Коли українці чують термін "військові закупівлі", їхні думки майже завжди збігаються: це асоціюється зі скандалами, завищеними витратами, корупційними схемами та гучними арештами. І, зазвичай, виникає небажання занурюватися в деталі цієї проблеми.
В останні місяці 2023 року Державне бюро розслідувань взяло під варту Ігоря Гринкевича, одного з ключових постачальників Міністерства оборони. Виникли підозри щодо його причетності до шахрайських схем, пов'язаних із контрактами на постачання одягу та продуктів харчування, внаслідок яких держава понесла втрати не менше ніж на мільярд гривень.
Нещодавно Служба безпеки України повідомила про викриття розкрадання 1,5 мільярда гривень, які були виділені на закупівлю артилерійських снарядів для Збройних сил України. Крім того, існував контракт на постачання продуктів харчування на суму понад 13 мільярдів гривень, у рамках якого ціна на яйця становила 17 гривень за одиницю, а вартість картоплі перевищувала ціни супермаркетів у центральній частині Києва.
Ці випадки створюють у суспільстві спрощене уявлення: військові закупівлі постають як складний, таємничий і майже завжди непрозорий процес.
Проте існує й інший аспект, про який згадують набагато менше.
Досі існує думка, що ключові закупівлі для армії здійснюються централізовано, через спеціалізовані організації, відповідальні за оборонні закупівлі, зокрема, Агенцію оборонних закупівель. Це, звичайно, вірно, але не є повною картиною.
Існує альтернативна децентралізована система. Децентралізовані закупівлі означають, що замість централізованого підходу — коли "Київ проводить закупівлі і розподіляє ресурси" — конкретні військові підрозділи самостійно придбають необхідне в оперативному порядку. Це може стосуватися дронів, засобів електронної боротьби, ремонту техніки, генераторів або матеріалів для укріплень. Таким чином, рішення ухвалюються на рівні бригад і підрозділів, що дозволяє швидше реагувати на реальні потреби на фронті, без тривалого очікування затверджень від центральних органів.
Протягом 2025 року військові підрозділи витратили більше 180 мільярдів гривень на децентралізовані закупівлі. Це не просто "незначні витрати", а йдеться про критично важливі ресурси: дрони, засоби радіоелектронної боротьби, транспортні засоби та запчастини, інженерне обладнання, будівельні матеріали та електроніку.
У Збройних силах України налічується близько 650 військових підрозділів, які мають право проводити закупівлі. Обсяги витрат на ці потреби зростають майже на 100% щороку з 2022 року.
Цінність децентралізованих закупівель -- у швидкості та гнучкості. Саме вони дозволяють оперативно закривати потреби, з якими централізована система фізично не встигає впоратися в умовах інтенсивної війни.
Згідно з законодавством, військові підрозділи мають право здійснювати закупівлі за рахунок державного бюджету, субвенцій та благодійних внесків. Проте, на практиці, особи, відповідальні за закупівлі, стикаються з "біполярним" правовим середовищем.
З одного боку існує оборонне законодавство, а з іншого – цивільне. Дві важливі постанови Кабінету Міністрів: №1275 та №1178, прийняті у 2022 році, зазнали 19 та 38 змін відповідно. І це ще без урахування спеціалізованих законів, підзаконних актів та великої кількості внутрішніх нормативних документів, що регулюють діяльність Міністерства оборони України та Збройних Сил.
Процес закупівлі може займати від 3 до 24 днів. На теорії це виглядає швидко, але на практиці все залежить від професіоналізму людини, яка займається цим.
Проблема в тому, що тривалий час у військових частинах навіть не існувало окремої посади закупівельника. Функція була -- людей не було. Ці обов'язки покладали на офіцерів із зовсім іншими задачами.
В результаті виникають помилки, побоювання щодо конкурентних процесів, ухилення від відкритих тендерів та постійні суперечки з казначейством і аудиторами.
У 2023 році спільно з партнерами з Проєкту реформування оборонних закупівель та Офісу підтримки змін Міністерства оборони України ми ініціювали новий експеримент: надання індивідуальної підтримки закупівельникам у п'яти військових частинах.
Результати вразили. У одній з секцій показник дотримання закупівельних вимог підвищився з 21% до 77%, тоді як частка успішно проведених конкурентних процедур зросла з 0% до 60%.
Де нуль був не через злий умисел. Частина просто не знала, як правильно проводити конкурентні закупівлі і купувала все прямими договорами.
Так виник "Проєкт 100" — безкоштовний курс з освіти та консалтингу для спеціалістів у сфері військових закупівель, що народився з реальних потреб на місцях.
Ми свідомо обрали не йти шляхом чергової масштабної реформи, адже в умовах війни немає часу на тривалі інституційні зміни. Натомість, ми зосередили увагу на людях — на тих, хто вже зараз відповідальний за закупівлі у військових підрозділах, і від рішень яких залежить оперативність та якість забезпечення.
Першочергова концепція була досить простою: підвищити рівень професіоналізму 100 закупівельників у 100 військових підрозділах, забезпечивши їх не лише теоретичними знаннями, а й практичними інструментами для щоденного виконання своїх обов'язків.
Навчальний процес включає аналіз реальних випадків, підтримку менторів та допомогу в проведенні конкретних закупівель — від етапу планування та вибору методів до укладання контрактів і підготовки звітів. Такий підхід дає можливість учасникам миттєво впроваджувати набуті знання на практиці, що сприяє швидкому зменшенню помилок, затримок та страху перед конкурентними процедурами.
Роман, відповідальний за закупівлі в 429-му полку безпілотних систем "Ахіллес", ділиться спогадами про свої перші кроки так:
Я випадково опинився у сфері військових закупівель. Спочатку я був зовсім не в курсі, з чого варто почати. Мені потрібно було одночасно ознайомитися з законодавчими аспектами, отримати електронний підпис, знайти постачальників і при цьому не витратити час, що в даному випадку вимірюється людськими життями.
За його словами, найбільше викликів полягає в дотриманні темпу роботи та збереженні високої юридичної якості. Придбати "щось" недостатньо. Важливо виконати це коректно та в потрібний момент.
Наталія, представниця 116-ї бригади ТрО, вступила у сферу військових закупівель, маючи за плечима досвід з цивільного життя. Однак саме навчання стало тим чинником, який подарував їй впевненість у своїх силах.
Під час роботи бригади на Покровському напрямку вона організувала термінову закупівлю бензо- й акумуляторних пилок для укріплення позицій.
"Коли військові діляться відео, демонструючи роботу придбаних тобою інструментів, ти усвідомлюєш, що твоя діяльність безпосередньо впливає на їхню боєздатність," -- зазначає вона.
З квітня до жовтня 2024 року навчання завершили 106 учасників. Наразі ми співпрацюємо з більш ніж 383 фахівцями з закупівель, які представляють понад 200 військових підрозділів.
Онлайн-курси на Prometheus та в "Армія+" пройшли понад 2800 військових. Але потреба значно більша.
Ми не сподіваємося на швидкий кінець війни, тому зосереджуємося на підвищенні ефективності в регіонах. У 2026 році ми маємо намір розширити наші навчальні програми, впровадити нові онлайн-формати та продовжити вдосконалення нормативної бази.
Модель децентралізованих закупівель виступає доповненням до централізованих процесів, з чим погоджуються наші партнери з НАТО, які активно вивчають нашу практику децентралізованих закупівель. Ми та наші союзники усвідомлюємо, що в умовах сучасної війни, що характеризується високою інтенсивністю бойових дій, децентралізовані закупівлі є необхідністю.
#Українці #Збройні сили України #Оболонка (снаряд) #Бригада #НАТО #Українська гривня #Міністерство оборони (Україна) #Номер військової частини #Законодавство #Підприємництво #Уряд України #Служба безпеки України #Державний бюджет #Суспільство #Картопля #Корупція #Електроніка #Електричний генератор #Дрон #Київ #Державне бюро розслідувань (Україна) #Будівельний матеріал #Цінність (етика та соціальні науки) #Децентралізація
