Які зміни чекають на цінову ситуацію в Україні та що прогнозується на 2025 рік?

Які причини прискорення споживчої інфляції восени 2024 року? Які перспективи попереду?

Інфляційні процеси в Україні перевищують найгірші прогнози, і навіть Національний банк визнає, що темпи зростання цін "значно прискорилися".

Одночасно фахівці застерігають від паніки та наводять доводи, що загальний рівень добробуту не зазнає негативних змін.

LIGA.net досліджувала, які зміни відбуваються з цінами в Україні та які прогнозовані тенденції на майбутнє.

Які товари здорожчали цієї осені?

Згідно з інформацією Держстату, у жовтні 2024 року річна споживча інфляція зросла до 9,7%, піднявшись з 8,6% у вересні. Лише за другий місяць осені ціни на товари та послуги для споживачів підвищилися на 1,8%.

Зокрема, стрімко дорожчали продукти харчування - на 10,7% р/р. Тобто наприкінці жовтня цього року в середньому ціни були на 10% вищими, ніж у жовтні 2023 року.

Ціни на алкогольні та тютюнові товари зросли ще швидше, ніж передбачалося. Також помічено дещо прискорене підвищення адміністративно регульованих цін і вартості пального.

Значно прискорилося підвищення вартості лікарських засобів, медичних товарів та обладнання.

У секторі послуг ціни зросли навіть більшою мірою, ніж вартість продуктів харчування - на 11% у річному вимірі. Це стосувалося, зокрема, послуг у галузі охорони здоров'я, телекомунікацій та особистого догляду.

Проте, зростання цін на транспортні послуги та витрати на експлуатацію власного транспорту, а також страхування, стало більш повільним.

Непродовольчі товари подорожчали менше, ніж продукти харчування - зростання склало 2,9% у річному вимірі.

Які причини підвищення цін?

Ще у травні середні темпи зростання цін в Україні були значно нижчими - близько 4-5%. Це було навіть менше, ніж планував Національний банк.

Що ж сталося останніми місяцями?

Основною причиною, яку зазначають представники влади та фахівці, є суттєве скорочення урожаю в аграрному секторі. Це сталося внаслідок несприятливих погодних умов, які спостерігалися протягом літа та на його завершення.

"Спекотні умови без опадів влітку та на початку осені цього року суттєво вплинули на врожайність, терміни дозрівання та якість ряду овочів і фруктів, що, в свою чергу, відобразилося на їх доступності. Зокрема, ціни на овочі з борщового набору та більшість фруктів зросли швидшими темпами. Також спостерігалося підвищення цін на помідори та огірки в порівнянні з минулим роком, хоча в жовтні їхнє подорожчання стало повільнішим", - зазначили в НБУ.

Ці ж аргументи наводять незалежні спеціалісти.

"Скорочення врожаю, наприклад, зернових олійних культур і от, наприклад, пшениці ми очікували ще на початку року, тому що трохи знизилися площі посівні. Але чого не очікували, так це різкого скорочення урожаю овочів та фруктів. Саме через посуху він знизився на третину проти того, що ми мали у 2023 році. І саме ці два складники споживчого кошика зросли в ціні найбільше", - каже голова департаменту макроекономічних досліджень фінансової групи ICU Віталій Ваврищук.

Згідно з інформацією, наданою Держстатом, ціни на свіжі овочі на сьогоднішній день перевищують рівень жовтня 2023 року приблизно на 60-70%.

Зростання цін на сировину, корми та виробничі витрати, включаючи витрати на електроенергію, мало значний вплив на вартість борошна, круп, молока і м'яса. На думку фахівців Національного банку, саме ці фактори стали причинами того, що в цьому році зниження цін на яйця відбулося значно повільніше.

Цього року, внаслідок інтенсивної переробки цукрового буряка нового врожаю, спостерігається зниження цін на цукор.

Подорожчання харчів загалом суттєво вплинуло на загальні цінові дані.

"В Україні харчові продукти складають близько 40% споживчого кошика, що свідчить про їхню значущість. Відтак, всі події в аграрному секторі, які впливають на ціну продуктів харчування, безумовно, мають істотний вплив на загальний рівень цін та інфляцію", - зазначає Ваврищук.

Оскільки середні доходи населення України залишаються на низькому рівні, більша частина цих коштів витрачається на покриття основних потреб, зокрема на продукти харчування. Якщо до цього списку додати витрати на тютюн, алкоголь і безалкогольні напої, то загальна частка таких витрат перевищує 50% від споживчого кошика.

У загальному контексті, чим більше країна досягає економічного благополуччя, тим більша питома вага послуг у загальному споживанні домогосподарств. У більшості розвинених держав послуги займають провідну позицію в споживчому кошику, переважаючи над товарами. Це, в свою чергу, зменшує їхню залежність від коливань цін на аграрному ринку чи ринку продовольчих товарів.

Ситуація в аграрному секторі, хоча й є важливим чинником, що сприяє зростанню цін, не є єдиним фактором. Інші причини включають брак кваліфікованих працівників, що змушує роботодавців значно підвищувати офіційну заробітну плату, іноді до 20%. Це, в свою чергу, впливає на вартість товарів і послуг, що пропонуються підприємствами.

Іншим важливим аспектом є девальвація гривні, що перевищує 10% з моменту, коли Національний банк увів режим керованої гнучкості валютного курсу у жовтні 2023 року. Імпортери та роздрібні продавці враховували зростання витрат на дорожчий долар у своїх цінах, що призвело до перенесення цих витрат на кінцевого споживача.

Хоча зараз цей фактор вже практично вичерпаний, вважає Ваврищук.

Які очікування щодо зимово-весняного періоду 2025 року?

Національний банк передбачає, що в найближчі місяці ціни на продукти можуть збільшитися через неврожай, великі бюджетні витрати внаслідок війни, швидке зростання заробітних плат та нестачу електроенергії під час опалювального сезону. Ці фактори сприятимуть подорожчанню товарів.

У жовтневому прогнозі Національний банк України передбачав, що інфляція перевищить 10% у січні 2025 року. Однак згодом було визнано, що цей процес може відбутися раніше запланованого.

Вже навесні наступного року аналітики прогнозують зниження рівня інфляції. Наприкінці 2025 року вона досягне 6,9% і поступово наблизиться до цільового показника Національного банку України, який становить 5%.

Згідно з інформацією, наданою Національним банком, цьому процесу сприятимуть "політика процентних ставок і валютних курсів НБУ, а також збільшення пропозиції продуктів харчування та зменшення зовнішнього цінового тиску".

Попри те, що фахівці зазначають, що оптимістичні прогнози Національного банку можуть бути під загрозою через обставини, на які він і уряд не мають впливу, такі як "зовнішні шоки", зокрема, ті, що пов'язані з кліматичними змінами або військовими конфліктами.

Загалом, недержавні аналітики висловлюють позитивні прогнози щодо швидкості інфляції.

"У наступному році, ймовірно, ми знову зможемо спостерігати за нормальним урожаєм картоплі, яблук, моркви та інших овочів і фруктів. Малоймовірно, що в червні наступного року відбудеться чергове підвищення тарифів на електроенергію. Нагадую, що протягом останніх двох років тарифи на електроенергію для населення зростали на 60-65% у червні, що суттєво вплинуло на рівень інфляції. У наступному році, скоріш за все, ми не станемо свідками такого підвищення. Це, в свою чергу, має сприяти уповільненню темпів інфляції", - зазначає Ваврищук.

Інвестбанкір Сергій Фурса взагалі каже, що нинішнє пришвидшення рівня цін не вплине на загальні середні статки українців.

"Реальні доходи українців, з урахуванням інфляції, вийдуть у 2025 році на рівень 2021 року, року до повномасштабного вторгнення. І це прогноз, який дає і НБУ, і аналітики.

"Як таке може бути? Адже доходи збільшуються швидше, аніж рівень інфляції," - зазначає Фурса у своєму блозі на Цензор.НЕТ.

Зокрема, він зазначає, що за три роки повномасштабної агресії інфляція в Україні досягла 46% у гривневому вираженні. При цьому заробітна плата в гривнях зросла ще більше.

"Будь-хто може скористатися калькулятором і підрахувати, згадавши, яким був курс гривні в 2021 році. Це можна не брати до уваги або ж можна безрезультатно метушитися і висловлювати невдоволення через злидні. Але це залишається математичним фактом. Із задоволенням підтверджується постійним зростанням споживчих витрат українців у магазинах. І так, це дійсно те саме економічне диво, яке відбувається під час війни, підтримане допомогою з Заходу", - зазначає Фурса.