Отримання допомоги від Міжнародного валютного фонду також пов'язане з ухвалою Європейської комісії.
Європейська комісія стикається з новими викликами у своїх зусиллях щодо використання заморожених російських активів для підтримки України, зокрема Бельгія значно гальмує цей процес. Також у Словаччині заявили, що заблокують ініціативу, якщо гроші виділять на військові потреби.
Переговори, що відбулися наприкінці минулого тижня між представниками Європейської комісії і прем'єр-міністром Бельгії, закінчилися без досягнення угоди. Брюссель пропонує використати прибутки від заморожених російських державних активів, які переважно розташовані в Бельгії, для надання фінансової допомоги Україні. Однак бельгійський уряд вимагає від своїх європейських партнерів додаткових фінансових гарантій, оскільки має побоювання щодо можливих правових та політичних наслідків, повідомляє Politico.
Ситуація стала більш складною після недільного інтерв'ю прем'єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо на державному телеканалі STVR, в якому він заявив, що його країна не буде залучена до жодних юридичних або фінансових угод, що передбачають конфіскацію заморожених активів, якщо ці кошти призначені для підтримки військових потреб України.
Заява Фіцо акцентує увагу на правових труднощах, з якими стикається Європейська комісія. Брюссель має намір розробити правову основу, що дозволить утримувати ці активи до завершення війни та вирішення питання репарацій з боку Росії. Якщо така основа не буде створена, Словаччина або Угорщина можуть скористатися своїм правом вето, щоб заблокувати санкції, які ЄС зобов'язаний переглядати кожні півроку, -- зазначає Politico.
Очікується, що міністри фінансів країн ЄС знову піднімуть це питання на зустрічі Ради з економічних і фінансових питань (ECOFIN), яка відбудеться в Брюсселі в кінці листопада. У разі, якщо не вдасться досягти згоди щодо використання заморожених активів, Європейська комісія, ймовірно, запропонує інші шляхи фінансування. Цей список має на меті нагадати європейським урядам про те, що у разі невдачі ініціативи їм доведеться шукати ресурси у своїх національних бюджетах, що стає серйозним викликом для економік, які ще відновлюються після пандемії COVID-19.
Окрім того, Міжнародний валютний фонд зазначив, що надасть нову фінансову допомогу Україні лише після підтвердження стабільності її фінансування з боку ЄС. Кредит, заснований на доходах від російських активів, є важливим елементом цієї фінансової гарантії.
Водночас Європейська комісія проводить переговори з Норвегією, яка завдяки своєму суверенному фонду здатна стати гарантом кредиту для відновлення України. Цього тижня міністр фінансів Норвегії Єнс Столтенберг відправиться до Брюсселя для обговорення можливих шляхів підтримки.
Окрім цього, Брюссель закликає країни-члени активно долучитися до програми SAFE на суму 150 мільярдів євро, створеної для підтримки укладання оборонних угод. Це може стати важливим чинником у забезпеченні українських Збройних сил зброєю, якщо реалізація ініціативи щодо заморожених російських активів зіштовхнеться з перешкодами.
Наступний саміт лідерів ЄС запланований на середину грудня. Однак, за словами європейських чиновників, навіть якщо вдасться досягнути політичного консенсусу, отримання схвалення механізму від національних парламентів може бути запізнілим, особливо у Франції та Німеччині, де процес може зайняти кілька місяців.
ЄС запропонував інноваційний механізм, який дає можливість Україні отримати необхідне фінансування вже зараз, а рахунок за війну надійде Росії лише після її завершення.
Що таке репараційний кредит і чому він здобув одностайну підтримку держав ЄС? У статті "Репараційний кредит: ЄС перетворює заморожені активи РФ на інструмент для України" це питання розглядає Олег Саркіц.
#Росія #Політик #Франція #Європейський Союз #Угорщина #Європейська комісія #Прем'єр-міністр #Німеччина #Євро #Парламент #Норвегія #Словаччина #Міжнародні санкції щодо Росії (2014—дотепер) #Бельгія #Брюссель #Міжнародний валютний фонд #Роберт Фіко #Прем'єр-міністр Словаччини #Вето #Кредит #Саміт НАТО #Єнс Столтенберг #Військові репарації