Цю інформацію оприлюднила Служба зовнішньої розвідки України, як зазначає Укрінформ.
"У другій декаді вересня РФ відправила лише 347 тис. тонн пшениці проти 1,3 млн тонн за той самий період 2025 року. Через Новоросійськ пройшло 72,5 тис. тонн - проти 696 тис. тонн роком раніше. Москва намагається перекинути частину вантажів на Балтику, північні порти та Далекий Схід. Почав приймати зерно термінал "Ультрамар" в Усть-Лузі. У вересні заявки на його доставлення залізницею становили близько 260 тис. тонн", - повідомили у СЗР.
Вказується, що навіть при найвищій завантаженості цей маршрут здатен обробляти приблизно 500 тисяч тонн щомісяця.
Південні порти Російської Федерації мають річну потужність понад 60 мільйонів тонн. Минулого року через ці порти проходило близько 90% морського експорту зерна з Росії. Крім того, країна активно шукає можливості для вивезення зерна через Мурманськ. Як повідомили в розвідці, "РЖД" вже узгодила перше перевезення — 40 тисяч тонн з Ставропольського краю.
У СЗРУ повідомили, що цей порт має можливість обслуговувати великі кораблі і функціонує протягом усього року. Однак відстань до ключових зернових районів робить транспортування занадто витратним.
Зазначається, що додаткові витрати становлять від 18 до 25 доларів за тонну, що в сумі складає від 720 тисяч до 1 мільйона доларів для партії в 40 тисяч тонн.
У розвідувальних службах повідомили, що на сході Росії спостерігається зростання поставок через територію Китаю.
Обсяги "Нового сухопутного зернового коридору" зросли з 2,3 мільйона тонн у 2024 році до 5,8 мільйона тонн у 2025-му. На 2026 рік прогнозується близько 9 мільйонів тонн. Однак існують серйозні обмеження: це стосується залізничної інфраструктури, потужностей терміналів, тарифів, а також фітосанітарних вимог, зокрема, відсутності протоколу для російської озимої пшениці та квот з боку Китаю, - зазначено в повідомленні.
У Міністерстві закордонних справ України зазначили, що Росія не зможе оперативно знайти альтернативу чорноморській системі. Для цього необхідні залізничні маршрути, елеватори, інфраструктура для перевалки, страхування, флот та стабільні покупці.
"На Балтиці й у Мурманську таких можливостей явно недостатньо. Китайський напрям теж має власні обмеження. Росія може розкидати частину зерна по інших маршрутах. Але зібрати з них нову систему такого самого масштабу не виходить", - констатують в розвідці.
Як повідомляв Укрінформ, міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький у Брюсселі обговорив з керівниками міністерств сільського господарства Литви, Латвії та Естонії протидію торгівлі українським зерном, викраденим РФ на тимчасово окупованих територіях.
#
