Трамп озвучив наміри реалізувати великий газовий проект в Алясці. Раніше президент США зустрічався з керівниками численних американських компаній, ставлячи перед ними завдання максимально зосередити виробництво та інвестиції в межах країни. У світлі значних обсягів видобутку газу та політики протекціонізму, США зацікавлені в просуванні власного видобутку, замість інвестування в складні родовища, розташовані далеко за кордоном.
"Це лише розмови про проекти США в російській Арктиці. Ідеї щодо розробки арктичного шельфу з'явилися на початку 2010-х, але після російського вторгнення в 2014 році все призупинилося. Тепер обстановка змінилася. Чому американці мають вкладати в російський газ, якщо у них є власні ресурси? Їм важливо просувати свій газ, а не залежати від іншого", - зазначив у коментарі РБК-Україна експерт у нафтогазовій сфері, президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар.
У США вже сформували всю необхідну інфраструктуру для видобутку та транспортування газу, призначеного як для внутрішнього ринку, так і для міжнародних поставок, зазначає фахівець. На 13 січня 2025 року, за даними Управління енергетичної інформації США, на атлантичному узбережжі функціонують вісім терміналів для експорту зрідженого природного газу. У той же час, в російській Арктиці видобуток газу стикається з серйозними труднощами через низькі температури, недостатньо розвинену інфраструктуру та значну відстань до споживачів.
"Це видобуток в умовах Арктики, а не на території Техасу, де вже існує вся необхідна інфраструктура. Я вважаю, що інформація про переговори з енергетичних проектів в Арктиці є лише пропагандистськими розмовами в медіа. Як можна транспортувати цей газ? Для цього потрібні танкери з посиленим льодовим класом. Це призводить до додаткових витрат, які суттєво знижують потенційний прибуток від арктичних проектів," - зазначив Михайло Гончар.
Газ, що добувається в північних морях, потребує транспортування, яке здійснюється шляхом перетворення його на рідину та вивозу у спеціально призначених танкерах. Наразі санкції, запроваджені західними країнами, включаючи США, продовжують діяти проти російського зрідженого природного газу (LNG). Ці обмеження зокрема стосуються використання танкерів, призначених для роботи в умовах льоду, які необхідні для транспортування російського LNG з арктичного регіону в зимовий період.
Наприкінці жовтня 2024 року один з газових терміналів Росії, Arctic LNG-2, що належить приватній компанії "Новатек", призупинив процес зрідження та відвантаження газу. Це сталося через те, що санкції відлякали можливих покупців і ускладнили експлуатацію танкерів, призначених для роботи в умовах льоду.
"Проект Arctic LNG-2 був призупинений через санкції з боку США, і саме тому російська сторона намагається переконати прихильників Трампа у необхідності їх перегляду", - зазначив Михайло Гончар.
Експерт зазначив, що Сполучені Штати не мають наміру скасовувати ці конкретні санкції.
"На мою думку, це не той випадок, коли санкції можуть бути переглянуті, адже це означало б, що США підтримали б свого конкурента в повторному захопленні європейського ринку, але вже через зріджений газ, а не трубопроводи. Я вірю, що у цій ситуації Вашингтон не зробить кроки назустріч Москві", - зазначив він.
Михайло Гончар акцентував увагу на тому, що Сполучені Штати та Російська Федерація змагаються за постачання зрідженого природного газу (LNG) до європейських країн. Згідно з даними звіту European LNG Tracker, який видається Інститутом енергетики та фінансового аналізу, у 2024 році Росія збільшила обсяги постачання LNG до Європи, зайнявши друге місце в структурі імпорту після США. Імпорт російського газу склав 21,8 мільярда кубічних метрів, тоді як американські постачання досягли 62,8 мільярда кубометрів. Незважаючи на те, що частка США у загальному імпорті втричі перевищує російську, можливе підвищення ролі конкурента на європейському ринку не є вигідним для Вашингтона.
#Росія #Дональд Трамп #Аляска #Європа #Сполучені Штати #Російська мова #Президент (державна посада) #Європейський Союз #Оцінка розвідданих #Північна та Південна Америка #Вашингтон, округ Колумбія #Нафта #Донецький вугільний басейн #Москва #Експорт #Міжнародні санкції щодо Росії (2014—дотепер) #Роснефть #Природний газ #Танкер (судно) #Арктика #Зріджений природний газ #Техас #Вуглеводень #Родовище (родовище корисних копалин) #Карське море #Свердловина (земля) #Континентальний шельф #Свердловина #ExxonMobil #Море #Басейн річки #Море Лаптєвих #Чукотське море #Північний Льодовитий океан
