Саміт у Варшаві, що викликав занепокоєння у Москви.

Хоч Угорщина знову зіпсувала атмосферу єднання, "Ініціативу трьох морів" у Кремлі вважають для себе небезпечною.

Ювілейний, вже десятий саміт "Ініціативи трьох морів" ("Тримор'я") отримав статус найбільш скандального за весь час існування альянсу. Для довідки, ця ініціатива була започаткована у 2016 році завдяки зусиллям президента Польщі Анджея Дуди та президентки Хорватії Колінди Грабар-Кітарович.

З моменту свого заснування ініціатива "Тримор'я" об'єднала європейські країни, що мають доступ до морських узбереж.

Саміт, що відбудеться у Варшаві наприкінці квітня 2025 року, має на меті підсумувати досягнення ініціативи, оскільки Албанія та Чорногорія стали частиною "Тримор'я". Іспанія та Туреччина отримали статус стратегічних партнерів, а вже існуючими стратегічними партнерами залишаються Японія, Європейський Союз, Німеччина та США.

Однак настрій від досягнень був зіпсований скандалом - Угорщина відмовилася підписувати підсумкову декларацію.

Угорська сторона, утім, конкретизувала позицію: не підтримує кілька пунктів у тексті фінального комюніке.

На які теми вони говорять:

Рішуче засуджується агресія Росії щодо України та будь-яка форма підтримки РФ з боку третіх держав. "Тримор'я" висловлює підтримку прагненню до справедливого миру, відповідно до принципів Статуту ООН.

* держави "Тримор'я" запевняють у продовженні підтримки України та наголошують на участі у її відновленні,

* країни "Ініціативи трьох морів" посилять тиск на РФ, щоб послабити її здатність продовжувати війну, і закликають прискорити вступ нашої держави до ЄС як найкращу гарантію безпеки.

Угорщина заявила, що підхід ЄС до російської війни в Україні не наблизив миру.

Президент України Володимир Зеленський, виступаючи на саміті "Тримор'я" в режимі онлайн, закликав до посилення співпраці в сфері безпеки. Він підкреслив необхідність захисту енергетичної інфраструктури, особливо в районах, що розташовані поблизу кордонів Росії, та закликав до розробки спільного плану дій для реагування на надзвичайні ситуації. Зеленський також зазначив важливість забезпечення резервних джерел живлення та оптимізації транспортних маршрутів. Він висловив думку, що Балтійське море може стати важливою альтернативою у разі виникнення проблем у Чорному морі, а доступ до Адріатичного моря є необхідним у випадку загострення ситуації в регіоні. "Ми повинні вчитися на діях Росії та бути готовими до різних сценаріїв", – додав президент.

Цілком можливо, що настрій виступу, який міг відлякати слухачів, був спеціально підготовлений з урахуванням участі президента США Дональда Трампа у саміті. Раніше про можливий приїзд Трампа згадував президент Польщі Анджей Дуда, проте він зауважив, що йому невідомо, чи відвідає високопосадовець саміт "Ініціативи трьох морів", або ж з'явиться пізніше, під час свого проїзду на саміт НАТО в Гаазі.

Можливо, у Білому домі виникли сумніви щодо участі у "Тримор'ї" через тривогу Росії стосовно цього саміту.

30 квітня Путін охарактеризував своїх співвітчизників як "переможний народ". Проте в російських пропагандистських колах коментарі стосовно саміту у Варшаві виявилися досить дивними для тих, хто, здавалося б, не має страху. Зокрема, у виданні "Известия" російські аналітики висловили думку, що економічні та інфраструктурні ініціативи (в рамках саміту відбувся економічний форум за участю представників арабських країн) можуть мати приховану мету. Ця інфраструктура, на їхню думку, може бути використана в майбутніх збройних конфліктах з Росією. Коментатори також згадали про підрив російських газопроводів у Балтійському морі, які, за їхньою версією, були знищені "агентами Заходу". В цілому, проект "Тримор'я" оцінюється ними як "антиросійський і антинімецький".

Кремль поки що не висловив офіційної позиції щодо саміту у Варшаві, і навряд чи це зміниться. Демарш Угорщини, напевно, чітко відображає думки Москви з приводу цієї події. Будапешт, очевидно, не мав підстав так рішуче протестувати проти підсумкової декларації, оскільки це може свідчити про його намір уникнути конфліктів із партнерами по "Тримор'ю". Це підтверджується тим, що угорська сторона оскаржила лише певні пункти документа, а не весь текст.

Згідно з непідтвердженими даними, Кремль виявляє занепокоєння та роздратування через можливе розширення "Ініціативи трьох морів" на північ. Путіна турбує потенційне включення Фінляндії до цього проекту, про що нібито дискутували в кулуарах саміту, а також співпраця "Ініціативи трьох морів" з НАТО. Крім того, участь Туреччини в цій ініціативі є серйозним сигналом для кремлівського лідера.

Фактично, найбільше занепокоєння в Москві могла викликати Білорусь. На саміт у Варшаву вперше була запрошена Світлана Тихановська, кандидатка на пост президента та, за альтернативними результатами голосування, визнана переможницею виборів у цій державі.

Вона задекларувала повернення Білорусі у європейський простір як свою політичну мету і наголосила на користі для цього "Ініціативи трьох морів". Водночас більшу увагу привернула її заява про те, що Білорусь не має бути військовим плацдармом Росії. Судячи за рівнем зустрічей Тихановської на саміті, мінімум, існують конкретні плани, як це спільними зусиллями зробити.

Можемо припустити, що під час саміту, як це зазвичай відбувається, основні питання обговорювалися в кулуарах. У контексті загрози з боку Росії, чи може Східна Європа, більшість країн якої входять до "Тримор'я", виявитися вразливою ланкою в обороні від агресора у разі виникнення конфлікту? Нещодавні енергетичні кризи в Західній Європі підняли питання енергетичної безпеки, про що, окрім президента України Володимира Зеленського, зазначали й інші лідери, серед яких і тимчасовий президент Румунії Іліє Боложан.

Він оголосив про плани зведення двох атомних реакторів у Чернаводі на території своєї держави з метою забезпечення збалансованості енергетичних систем у регіоні. Крім того, він зазначив, що веде переговори з американськими партнерами щодо можливості придбання малих модульних реакторів.

Учасники також підкреслили стратегічну значущість ініціативи щодо створення мережі швидкісних автомагістралей "Via Carpathia". Ці дороги призначені для з'єднання Північної та Південної Європи.

За бажання, можна у будь-якому саміті побачити підготовку до війни, однак у випадку із "Тримор'ям" російську сторону могли насторожити акценти на безпеці, енергетиці й дорогах. Саме цю інфраструктуру зазвичай готують чи перевіряють, якщо очікують збройного вторгнення. Приєднання Албанії та Хорватії до "Ініціативи трьох морів", як і Туреччини з Іспанією, можна вважати провалом європейського вектору зовнішньої політики Кремля. Навіть ставка на Угорщину не виправдовує себе, оскільки Будапешт не поспішає рвати зв'язки із сусідами заради тез Москви, а Словаччина цього разу взагалі не підтримала демарш.

У разі, якщо Росія вчинить військове вторгнення в Європу, першим регіоном, який відчує наслідки, стане Східна Європа. Проте, навіть без таких сценаріїв, в умовах зростаючої геополітичної нестабільності, посиленої тарифами адміністрації Трампа, Східній Європі варто звернути увагу на питання енергетичної безпеки та інфраструктури. Особливо важливо налагоджувати співпрацю з американськими партнерами. Адміністрація Білого дому, висловивши розчарування щодо фінансування європейської безпеки, виявляє готовність розглянути нові формати оборонної співпраці з європейськими країнами.

У будь-якому випадку, Сполучені Штати формують певні "обмеження" для Росії напередодні можливого нового етапу переговорів або їхнього завершення. Найголовніше, що агресор, здається, втрачає контроль як у мирних зусиллях, так і - що є позитивним моментом - у військових діях.