Румунія припиняє роботу атомних енергоблоків і стикається з нестачею електроенергії, в той час як Україна готова надати підтримку.

Атомна електростанція, розташована в румунському місті Чернаводе.

Нові міждержавні ЛЕП -- пріоритет для співпраці з Румунією

Україна зацікавлена у розширенні потужностей імпорту електроенергії. Торік у ЄС країна закупила 3 млн млн МВт-год. Залежність від імпорту зберігатиметься і у наступному опалювальному сезоні. Вже очевидно, що Україна не зуміє самотужки покрити пікове споживання за можливих російських атак. Побудувати достатньо нової генерації до листопада неможливо.

Структура імпорту світла у червні дещо змінилася. Частка закупівель електроенергії у Румунії зросла. За даними Аналітичного центру DiXi Group, ця держава опинилася на третьому місці із показником у майже 70 тис. МВт-год, що складає приблизно 23 % від загального обсягу імпорту.

Рекламное объявление

Румунія істотно випередила Польщу, але знову відступила перед Словаччиною та Угорщиною. Обсяги постачання з угорської енергосистеми приблизно вдвічі перевищують ті, що надходять з Румунії.

Співпраця в сфері електроенергетики між Україною та Румунією має ключове значення для нашої країни. Перші кроки на шляху до розширення технічних можливостей імпорту вже були зроблені. Навесні цього року президент Володимир Зеленський відвідав Бухарест, де провів зустріч із Нікушором Даном. В результаті переговорів лідери обох країн підписали рамкові угоди в енергетичній галузі.

Изображение: ОПУ

Володимир Зеленський та Нікушор Дан підписали угоди, що закріплюють стратегічне партнерство між Україною та Румунією, а також співпрацю в енергетичному секторі та спільне виробництво озброєнь.

Держави мають намір звести нову високовольтну повітряну лінію, яка з’єднає Чернівці та Сучаву. Незабаром також планується запуск ще однієї ЛЕП, що проходитиме між Порубним і Сіретом, розташованою в регіоні Буковини.

Однак співпраця з Румунією не повинна обмежуватися лишень західними регіонами. Для України важливо посилити Одещину, яка з точки зору електропостачання є однією з найпроблемніших областей. (Особливо коли йдеться про її південну частину).

На даний момент основною перешкодою для реалізації дій є недостатня потужність міждержавного перетину. Вона становить близько 400 МВт, в той час як для нормального функціонування необхідно приблизно в три рази більше.

"Новий інтерконектор з Румунією має велике значення для забезпечення електроенергією південних регіонів України. Проте, якщо розглядати ситуацію в більш широкому контексті, до початку повномасштабної війни Україна вбачала в собі можливості стати значним експортером електроенергії до країн Європейського Союзу," - зазначає Богдан Серебренніков, заступник директора з досліджень DiXi Group.

Отже, новий енергетичний маршрут міг би не лише збільшити імпорт електроенергії з Румунії. Після закінчення бойових дій та відновлення української енергетичної інфраструктури, цей маршрут мав би перетворитися на важливий експортний коридор: від Південноукраїнської атомної станції через Арциз до румунського Ісакчі.

Рекламное объявление

Україна та Румунія є частиною європейської мережі операторів електричних систем ENTSO-E. У межах цієї організації держави узгоджують проєкти, які становлять взаємний інтерес. Для реалізації нових міждержавних ліній електропередачі необхідна ретельна координація. Енергетична система континенту є єдиною і не сприймає хаосу.

Image source: revistabiz.ro

Електричні мережі, Румунія

На даний момент не планується реалізація значних проектів з розширення електричних потужностей на кордоні України та Румунії на півдні. Основною причиною цього є війна та постійні атаки з боку Росії.

Однак робота триває: оператори енергосистем України та Румунії розробляють технічні плани, що також забирає багато часу і ресурсів.

Однак вже у серпні процес може прискоритися. Європу знову накрила аномальна спека, Румунія не вийняток. Високі температури не лише підвищують споживання світла, а й негативно впливають на його генерацію.

Скажімо, румунський оператор енергосистеми мусив зупинити один із реакторів атомної електростанції у Чернаводі. В країні оголосили надзвичайний стан у енергетиці.

АЕС забракло води в Дунаї, річка обміліла. Румунія почала просити допомоги в сусідів, зокрема, й в України.

Річ у тім, що вдень у спеку українська енергосистема має профіцит світла, тобто його виробляють забагато. І таким чином Україна за потреби може його експортувати сусідам, жодної шкоди українським споживачам від того не буде.

"В рамках нашого стратегічного співробітництва, у травні президенти обох країн досягли угоди щодо зведення лінії електропередачі високої напруги на 400 кВ між нашими державами. Сьогоднішній день є ще одним свідченням того, як інтеграція енергетичних систем приносить вигоду як Румунії, так і Україні, а також ринкам Європейського Союзу. Адже енергетика є ключовим компонентом наших економік і безпосередньо впливає на витрати та якість життя наших громадян", - зазначила міністр закордонних справ Румунії Оана Цою у своїх соцмережах.

Рекламное объявление

Посилення енергосистеми Молдови допоможе Україні наступної зими

Молдова має значну залежність від електричної енергії, яка імпортується з Румунії. Цей імпорт дозволяє Кишиневу забезпечувати до 70% своїх потреб у електриці. Внутрішнє виробництво електроенергії в країні є недостатнім, особливо в зимовий період, коли сонячні електростанції працюють на найнижчому рівні протягом року.

Імпорт електроенергії з України відбувається лише в обмежені години, коли в енергосистемі країни спостерігається надлишок потужності.

Правобережна частина Молдови перестала імпортувати електричну енергію з окупованого росіянами Придністров'я. Раніше місцева районна електростанція відігравала ключову роль у забезпеченні електроенергією для країни.

Молдова має кілька ЛЕП, що з'єднують її енергосистему з румунською. Більшість із них малі -- по 110 кВ перекинуті через річку Прут, основна -- знаходиться на півдні.

Високовольтна лінія Ісакча — Вулканешти на 400 кВ виконує ключову роль у постачанні електричної енергії з Румунії. Проте, вона також є вразливим місцем для енергетичної системи Молдови.

Перед тим як дістатися до молдовських земель, ця лінія кілька разів проходить через територію України. У Кремлі це добре усвідомлюють і вже неодноразово переривали з'єднання. Останній раз це сталося наприкінці березня, коли Молдова опинилася на межі впровадження графіків електропостачання. Саме з цієї причини Кишинів розглядає можливість будівництва нової високовольтної лінії електропередач.

"Нам необхідні додаткові лінії, оскільки існуючих вже недостатньо через обмеження на імпорт. Цікаво, що ця квота розподіляється між Молдовою та Україною, ми її ділимо. Наразі завершується тендер на будівництво північного з'єднання 'Бельці-Сучава', яке планується завершити протягом двох років. Після його реалізації ситуація покращиться, адже потужність складе до 400 кВ, що є значною величиною", -- зазначає експерт у сфері енергетики організації Watchdog.md Серджіу Тофілат.

Фото: ipn.md

Серджіу Тофілат

Енергетичні системи України та Молдови мають тісні зв’язки. Для обох країн встановлено спільний ліміт на імпорт електроенергії з Європейського Союзу, який складає 2.45 ГВт. Лише близько 20% з цього обсягу призначено для Молдови. Відтак, Україна зацікавлена в тому, щоб Кишинів активніше співпрацював з Бухарестом.

Рекламное объявление

Оскільки будь-яка серйозна аварія в Молдові може мати значний вплив на енергетичну систему України, це може призвести до відключення електроенергії для сотень тисяч споживачів.

Одночасно Молдова завершує оновлення основної лінії імпорту з Румунії. Ця лінія електропередачі стартує з румунського міста Ісакча і не лише кілька разів перетинає український кордон, але й проходить через територію самопроголошеної Придністровської республіки.

Тобто румунська електроенергія перш ніж потрапити, скажімо, до Кишинева, транспортується до Молдовської ДРЕС. Цей об'єкт цілковито контрольований росіянами.

"Ми зможемо уникнути цього регіону, що створює ризики для нашої енергетичної інфраструктури. Таким чином, ми готуємося до нового зимового періоду," -- повідомив LB.ua міністр енергетики Молдови Дорін Жунгієту.

До кінця літа планується, що електрика в Кишиневі буде транспортуватися новим, більш коротким шляхом, який обходитиме Придністровський регіон. Маршрут проходитиме від румунської Ісакчі до станції у Вулканештах, а звідти — безпосередньо до молдовської столиці. Цей проєкт отримав фінансування від Світового банку.

Изображение: point.md

Міністр енергетики Молдови Дорін Жунгієту відвідав електропідстанцію, розташовану у Вулканештах.

У Вулканештах вже завершили установку підстанції. Лінія наразі проходить тестування, і її планували ввести в експлуатацію ще в минулому місяці.

"Проросійські групи в Молдові намагаються використати цю ситуацію на свою користь, стверджуючи, що нічого не вийде. Але я можу запевнити, що ми близькі до завершення. Існують деякі труднощі з трансформатором поблизу Кишинева," – зазначив Серджіу Тофілат.

Румунія стає важливим газовим центром для Європи.

Компанії OMV Petrom і Romgaz завершили встановлення газової платформи в Чорному морі. Румунія взялася за остаточну реалізацію великого енергетичного проєкту Neptun Deep. Йдеться про видобування газу з одного із найпотужніших морських родовищ у країнах Європейського Союзу. Його запаси оцінюються у 100 мільярдів кубів.

Проект планують реалізувати в наступному році, і якщо все піде за планом, Румунія зможе вдвічі збільшити обсяги видобутку, що дозволить їй стати значним експортером. Це відбувається на фоні повної відмови Європейського Союзу від російського газу, яка настане вже у наступному році.

Німеччина, Молдова та Словаччина активно обговорюють співпрацю з Румунією. Проект Neptun Deep реалізується компанією OMV Petrom, що знаходиться під контролем австрійського бізнесу та румунського державного підприємства Romgaz.

Рекламное объявление

Фото: nwegroup.no

Проєкт Neptun Deep

Компанії реалізують проект із прокладання трубопроводу довжиною 160 км, що з'єднує морське родовище з береговою лінією, де вже активно зводиться газовимірювальна станція. Проект Neptun Deep включає в себе буріння шести глибоководних свердловин. Газові платформи для цього процесу виготовляють в Індонезії та Італії, і планується, що обладнання буде доставлено до Чорного моря до завершення року.

"Neptun Deep -- це стратегічний проєкт для Румунії, який сприятиме енергетичній безпеці країни та зменшить залежність від імпорту", -- каже генеральна директорка нафтогазової компанії OMV Petrom Христина Вершер.

Україна також зацікавлена в успішній реалізації нового газового проєкту. По-перше, румунське паливо може стати вдалою альтернативою російському. У ньому є очевидний економічний зиск для покупців з ЄС, адже транспортні витрати будуть не дуже високими.

По-друге, Україна продовжує бути імпортером енергоресурсів: країна вимушена закуповувати за межами своїх кордонів від 4 до 6 мільярдів кубометрів пального.

По-третє, в майбутньому наша країна планує активно займатися розробкою шельфу Чорного моря. Наприклад, у 2020 році компанія "Нафтогаз" активно співпрацювала з румунсько-австрійською компанією OMV Petrom для дослідження та видобутку газових родовищ у цьому регіоні. Це стало одним із важливих аспектів енергетичної стратегії України, яка зазнала суттєвих змін після повномасштабного вторгнення Росії в 2022 році.